10.03 — не просто дата
Кожен з нас так чи інакше стикався з японською культурою. Аніме, манга, комп'ютерні ігри, кінематограф, художня література і, зрештою, музика. Для покоління дев'яностих і нульових опенінги перших сезонів "Наруто" і "Бліч" навіть зараз, в дорослому житті, все ще лишаються ниточкою, що з'єднує дорослу буденність з юністю, пропахлою дешевим пластиком пакування DVD-дисків, розмальованою фанартами і розписаною фанфіками, які так ретельно створювались в кожному окремо взятому фандомі.
Музика. Загалом, найкраще, що сталося з людством, це музика.
І сьогодні хотілося б розказати вам про японську музику, яка, через відсутність активного інтернаціонального промоутингу, все ще лишається незвіданою землею для пересічних людей.
10 березня 2002-го року в Японії, в перфектурі Канагава, дебютував один з найважливіших для японської метал-сцени гуртів, про який далі і піде мова, адже в Японії фанати вже на повну святкують двадцять третій день народження улюбленого гурту.
The Gazette (укр. "зе гадзетто", "зе газетт", "газетто") почали свій шлях у складі трьох учасників, двоє з яких, Рейта (бас-гітара) і Уруха (лід-гітара, ритм-гітара), були друзями ще з часів середньої школи, де здружились в футбольному гуртку.
Кожен з учасників свого часу заявляв, що на їх бажання пов'язати своє життя з музикою вплинули такі гіганти віжуал-кей сцени як Luna Sea та X-Japan.
Роль за кожним з учасників закріпилась одразу з дебютом:
Рукі (Таканорі Мацумото, справжнє ім'я невідоме) — вокаліст, гітарист, музичний продюсер
Уруха (Такахіро Кувабара, Такашіма Койю, справжнє ім'я невідоме) — лід- і ритм-гітарист, бек-вокаліст
Аой (Шірояма Юу, справжнє ім'я невідоме) — ритм- і лід-гітарист, бек-вокаліст
Рейта (Акіра Сузукі, Рюдзі Сакай, справжнє ім'я невідоме) — бас-гітарист, гітарист, клавіші, бек-вокал
Кай (Уке Ютака, Убука Ютака, справжнє ім'я невідоме) — ударні, клавіші, сінтезатор, перкусія, лідер гурту
Варто відзначити, що на момент дебюту ударником був колишній учасник гурту Юне (ударні, перкусія), але в 2003 році він покинув гурт, а на його місце прийшов Кай, який не тільки взяв на себе відповідальність за ритм-секцію, але і став визнаним лідером гурту, незважаючи на те, що був новачком в колективі.
Реліз першого синглу "Wakaremichi" ("Перехрестя") відбувся навесні 2002 року, а вже до кінця того ж року дискографія гурту налічувала п'ять офіційно випущених пісень.
В 2003 році, вже в новому і остаточному складі, гурт підписав контракт з компанією PS Company, і з цього моменту почався їх шлях, що зрештою приведе їх до титулу культового гурту.
До 2006-го року The Gazette, які обрали своїм основним звучанням суміш джей-року, панк-року і глем-візуалу, швидко набирали популярність в неформальних колах, завойовуючи все більшу авдиторію. На той момент було вирішено провести ре-брендинг гурту, і японська катакана змінилась остаточним The Gazette, а також було створено логотип гурту, який зрештою лишиться незмінним і дотепер.
Тур Nameless Liberty Six Guns гурт завершив 6 травня концертом у Nippon Budokan, що було знаковою подією для будь-якої японської групи, і таким чином за гуртом закріпилось ім'я нових зірок візуальної та рок-сцени Японії.
В 2007 році гурт випустив альбом Stacked Rubbish – більш експериментальний альбом, де з’явились елементи ню-металу та панку. Пісні Hyena та Filth in the beauty стали безпрецедентними хітами, і дотепер лишаються знаковими для гурту, оскільки саме з цим альбомом і цими піснями гурт почав привертати увагу фанатів жанру не тільки в Японії, але і за кордоном, особливо в Іспанії, країнах пост-радянської групи та країнах Південної Америки.
До 2010 року гурт випустив ще три альбоми, серед яких DIM відзначився унікальною "газетівською" похмурою атмосферою і важкими текстами, а альбом Toxic остаточно вивів гурт на міжнародний ринок завдяки поєднанню незвичної тоді пересічному слухачу електроніки, металу, хіп-хопу і мелодійності. Виступ в Tokio Dome це те, чого навіть зараз не так просто досягти, і в 2008 році гурт пройшов і цей етап, вписуючи своє ім'я в історію арени.
Одним з переломних моментів стало створення опенінгу до другого сезону аніме "Black Butler" — пісні "Shiver", яка привернула до гурту увагу аніме-ком'юніті, що, в свою чергу, сприяло стрімкому зростанню фанбази The Gazette.
