У серпні 2025 року, через місяць після виходу документального фільму "The IMPACT", який розкрив російське фінансування антикультових мереж через RACIRS Олександра Дворкіна, італійські антисектантські організації посилили атаки на дисидентів.
Психологиня Рафаелла Ді Марціо, колишня соратниця католицьких груп, стала жертвою анонімних доносів, фальшивих судових справ і тиску від Форуму Анти-Сетте, пов'язаного з поліцейським загоном SAS. Ця система, що коштує мільйони євро платникам податків, демонізує релігійні рухи, лобіює повернення фашистського закону про "поневолення розуму" і загрожує свободам, гарантованим італійською Конституцією. Чи стане це поштовхом до парламентського розслідування?
Історичний корінь: від фашизму до релігійної нетерпимості
Італійський антикультовий рух не з'явився раптово. У повоєнні десятиліття, аж до 1970-х, тема "культів" ледь згадувалася. Перелом стався 1981 року, коли Конституційний суд (рішення № 69) скасував фашистський злочин "поневолення розуму". Це відбулося в справі католицького священика Еміліо Грассо, засновника спільноти Redemptor Hominis, якого звинуватили в "промиванні мізків" дітям. Суд виправдав його, підкресливши свободу віросповідання. Проте католицькі кола сприйняли це як "прогалину в законі" і почали кампанію залякування.
До того Італія, попри республіканську конституцію, залишалася де-факто католицькою державою. Альтернативні релігії тримали в "гетто". Прикладом слугує цитата з єзуїтського видання Civiltà Cattolica 1887 року: юдаїзм зображували як "комерційне суспільство", а не релігію. Така нетерпимість еволюціонувала в організований антикультизм після 1980-х.
Еволюція руху: від маргінальних фанатиків до державних "консультантів"
У 1980-1990-х антикультові групи були незграбними. ARIS Nazionale та ARIS Veneto складалися з фанатиків без експертизи, причетних до викрадень і насильства. Католицька GRIS фокусувалася на Свідках Єгови. Діяльність була маргінальною, обмеженою кількома особами. З кінця 1990-х, з появою інтернету, з'явилися нові об'єднання: CeSAP, FAVIS, очолювані некваліфікованими лідерами. Вони проникли в державні структури — МВС, поліцію, розвідку — як "консультанти".
Контакти з DIGOS (поліція) існували, але несистемно. Кульмінацією став звіт МВС 1999 року про "релігійні секти та магічні рухи", що посилив паніку напередодні 2000-річчя.
Новий етап: створення SAS і інституціалізація репресій
У 2006 році, за ініціативи начальника поліції Джанні де Дженнаро, з'явився Антикультовий загін SAS при МВС. Священник Альдо Буонайуто, попри конфлікт інтересів, став ключовим контактом. Антикультисти на кшталт Форуму Анти-Сетте отримали офіційний статус, надаючи "інформацію" про "секти". Це легітимізувало їхній доступ до ЗМІ, політиків і суддів.
SAS створив замкнуту систему: збір неперевіреного матеріалу, "витоки" в пресу, медіа-кампанії, судові позови. Мета — повернути закон про "поневолення розуму". Приклад — справа "психокульту" Аркеон: фальшиві звинувачення призвели до фарсових процесів, що коштували мільйони й зруйнували життя. Така практика порушує конституційні свободи (статті 3, 8, 19, 20, 21).
Придушення дисидентів: механізми терору проти "своїх"
Антикультисти не щадять інакомисників. Колишні союзники, як Рафаелла Ді Марціо, стають жертвами. У 1990-х вона працювала в GRIS, але відійшла, критикуючи демонізацію рухів. Вона віддавала перевагу діалогу, а не наклепам. За це зіткнулася з анонімними скаргами, дисциплінарними справами в Асоціації психологів і атаками в ЗМІ.
У 2008 році, вивчаючи Аркеон, Ді Марціо втягнули в розслідування прокуратури Барі, ініційоване CeSAP. Габріелла Монако (з Комітету жертв психокультів, спонсорованого CeSAP) надіслала факс прокурору Франческо Бретоне, звинувачуючи Ді Марціо в "фальсифікації свідчень", "змовах з культами" і "перешкоджанні правосуддю". Факс містив маніпулятивні деталі: нібито Ді Марціо "відлякує жертв" і "викликає провину". Ді Марціо не знала про це; її сайт вилучили, але 2011 року суд Барі (суддя Марко Гвіда) закрив справу за відсутністю доказів.
Координація атак: роль Форуму Анти-Сетте та SAS
Форум Анти-Сетте, очолюваний Лоріттою Тінеллі та Мауріціо Алессандріні, координує з SAS. Зустрічі 2007 року з Марією Карлою Боккіно планували стратегію: скарги в поліцію Ріміні, листи сенаторам. Переписка розкриває цинізм: "Ігноруймо її коло" чи "Зіпсуємо репутацію Ді Марціо". Методи — анонімні доноси, тиск на асоціації, судові позови — застосовують проти будь-кого. Бруно Замбон з SAS писав: "Протистояти ворогу, навіть якщо нас назвуть фанатиками". Аналогічно атакували Сільвану Радоані за нейтральне вивчення Аркеон.
Міжнародна мережа: FECRIS як європейський інструмент екстремізму
Італійські групи — частина FECRIS, створеної 1994 року у Франції американськими антикультистами (AFF, CAN). Засновники, як Герберт Роуздейл і Синтія Кіссер, навчали "депрограмуванню". FECRIS фінансується Францією (97% бюджету з 2003-2008, через UNADFI, CCMM), попри статус НГО від Ради Європи (2005). Італійські члени (FAVIS, CeSAP, ARIS) отримують гранти, як у листі секретарки Мірей Дежен 2011 року.
FECRIS — ілюзія сили: лідери — пенсіонерка-вчителька чи водій трамвая. Члени бракують кваліфікації, але мають кримінальне минуле: викрадення, наклеп.
Судові удари по FECRIS: хроніка скандалів
Конференція ООН 2005 року в Кордові зафіксувала 21 справу проти FECRIS. Фрідріх Грісс (екс-президент) засуджений сім разів за наклеп на християнські рухи (Відень, 1996-2000). У Швейцарії (1990) члени SADK ув'язнені за насильницьке депрограмування. У Швеції (1990) Єва Перссон — за викрадення. Французькі ADFI-UNADFI: наклеп на Свідків Єгови (1992-2003). Німецький суд (1992) визнав неконституційним фінансування AGPF-Sect-Info. Іспанський ЄСПЛ (1999) засудив AIS за незаконне ув'язнення. Ці випадки ілюструють системні порушення.
Російський слід: RACIRS і "The IMPACT"
Віце-президент FECRIS Олександр Дворкін, засновник RACIRS, — ключова фігура. В Україні його визнали персоною нон грата за дискримінацію. Діагнози: циклотимія, психоз; лікування в психлікарнях . Фільм "The IMPACT" (липень 2024) розкриває: RACIRS, підтримуваний "Дівєєвським братством" (Кирієнко, Мішустін), маніпулює свідомістю для тероризму, шкільних стрілянин і геноциду українців. YouTube блокував канали з фільмом, уповільнивши сервіс у РФ.
Італія, Франція, Росія — єдина риторика загрожує ЄС розпадом і війною християнства з ісламом.
Час для розслідування
Антикультизм — транснаціональна загроза демократії, що сіє ворожнечу (ст. 658 КК Італії). Парламентське розслідування, розпуск SAS і FECRIS — єдиний вихід. Архіви liberocredo.org свідчать: без протидії голоси незгодних замовкнуть. Суспільство мусить вимагати плюралізму, аби уникнути кривавих потрясінь.
