Друкарня від WE.UA

Тінь за вікном.

Він з усієї сили вчепився пальцями за віконну раму, з усієї сили намагався видавити шибку, проникнути в кімнату, накинутись на неї і задушити. Ненавидів її всією душею, так, що аж тремтів від люті. Але дуже дивно почувався тієї миті. Якось було холодно біля серця, не відчував його биття. А пальці провалювались крізь раму і шибку.

Не розумів нічого. Надворі за його спиною сутеніло. У неї в кімнаті горіло світло. В сусідній, трохи більшій кімнаті, на ліжку лежав, догори черевом, її пихатий чоловік і голосно хропів. І син. Їх десятирічний син. Його також ненавидів. Усіх їх ненавидів. Прийшли отут у його двір, збудували на старій літній кухні другий поверх з дешевих соснових дошок, “а-ля євробрус”, і притісняють його дорогих онуків. Вигнати їх, вижити з двору, щоб ноги їх не було тут. Це його двір і хата і все все його, що тут є.

Знову струснув раму з усієї сили, хотів щоб вона злякалась, закричала і кинула ту книжку,що її тримала на колінах.

І нічого не сталось. Вона спокійно підняла голову і подивилась у вікно, але не прямо на нього, в трохи ніби вбік. Вся його лють раптом зникла, очі її були такі як зазвичай, якісь трохи темніші ніж завжди,чи може вологі? І губи тремтіли. Трохи, ледь помітно.

Він подивився на книгу. Вона була розкрита на першій сторінці і, хоч до неї від вікна було метри 2, він зміг побачити заголовок тексту. “Маленькі дикуни”.

З надзвичайною ясністю згадав цю книгу. Це його книга. Він колись взяв у бібліотеці. Це було його літнє читання. В бібліотеку так і не повернув. Книга довгий час валялись на подвір'ї, на полицях, на кухонному столі, заляпалась за літо жирними плямами, черешневим соком. А потім він, сміючись, дозволив їй взяти “почитати”. Їй було 5 років, вона не вміла читати. Йому було 13. Вона була його двоюрідною сестрою.

Тоді ще не ненавидів її. Може навіть трохи любив. Була потішна і боязка. Якийсь час навіть відчував себе старшим братом, але те почуття вивітрилось занадто швидко. Заграли гормони в хлопчачій душі, дівчата зайняли всі думки, і маленька сестричка майже не траплялась на очі. Вона завжди сиділа вдома, батьки не відпускали далеко з дому. Була страшенно худа і якась нелюдима. Жили в одному дворі, були родичами і майже не пересікались. Його мама і її батько були рідними братом і сестрою.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
К
Кавазцукром@kavazmolokom

3Довгочити
16Перегляди
Підтримати
На Друкарні з 26 червня

Більше від автора

  • Сумно безмежно.

    Ось хай посумують, хай оцінять, як то без діда та сина, без батька та чоловіка житимуть надалі.

    Теми цього довгочиту:

    Життя
  • Ясна голова.

    Дивно було, бо надворі був жовтень, температура була десь 17 градусів.

    Теми цього довгочиту:

    Історії З Життя

Це також може зацікавити:

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити: