Третій епізод «Старої Брами» занурює у львівські таємниці: від зниклих парасольок до кулінарних баталій на вулиці Лисенка!
Подкаст «Стара Брама» запрошує слухачів зануритися в містичну атмосферу Львова з прем’єрою третього епізоду. Ведучі Орест і Маркіян продовжують відкривати незвичні, таємничі та подекуди божевільні історії міста, де кожен куточок ховає свої секрети.
У новому епізоді під назвою «Львівські парасольки» слухачі дізнаються про загадкове зникнення парасольок із кав’ярень і вітрин, кулінарні війни на вулиці Лисенка, а також про дивне світіння в Шевченківському гаю.
Головна сенсація епізоду - світова прем’єра головного треку з альбому «Весняна сугестія» авангардного композитора Святослава Вакарчука. Не плутати з тим Вакарчуком, якого ви всі знаєте: цей Святослав живе й творить у Медовій печері у Львові і вже давно є легендою вузьких мистецьких кіл, а також славнозвісного Клубу Анонімних Сновид. Цей унікальний музичний твір додасть епізоду магічної глибини.
«Ми хочемо, щоб слухачі відчули Львів не лише як місто з бруківкою та кав’ярнями, а як живий організм, сповнений таємниць і несподіваних історій, — діляться Орест і Маркіян. — Цей епізод — це запрошення дихати вечірнім містом, де кожен звук і тінь мають значення».
Розшифровка третього епізоду
М: Вечір має свій шарм. За вікном ліхтар відкидає світло на асфальт, а речі в кімнаті ніби завмерли...
Я йшов Личаківською не поспішаючи. Вулиці спорожніли, лише десь вдалечині гавкав собака. Тіні дерев падали на бруківку й швидко рухалися, ніби танцювали під легкий теплий вітер. Я зупинився. Місто не спить — воно спостерігає, як минає час.
Вечір — це коли світ не прикидається. Ти сидиш в студії, дивишся на чашку, яйце дракона, чи відблиск за вікном і відчуваєш, що це не просто речі. Стукіт ложки, запах кави, тінь на столі — усе це стає ближчим.
Мені подобається думати про вечір як про паузу. Не ту, що треба конче перервати, а ту, що дає тобі вільно дихати. Удень ми поспішаємо, щось плануємо, щось ламаємо чи будуємо. А зараз це все відступає.
У вечірній тиші все завмерло, ніби чекаючи вашого кроку назустріч…. Ласкаво просимо до «Старої брами».
Орест: Вітаємо вас на подкасті Стара Брама, де я Орест.
М: І я Маркіян, ваші провідники у світі львівських дивацтв, де парасольки зникають так само загадково, як і здоровий глузд у деяких наших містян.
Орест: Отже, новини.
Минулого тижня на вулиці Лисенка відбулася публічна кулінарна акція, яка згодом перетворилася на справжній гастрономічний апокаліпсис. Представники молодіжного кулінарного угрупо́вання NeoBorscht Avant-Garde, прихильники нестандартних методів приготування борщу (включаючи використання кокосового молока, ананасу та алхімічно ферментованого буряка), провели мітинг під гаслом Мій Борщ.
Акція проходила під пам’ятником Просвіті на вул. Лисенка. Учасники тримали транспаранти:
«Смажений банан у борщ – не злочин»,
«Моє вариво – мої правила»,
«Традиції – це паста з минулого».
Але мирна атмосфера тривала недовго.
Маркіян. Приблизно об 11 ранку на вул. Лисенка з’явилося кілька десятків мускулистих кулінарів у балаклавах та з качалками у руках. Вони називали себе Традиційний Бульйонний Комітет і скандували:
«Сало. Цибуля. Ніяких ананасів!»,
та
«Нумо варить, як бабця наказала!»
Поліція намагалася втрутитися, але, як виявилось, серед правоохоронців теж тривала кулінарна війна: половина була за традиційний рецепт, інші — за експерименти.
Зіткнення завершилося тим, що один з учасників NeoBorscht Avant-Garde (відомий під псевдо Глітч-Борщ#22) був узятий у полон. Його піддали гастрономічному катуванню: змусили з’їсти 3 тарілки звичайного традиційного борщу без жодного сліду сметани.
Одна з очевидців події — пані з виразом вічного знання на обличчі — поділилася з журналістами своїм тихим, але глибоким висновком:
«Це не просто битва за борщ. Це — боротьба за душу нашої каструлі. Можливо, смаженим бананам і є місце в цьому світі... але точно не в першій страві».
Орест.Вчора ввечері, одразу після того, як сонце сховалося за вежу Корнякта, у місті почали зникати парасольки. Не поодинокі випадки, а масово. З кав’ярень, з-під пахв перехожих, навіть з вітрин магазинів. Здається, вони… розчиняються в повітрі.
М: Львівська таємна поліція, як завжди, розводить руками. Припускають, що це, ймовірно, справа рук якогось особливо винахідливого злодія, що має химерну любов до парасольок. Але ми знаємо правду, чи не так? Це не злодій. Ні… Це… щось інше.
О. Сьогодні зранку на вулиці Джорджа Вашингтона було встановлено новий дорожній знак: "Обережно, часова петля". І тут вартувало б зробити якесь застереження, але будемо чесними, ви все одно не послухаєтесь.
М: Оголошення від Музею народної архітектури та побуту «Шевченківський гай»: Сьогодні вночі, між другою та третьою годиною, на території музею спостерігалося дивне світіння. Охоронці повідомили, що хати 18 та 19 століття на мить піднялися в повітря, а потім плавно опустилися назад. Ймовірно, це явище спричинив густий нічний туман. Злі язики жартують, що виною всьому могла бути щедра дегустація на Святі сиру та вина, куди напередодні навідались охоронці.
Але існує й альтернативна версія: місцеві старожили згадують давні перекази про «живу землю» в цій частині Знесіння. Кажуть, що раз на кілька десятиліть, у тихі нічні години, земля під старими хатами «дихає», викликаючи легке тремтіння будівель і мерехтливе світло, ніби відгук давніх обрядів, що колись тут проводилися. Хоча це лише і легенда, музей не відкидає можливості дослідити і цей бік історії.
О. Оголошення від Клубу Любителів Дивних Рослин: На останньому засіданні було ухвалено рішення офіційно визнати плющ на стіні Порохової вежі розумною формою життя. Відтепер цьому плющу буде надано статус почесного члена клубу, а його щорічне обрізання вважатиметься священним ритуалом. Усім охочим пропонується принести свої найгостріші ножиці.
М. А тепер – рубрика "Архів Цікавих Знахідок". Сьогодні ми розповімо про знахідку пана Ярослава, працівника комунальної служби. Під час очищення каналізаційного люка на площі Соборній він виявив… ідеально круглу дірку, що вела вниз. Скільки вона сягає? Куди веде? Будь-які спроби туди щось кинути закінчувалися миттєвим зникненням предметів без жодного звуку. Міська рада наполегливо рекомендує обходити цей люк десятою дорогою і в жодному разі не намагатися зазирнути всередину. Подейкують, що в ідеальній по своїй формі дірі можна побачити відповіді на запитання, які ви так ніколи і не наважувалися поставити.
О. А на площі Ринок знову неспокійно. Цього разу в центрі уваги опинився Фонтан "Нептун". За повідомленням Ради львівських кам’яниць, фонтан, що є однією з окрас історичного серця міста, несподівано почав… булькати.
Туристи, які не втрачають нагоди зафіксувати кожну містичну подію нашого міста, заполонили соціальні мережі світлинами фіолетової рідини у фонтані. Міська влада запевняє, що це просто "поламка у системі фільтрації". Ще більшої інтриги додали розповіді місцевих дітлахів, які, ганяючись за фонтанними бульбашками, помітили, що ті мають виразний лавандовий аромат.
Поки фахівці розбираються з "фіолетовою загадкою", львівські кав’ярні на площі Ринок вже пропонують відвідувачам "лавандове лате від Нептуна".
М. Сьогодні ми також отримали повідомлення від пані Ірини, що живе на вулиці Франка. Вона стверджує, що її кіт, пан Пухнастик, почав розмовляти з нею. Не просто нявкати, а вести змістовні бесіди про екзистенційну кризу і переваги грецького йогурту. Ми радимо пані Ірині частіше гладити пана Пухнастика і, можливо, придбати валеріанку. Для певного розслаблення……. Обох.
О. І знову "Лист із Підземелля". Отже, сьогоднішнє повідомлення: "Сходи ведуть не вниз, а вбік. Кожен крок змінює колір очей. Не намагайтеся повернутись. На вас вже чекають". Знову без підпису. Ці листи стають дедалі… загадковішими.
М. Термінове повідомлення! Зниклі парасольки почали з’являтися, але не там, де вони зникли. Сотні парасольок у розкритому вигляді було знайдено біля входу до Музею інтелектуального мистецтва. Є припущення, що це справа рук, точніше крил славнозвісної зграї голубів-акціоністів.
О. А зараз реклама: Мммммммммм... Макдональдс!
М. Нова рубрика. Гороскоп на тиждень. Планети шепочуть, а доля… сміється? Дізнаємось, що чекає слухачів у наступні сім днів?
Овен: Ваша кава цього тижня завжди буде збігати
Телець: Зранку дзеркало відобразить не вас, а вашу давно забуту однокласницю.
Близнюки: Будьте обережні. У парку вас вкусить білка.
Рак: Ложка в супі може обернутися проти вас
Лев: У вихідний день Ваш телефон розбудить вас о 3 ранку. Це буде наполегливий, але помилковий дзвінок
Діва: Вам не пощастить найбільше. Ви проллєте чай на улюблену книгу. І це, на жаль, невідворотньо
Терези: Цього тижня ви проковтнете павука уві сні.
Скорпіон: Ви знайдете в кишені 200 гривень. Але не купуйте солодкого. Це може призвести до несподіваних наслідків
Стрілець: У неділю ви загубите п’ять хвилин. Не шукайте їх — вони вже в іншому місті.
Козеріг: Наприкінці тижня ви побачите, що тінь рухається швидше за вас. Тому не дивуйтесь.
Водолій: Уникайте старих годинникових майстерень. Вони можуть затягнути вас у минуле.
Риби: Ви загубите шкарпетку……. або….. може навіть дві.
О. Оголошення від Львівського Клубу Анонімних Сновид: Суботнє засідання цього разу відбудеться на виїзді, а саме на даху будинку з химерами, опівночі. Прохання приходити у піжамах та з ліхтариками.
М. А зараз музична пауза. Сьогодні, шановні слухачі, ми з гордістю повідомляємо, що маємо для вас ексклюзив. І це буде Прем’єра нового альбому Святослава Вакарчука. Не того Вакарчука, якого ви знаєте, а його повного тезки, авангардного композитора, що живе і працює в Медовій печері. Зараз ми почуємо головний трек альбому, що отримав романтичну назву Весняна сугестія.
О. За даними Департаменту Тектонічної Естетики Львова, місто почало повільно, але стабільно розповзатися. Вулиця Князя Романа наразі наближається до Стрия. Львів буквально… розтягується як гума. Сигнали GPS почали поводитися нестабільно — таксисти у розпачі. Кількість кав’ярень зростає експоненційно, хоча офіційно жодної нової відкрито не було. У кожному новому будинку — вже є одна. А іноді навіть дві.
М. І наостанок. 5 популярних запахів, що доносяться з крамниці Пані Олени.
Запах паленого цукру – солодкий карамельний, із гіркотою. Від банки на центральній полиці, де пані Олена зберігає невдалі спроби зупинити час
О. Запах чебрецю і дикої м’яти, що лине від пучків трав, розвішаних по темних кутах крамниці Пані Олени. Подейкують, що ці трави оберігають від привидів з площі Ринок, тих що говорять старопольською і завжди всім незадоволені.
М. Проходячи ближче до каси чуємо із привідкритої шухляди запах старого пергаменту із домішками ароматів солодкої зради і забутих обіцянок.
О. Четвертий запах в нашому списку - насичений аромат першого весняного світанку, що доноситься із крихітного скляного флакона, майстерно прихованого за оксамитовою занавіскою біля тьмяного дзеркала Пані Олени
М. І нарешті, ледь вловимий ванільний аромат хмар, які так і не стали дощем. Він доноситься з киплячого мідного котла, захованого в глибині крамниці Пані Олени. Кажуть, у цьому котлі бурлить зілля, що може наповнити серця втраченою легкістю та повернути віру в дива, що живуть у повсякденні.
О. І, здається, це все на сьогодні. З вами були Орест
М. і Маркіян.
О. І пам’ятайте, що у густому львівському тумані Стара брама ховає історії, які завжди чекають на вас. До зустрічі в наступному епізоді!