Перший світовий тур відбувся через десять років після дебюту, і охопив Європу, Азію та Південну Америку. З кожним новим альбомом гурт привносив в своє звучання все більше нових цікавинок, змішуючи різкий електронний звук з перевантаженими гітарами, мелодійним і екстремальним вокалом, і до кожної пісні добирались окремі стилі, які автори (в основному Рукі) хотіли б вмішати в свій унікальний звук. Так в рок-музику вмішались хіп-хоп, панк, герідж, ню-метал, хард-рок, альтернативний рок, металкор та інші.
2015 рік став для фанатів ковтком холодного морозного повітря, оскільки гурт різко відійшов від своєї попередньої концепції, і свій новий альбом DOGMA вони презентували в абсолютно новому стилі і звучанні, чим підкорили серця багатьох людей, які до цього навіть не розглядали японську метал-сцену як щось цікаве для себе.
Альбом DOGMA, випущений 26 серпня 2015 року, став одним із найважчих і найконцептуальніших релізів The Gazette за всю історію існування гурту. Багато хто з фанатів погодився з думкою про те, що DOGMA стала вершиною, яку буде дуже важко перескочити навіть самому гурту. DOGMA — це справжній аудіо-візуальний маніфест, що поєднує релігійні мотиви, гнітючу атмосферу та похмуру готичну стилістику.
Альбом став не просто добіркою пісень, поєднаних однією стилістикою, а явив собою цілісний світ, створений гуртом, що був натхненний бібліними мотивами, містицизмом та антиутопічними ідеями. DOGMA стала свого роду ритуальним процесом, що веде за собою слухача крізь призму похмурого бачення зруйнованого світу. Альбом символізував зруйновану віру в вищі сили, слідування фальшивим наративам і догмам, головною ідеєю зробивши пошук істини через страждання, певним чином відсилаючи слухача до всесвіту "Повсталого з пекла", оскільки, окрім метафоричної, за основу візуальної концепції було взято готичний індустріальний стиль. Чорний латекс, шкіра, ланцюги, молитви, гріхопадіння і жертовність, окультна символіка, страждання і істина, захована в стражданні, все це прослідковується як в альбомі гурту, так і у всесвіті Девіда Брукнера, і все це має на меті одне: показати індустріально-релігійний жах.
Певним чином, вони ніби розповідають одну і ту саму історію, лише різними методами. Брукнер обрав кінематограф, а The Gazette — музику, але, зрештою, вони створили щось настільки схоже за своїм посилом і естетикою, що для людини, не надто заглибленої в тему, ці два дітища можуть здатись напряму пов'язаними.
Звучання DOGMA – важке, монументальне, з потужними індустріальними елементами та похмурою оркестровкою, що ніби занурює слухача в саван церковних димних пахощів, що клубиться над озером густої холодної крові нечестивих. Це найтемніший альбом у дискографії The Gazette, і він міг би стати ідеальним саундтреком до фільмів про синобітів, якби вийшов на тридцять років раніше, оскільки DOGMA і всесвіт «Повсталий з пекла» мають спільні естетичні, візуальні та концептуальні паралелі. Вони обидва створюють темний, ритуальний світ, у якому біль і страждання ведуть до вищого усвідомлення або навіть трансцендентності.
Вплив і спадщину цього альбому важко переоцінити як для самого гурту, так і для японської метал-сцени.
DOGMA – це альбом, що переродив The Gazette, перетворивши їх з віжуал-кей гурту на щось нове, до цього ще не бачене в індустрії. Він став кульмінацією їхнього найтемнішого періоду та сильно вплинув на подальшу творчість, привівши до більш важкого звучання наступних двох альбомів ("Ninth", "MASS").
Цей альбом став не просто частиною дискографії – він став естетичною ідеєю, що виходить за межі музики. Він побудував цілий світ, у якому слухач сам вирішує, піддатися догмі чи боротися проти неї, але зрештою лишається лише черговою жертвою нещадного страждання.
Після виходу настільки успішного альбому незалежність гурту від лейблів стала лише питанням часу. В цей самий період гурт обирає для себе простий розклад: один альбом на три роки, і до 2018-го року The Gazette дають концерти у всіх можливих куточках Японії, займаються підготовкою нового альбому, а окрім цього учасники також активно розвивають свої проєкти поза музичною індустрією. Так, наприклад, Аой (ритм-гітара) береться за розробку власного ювелірного бренду, а Рукі відкриває власний бренд одягу NIL DUE NIL UN, і обидва отримують неабияку популярність з самого старту завдяки великій кількості фанатів, що підтримують своїх улюблених артистів. Втім, основна увага артистів все одно завжди прикута до музики.
Коли альбом "Ninth" (2018) було випущено в цифровому вигляді, він очолив рок-чарти iTunes у Білорусі, Фінляндії, Франції, Угорщині, Польщі, Туреччині та Швеції, а також потрапив до першої десятки в Болгарії, Німеччині, Італії, Нідерландах, Португалії, Словаччині та Іспанії.
Одразу після виходу нового альбому, що побив всі можливі очікування, гурт оголосив про вихід з лейблу PS Company і заснування власного лейблу Heresy Inc., названого так на честь офіційного фанклубу гурту — Heresy.
В 2019 році гурт провів черговий світовий тур, що завершився гучним виступом в Тайпей і викликав певне розчарування в фанатів через малу кількість концертів за межами Японії. Втім, японським фанатам пощастило набагато більше, оскільки гурт невтомно подорожував від стадіону до стадіону, збираючи солд-аути за лічені хвилини після початку продажів квитків.
Пандемія коронавірусу сильно вплинула на активність гурту, змусивши учасників відмовитись від проведення концертів і прес-конференцій, а також будь-яких зйомок, і до 2021 року гурт знизив свою медійну активність, а кожен з учасників зайнявся своїми побічними від музики справами, такими як дизайн одягу, ювелірна справа і продюсування молодих гуртів (Аой, Рейта). Повернення гурту з альбомом "MASS" було тепло сприйняте фанатами, втім, без такого розмаху, як два попередніх альбоми, в основному через велику вимушену паузу, спричинену світовою епідемією смертельного вірусу. Після виходу альбому гурт провів кілька промоутингових заходів, в тому числі концертів і автограф-сесій, але було очевидно, що мембери окрім музики тепер сфокусовані і на власних проєктах, яким приділалась більшість їх уваги.
В 2023 році артисти випустили тизер із загадковим підписом "2024 NEW RELEASE COMING SOON", створеному з використанням традиційних японських культурних елементів, таких як традиційні японські будинки мінка і карпи кої, чим викликали хвилю обговорень в мережі щодо концепції майбутнього релізу. Фанати з нетерпінням ламали голови над ідеєю майбутнього релізу, що, судячи з тизеру, мав би поєднати в собі унікальне звучання The Gazette і традиційні елементи японської культури, до чого гурт не повертався ще з часів своїх перших альбомів.
Нажаль, 16 квітня 2024 року гурт виступив із заявою про смерть бас-гітариста Рейти, що стало шоком і потрясінням для всіх фанатів гурту. Артист помер 15 квітня 2024 року у віці 42 років, причина смерті не була розголошена, а похорон відбувся у колі близьких родичів. За день до смерті, Рейта опублікував у своїх соціальних мережах повідомлення: "Сподіваюся, що The Gazette існуватиме вічно". Це викликало численні обговорення серед фанатів та колег-музикантів.
Багато артистів висловили свої співчуття у соціальних мережах, серед них Сугізо, Ріко Кохара та Сьо Аяно Кодзі. Також, продюсери аніме "Темний дворецький" (для якого The Gazette створили опенінг "Shiver") висловили свої співчуття. 17 квітня інші учасники The Gazette опублікували свої повідомлення щодо смерті Рейти, а також лейбл Heresy Inc. попросив фанатів втриматись від поширення чуток і спекуляцій щодо цієї непоправної трагедії.
Після смерті Рейти гурт взяв паузу на невизначений термін, про що вокаліст Рукі оголосив на своїй сторінці в Instagram, втім, через деякий час він же повернувся до фанатів зі словами про те, наскільки втрата близького друга сильно вплинула на його моральний стан. В своїх сторіз Рукі відверто ділився своїми переживаннями і думками в найтяжчі моменти, багато спілкувався з підписниками, а також, зрештою, оголосив про те, що в 2025 році The Gazette, можливо, повернуться з новою музикою, чим знову викликав хвилювання і активні обговорення серед фанатів.
Наразі The Gazette активно дають концерти в Японії, а до річниці дебюту було випущено лімітовану колекцію мерчу, як це вже давно заведено гуртом.
2025 рік став роком очікувань для фанатів гурту, і лишається лише гадати і чекати, коли ж легендарний гурт порадує нас своїми новими піснями.
Дискографія The Gazette налічує сотні пісень, серед яких знайдеться щось для кожного, навіть для найвибагливішого слухача. Вклад цього гурту в розвиток японської метал-сцени складно переоцінити, а їх відданість справі і вірність власним ідеалам змушує фанатів захоплюватись ними ось вже два десятиліття. Без зайвих прикрас можна сказати, що з музикою цього гурту має ознайомитись кожен поціновувач важкої експериментальної музики, адже таких гуртів, як цей, в світі було всього кілька, і проігнорувати їх означає пропустити справжній діамант, схований за скромною японською традицією не кричати на весь світ про свої досягнення.
Stay tuned!
