Турецькі геймери-кілери, іспано-кубинська жага, небажаний BLR та інші новинки локальних чартів

Що слухали в Європі 3-9 грудня

Щодня і щоночі у світі пишеться маса цікавої музики, яка майже ніколи не потрапляє в ефіри поза межами своїх країн. Нерідко там трапляються абсолютно хітові речі, талановито й мистецьки зроблені. Кожного тижня будемо відбирати по 10 таких оригінальних новинок у наш плейлист, мандруючи чартами Європи та її околиць.

 Туреччина. Люта геймифікація від Burak Bulut & Kurtuluş Kuş. Вони награли цілий цикл пісень, де перевтілюються в героїв комп’ютерних «стрілялок» та колошкають усіх направо і наліво. Gözlerin Silah (Твої очі – зброя) – флагманська пісня з їхнього однойменного цьогорічного альбому. І певно, найкривавіша. За 2 хвилини кліпу з десяток поліцейських відправили на той світ.

Іспанія-Куба. Якщо до іспанської пристрасті (Mala Rodriguez) додати кубинську розкутість (Yotuel), а ще приправити дрібкою домініканської мамби (Maffio), то отримаємо полум’яний ремікс. Без відвертих сцен, але з прозорими натяками. Мова про секс без зобов’язань. Звучить начебто непогано. Але не завжди минає без наслідків. І той/та, кого ти обіцяв забути наступного ранку, застрягає десь під серцем, як осколок, що не підлягає операції.

Угорщина. «Небажаний» – це, можна сказати, програмний твір від Гергелі Вінче, позивний BLR. У ньому йдеться про те, що годі людям вішати один на одного ярлики, і тоді світ, може, стане кращим. Текст хоч зараз можна розбирати на цитати. «По мені залишиться тільки те, що я зробив для інших». «Я – все і я – ніщо, але я – не ти». «Я не знаю, куди далі – мій компас уже зламався». Усе це супроводжується кадрами з життя трансильванських лісорубів, чабанів та інших маргіналів.

Молдова. Не кради. Не пий. Люби рідний край. Зрілі молдовські репери Kapushon x Valera Leovskii зняли дуже моральний ролик, заодно ностальгійний і настроєвий. Moldovioară – це про патріотизм з дитячою щирістю. Коли похід до сільпо – це пригода, а хижка на баштані – це хороми. І все згідно з догмами режисури: якщо у першому акті на стіні висить рушниця, то у третьому вона стріляє.

Чехія. Сценічна доля Michal David склалася і добре, і зле. Він видав понад 20 альбомів, є автором кількох популярних чеських мюзиклів, активно виступає сам, багато пише для інших. Проте раніше постійно перебував у тіні знаменитого «чеського соловейка» Карела Готта, а зараз у публіки вже нові кумири. До того ж, за МД назавжди закріпилася слава співця комуністичного режиму, при якому він справді непогано почувався. Незважаючи на все, з оптимізмом в артиста все норм. «Живи своїм життям. Ти ще можеш змінити його на краще. Не гай часу», – спонукає його свіжий сингл.

Вірменія. Журлива візуалізація від Vahag Rush під назвою «Тиша» ілюструє відому істину: деколи мовчання є стократ промовистішим, ніж відчайдушний крик. А деколи для того, щоб висловити те, що боїшся сказати вголос, доводиться вдягати маску, вивчати мову жестів або ж ставати мімом. Зрештою, будь-який варіант кращий, ніж потім усе життя шкодувати про те, що не сказав. Вааг, схоже, схиляється до ролі міма.

Італія. У жовтій пресі Rico Femiano, одного з головних талантів сучасного покоління неаполітанської співочої школи, часто зображають як завзятого мачо й пожирача дівочих сердець. Тож йому залишається тільки підтримувати образ. Мовляв, кожна снить і мріє розділити з ним вечерю. Хоч радше він сам став жертвою стереотипів. Ось як Ріко згадує завершення свого першого великого концерту: «Довкола мене зібралося приблизно 500 людей, переважно юні дівчата, які горлали мої пісні на повен голос. Усі гарячі, спітнілі, шалені, готові до бійки одна з одною». 

Польща. Приготуйте пледи і какао. Щоб потім було чим зігрітися. Бо Margaret зняла ду-у-же холодний кліп. Цей порожній лід. Ці чорно-сірі тони. Ці сльози, туш чи кров. І непоборний фаталізм, що волає з кожного рядка. Далі – переказ, близько до тексту: «Так мало статися. І нічого не можна вдіяти. І нема на то ради. Твої очі говорять більше, ніж ти наважуєшся сказати. Але я зрозуміла, що це вже кінець історії. А, може, й не було ніякої історії – тільки сни».

Танзанія. Не зміг пройти повз. Африканський зомбі-апокаліпсис у мальовничому кліпі Zuchu заворожує. Або насторожує. Може, то і всередині кожного з нас захована спеціальна антенка? Просто Великий Брат ще не встиг її активувати. Zuchu народилася на Занзібарі у мусульманській сім’ї під іменем Зухура Отман Соуд. Ісламська громада країни (що й не дивно) не надто схвалює її творчість. Зате нею захопився Diamond Platnumz король танзанійського шоубізу, власник лейблу звукозапису WCB Wasafi, зірка всеафриканського масштабу. Тепер вони із Zuchu наречені.

Франція. «Опівнічні демони» – не зовсім відповідна назва для хіта під Різдво. Зрештою, кожен сам вибирає, з ким зустрічати свята. У Julien Doré на вечерю зібрався цілий вертеп: кікімора, панда, дві собаки та деякі інші фріки. Навіть без Санта-Клауса вони ударно відривалися. А з ним то й поготів.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
ПЕ
Плейлист Есперанто@esperanto

123Прочитань
0Автори
1Читачі
На Друкарні з 7 жовтня

Більше від автора

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається