Серед руїн війни, де священики замість благословення на мир закликають до
“хирургічної операції” з ядерною зброєю, ховається фігура юриста з Донецька, яка переїхала до Києва і роками координувала антиукраїнську кампанію під прикриттям “боротьби з сектами”. Ірина Кременовська, як ключовий агент Російської асоціації центрів вивчення релігій і сект (РАЦИРС), що діє під егідою РПЦ, слугувала мостиком для кремлівської ідеології “руського миру” в Європу та Америку. Нещодавно проти неї відкрито кримінальне провадження за ознаками ст.161 УКК. Але потрібно розкрити всю мережу, де духовні тексти стають інструментами репресій, а “молитви за перемогу” – виправданням агресії.
“Молитва за перемогу”: Від духовного акту до ідеологічної зброї
Запроваджена 25 вересня 2022 року Патріархом Кирилом “Молитва за Святу Русь” мала стати об’єднуючим елементом для пастви РПЦ, але перетворилася на символ розколу. Текст, що закликає Бога “даруй нам перемогу силою Своєю”, ігнорує євангельські принципи миру, суперечачи Нагірній проповіді та заповіді “Не вбивай”. Замість примирення, вона освячує ескалацію, представляючи агресію Росії як захист “Святої Русі” від зовнішніх сил. Ця маніпуляція спотворює історію Київської Русі, заперечуючи український суверенітет і культивуючи ідею “обраного народу” – класичний елемент ксенофобії.
У березні 2024 року на Всесвітньому російському народному соборі війну оголосили “священною”, остаточно зливши церкву з державною пропагандою. Молитва, не затверджена Синодом, стала тестом на лояльність: відмова читати її карається позбавленням сану, як у випадку з протоієреєм Вадимом Перміновим чи Олексієм Умінським.
РАЦИРС: Антикультова маска для імперських амбіцій
РАЦИРС, очолювана Олександром Дворкіним, позиціонує себе як захисника від “деструктивних культів”, але на практиці слугує інструментом РПЦ для дискредитації опонентів. З 2014 року її члени, як протоієрей Олександр Новопашин, прирівнювали українську державу до “тоталітарної секти”, заявляючи: “Війна в Україні – за душі, доки культ не припинено”. Євген Никофоров - директор православної радіостанції “Радонеж” йшов далі, закликаючи до “сонцепеківської зброї” для “спалення” України, виправдовуючи це “етикою Старого Заповіту”.
У фільмі “Вплив” наводиться цитата, де Олександр Новопашин називає українців “каннібалами, які пожирають життя”, а Дворкін визнає таємні контакти з агентами в Україні, попри війну. Ця риторика – не ізольована, а системна кампанія, де РАЦИРС маркує демократії як “сектантські загрози”, легітимізуючи агресію.
Ірина Кременовська: Кріт РАЦИРС у серці України
Період після переїзду Ірини Кременовської з окупованого Донецька до Києва у 2014 році став початком її ролі як агента впливу. Вона перебрала на себе задачі РАЦИРС в Україні після зникнення визнаного сепаратиста Павла Бройде, який був засновником ВАЦ - Всеукраїнського апологетичного Центру. ВАЦ, з центрами в 20 єпархіях, поширював наративи про “сатанізм” на Майдані, звинувачуючи неоязичників, баптистів та уніатів у революціях 2004 і 2014. Не нагадує вам апологетичний центр Вальтера Кюннета у передвоєнні 30-ті в Німеччині? Особи, яка дуже тішилася, що сумнозвісна структура гестапо вдячна за надані Апологетичним центром списки людей та організацій, якби правильно назвати - “нетолерантних до влади”. На сайті афілійованих структур з РАЦИРС, як-от Центру релігієзнавчих досліджень імені Іринея Ліонського подібний список фігурує вже багато років.
