Продовжуючи тему американського року, пропоную зачепити одну доволі колоритну виконавицю, кар’єра якої у мене особисто викликає асоціацію “Артем Мілевський від світу рок-музики”. Моментами яскрава, з пам’ятними епізодами, але явно не настільки вдала, як могла бути.
Діаманте Аззура Бовеллі. Американська співачка і автор пісень з мексиканським і італійським корінням. Оскільки в штатах доволі популярна історія з іменними гуртами (той же Bon Jovi є яскравим прикладом), наша сьогоднішня героїня не стала проявляти скромність і для назви гурту використала власне ім’я, тим паче що батьки ім’я дали їй дійсно звучне: Діаманте.
Кар’єру вона починала з дрібних виступів в клубах на легендарній Сансет-стріт, в Лос Анжелесі. В це місто вони з сім’єю перебрались коли їй було 13 і вже там вона захопилась рок музикою. І хоча мені не вдалось знайти згадок про те коли саме почалась її кар’єра цими дрібними виступами, вона з нею явно не тягнула, бо вже в 18 на просторах мережі з’явилося перше відео гурту (насправді навіть в 17, але відео на ще ранішу пісню на просторах мережі велика рідкість і на ютубі наприклад воно відстунє, тож це такий собі кліп Шрьодінгера), а в 19 було підписано перший контракт з лейблом і випущено ЕР (extended play) з 5ти пісень.
Офіційно-дебютною піснею стала “Bite Your Kiss”:
Продовжуючи традиції Сансет-стріт, що в 80их збирала натовпи хейтерів-мітингувальників, через доволі провокативні моральні традиції місцевих клубів і гуртів, що там виступали, рання стилістика Diamante також відзначається сексуалізацією і провокативністю (наприклад одна з її перших пісень називалась “There’s A Party In My Pants (And You’re All Invited)”). Можна навіть сказати, що для першого кліпу вони обрали чи не найцнотливішу з усіх наявних на той момент у них пісень (а і її б могло вистачити щоб спровокувати найбільш чутливих).
Першого великого релізу довелось зачекати ще пару років, до 2017, коли вийшов альбом “Coming In Hot”. Тоді ж з’явилась унікальна відзнака виконавиці: блакитне волосся (за її словами, її перукар запропонувала їй 2 кольори на вибір, а оскільки її прізвище може бути перекладене як блакитна, вона погодилась на синій). Титульна пісня альбому також стала і синглом і отримала відео яке можна описати як “провокативно попсове”, але з доволі драйвовим хардовим звучанням.
При цьому, якщо їх перша єпішка (ЕР) була дещо нерівна по якості пісень, то вже цей альбом видавав доволі стабільну якість від пісні до пісні.
Була в рамках цього альбомі і перша пісня більш ліричного типу: “I’m Sorry” (також існує версія цієї ж пісні іспанською: “Lo Siento”).
Але вперше достатньо широка увага до неї прийшла з виходом кліпу на пісню “Haunted”. Потужна, драйвова композиція. Єдина з її робіт яка змогла доволі високо просунутись в американських чартах (13те місце на піку).
В цей же час вона отримує мабуть найбільший шанс в кар’єрі. Гурт Bad Wolves, який на той момент злітав швидше за космічну ракету (їм я планую присвятити один з наступних постів), запросив її на запис спільної композиції і на спільний тур. Пісню “Hear Me Now” вони записали і це однозначно найуспішніша робота в її кар’єра (87млн. переглядів на одному ютубі проти трохи більше 8 на її найпопулярнішому сольнику):
А от коли мова зайшла про тур… в ній прокинувся внутрішній Артем Мілевський. Українські фанати футболу дуже добре пам’ятають цього дуже талановитого гравця, який “дуже успішно” прогуляв свою кар’єру по клубам (нічним замість футбольних). Тут трапилась схожа історія. Тур мав бути “тверезим” за умовами контракту. Але схоже гаряча південна кров (як ніяк мексикано-італійське комбо) вимагала свята і після однієї з гулянок терпець організаторів увірвався, а з ним і участь Diamante в турі.
Про повторні такі інциденти інформація мені не траплялась (хоча цілком вірогідно що це не було унікальною історією), але тур з гуртом на піку популярності, та ще і з популярною спільною піснею, відкривав великі горизонти, якими в результаті вона так і не скористалась. Такий собі експрес-курс як пропити/прогуляти кар’єрні перспективи.
Але от за що можна віддати належне, так це за те, що попри той курйоз вона не здалась і продовжила і далі тримати свій рівень (вже без зростання, але і без карколомних падінь).
В цей час вперше з’являється акустична версія однієї з її пісень. Під переосмислення потрапила пісня “Black Heart”.
А далі почався шлях до альбому “American Dream” (2021). При чому один з кроків на цьому шляху був доволі цікавим: в 2020 вона розірвала стосунки з лейблом Better Noise Music і перейшла на власний лейбл з характерною назвою Anti-Heroine. Враховуючи вище згадане, доволі самокритична назва.
Першим синглом записаним з власним лейблом став “Obvious”.
В цей же час вона записує спільний кавер з Breaking Benjamin. Це трапилось буквально за пару тижнів до ковідного локдауну, тож відповідне відео починалось з послання глядачам, в якому Діаманте поміж іншого згадує що ледь не запізнилась на запис, бо примудрилась пропустити літак... Дуже надійна особистість :)
Головним же синглом на шляху до альбому стала пісня “Ghost Myself”, про боротьбу з самим собою (і дуже схоже там таки було з чим боротись).
Як на мене, цей альбом вийшов не таким потужним, як попередній, але все одно вартим уваги. В текстах пісень відчувається певне дорослішання автора і в чомусь творчість стає різноманітнішою.
Особливо виділяється пісня “Unlovable”. Як своїм настроєм, так і нетиповим для попередньої творчості акцентом на піаніно.
2022 рік пройшов під знаменом каверів. Була випущена друга єпішка з 5ти пісень. На цей раз, замість оригінальних пісень в ній були виключно кавери, про що говорить і назва “The Diamond Covers” (і знову відмічаємо скромність :) ).
Цей період можна відмітити за 2 речі: відмову від блакитного волосся, що роками було фірмовою її ознакою, і тягу до 80х. Другий момент для нас тут особливо важливий, оскільки саме він схоже стане лейт-мотивом її новітньої творчості.
В листопаді 2023 року вийшов останній на даний момент сингл: “1987”. Ця пісня не тільки оспівує 80-ті, золоті часи американської музики і культури, а і дарує нове звучання, таку собі суміш року і сінтвейву, яку сама авторка назвала “sparkle rock”. І… я особисто тепер дуже заінтригований тим що саме собою представлятиме майбутній альбом.
Якщо лінія 80тих і такого спаркл-рок звучання буде збережена, то ми можемо отримати дещо доволі цікаве і по своєму ностальгічно-унікальне. І можна буде говорити про те, що еволюція цього проекту взяла доволі неочікуваний, але цікавий і перспективний новий напрям. І хто зна, може на відміну від нашого футболіста, з яким я її тут порівнював, вона ще зможе вивести свою кар’єру на якісно новий рівень.
Ну а поки чекаємо, що ж насправді напланувала для нас пані Діаманте і чим продовжиться ця історія.