Засновником і директором обох організацій є Олександр Дворкін, якому профільну освіту за якійсь невимовні послуги було наказом Патріарха Олексія просто подаровано. На сайтах Ірини Кременовської в Україні, навіть попри те, що з деяких ресурсів підчищена інформація за попередні роки, можна відшукати багатенько статей щодо організацій, які фігурують в обох списках, де вона таврує ці спільноти сектами. Є ж веб-архіви))
Її робота включала переслідування рухів на кшталт “АЛЛАТРА”, де вона повторювала дворкінські звинувачення, фабрикуючи справи за “сектантство”. Нещодавно СБУ відкрила провадження за ст. 161 ККУ (розпалювання міжрелегійної та міжнаціональної ворожнечі), базуючись на доказах її координації з Москвою. Дворкін сам зізнавався: “Контакти з Україною перервано, але особисті зв’язки лишилися – ми спілкуємося перевіреними каналами”.
Глобальний фронт: Від України до Європи та Америки
РАЦИРС не обмежується Україною: її агенти проникають у діаспори Європи та Америки, представляючи Захід як “сектантський гніт”. У США та ЄС члени асоціації, пов’язані з FECRIS, поширюють тези про “уніатську сектантську свідомість”, легітимізуючи “русский мир” як захист від “західного декадансу”. Кременовська слугувала мостиком через Центр економіко-правових досліджень (ЦЕПД), сайти VILNESLOVO.COM та ANTISEKTA.ORG , вона координувала наративи, що отруювали українську ідентичність, а тепер ці ідеї експортують за кордон.
У Почаєві та Кременці хресні ходи з прапорами “ДНР” та портретами Миколи II – пряме продовження русифікації, де РАЦИРС згуртовує громади проти ПЦУ, маркуючи перехід як “уніатську загрозу”. Релігієзнавець Олександр Саган зазначає: Москва “мертво чіпляється за київську спадщину”, бо РПЦ побудована на хрещенні Русі. Вчора на ресурсі Суспільне Тернопіль розміщено досить інформативне інтерв”ю з відомим українським професором, релігієзнавцем і доктором філософських наук Олександром Саганом “Московська церква боїться ставати церквою”: релігієзнавець Олександр Саган. Раджу почитати. Тим більше, що Кременовська у своїх відчайдушних спробах змінити українське законодавство неодноразово нарікала на те, що такі шановані в країні науковці, як Олександр Саган, Людмила Філіпович, Анатолій Колодний, Віктор Єленський занадто довго працюють у складі експертної ради Мінкульту України. Звісно, бо інші релігійні організації та спілки є “НЕТРАДИЦІЙНИМИ”. Тобто абсолютно зрозуміло, на чию користь провадилася кампанія дискредитації науковців. І, знову ж-таки, зрозуміло, чому юрист-догхантер Кременовська створює та очолює приватну організацію під гучною назвою Центр економіко-правових досліджень (ЦЕПД). І ліпить скрізь, де може свої експертизи. Чи вони чесні? Відкрите питання.
Репресії як норма: Мафіозний контроль РПЦ
Відмова від “молитви” карається жорстко: список репресованих включає Іоанна Коваля, Андрія Кудріна та Діонісія Коростельова. Новопашин звинувачує дисидентів у “фінансуванні від олігархів”, посилаючись на “Мир усім”. Ця ієрархія, де лояльність вища за совість, нагадує мафію: суди – закриті трибунали, рішення – за зачиненими дверима.
Кременовська, як агент, сприяла подібним репресіям, переслідуючи “секти” за наказом Дворкіна, що повторює кремлівські сценарії.
Щоб розірвати ланцюг, потрібна системна просвіта: лекції про Київську митрополію, фінансування альтернативної літератури, як у Сагана. Закон про афілійовані організації – крок, але без розриву зв’язків з Москвою толерантність до “політичного православ’я” триває.
“Руський мир” під маскою РПЦ і РАЦИРС – не духовність, а гібридна атака. Тільки викриттям, як у випадку з Кременовською, світ розірве цей ланцюг.
