Не бійся завтра, вір в своє майбутнє,
Хай доля інколи буває й не проста.
Прийде той день, коли складуться пазли,
Коли веселкою обернеться життя.
Усе складеться тільки не одразу,
Крізь терни до мети свій шлях долай.
Прийдуть в життя всі мрії й побажання,
Ти головне із вірою чекай.
Зустрінеш тих, хто зрозуміє душу,
Хто буде поруч у негоди мить.
А ті із ким було не по дорозі,
Не ступлять у твій двір і на поріг.
Знайдеться праця, що приносить радість,
А в серці знов оселиться запал.
І кожен ранок буде починатись,
З надії, віри та із добрих справ.
Настануть дні без поспіху й тривоги,
Неділі тихі, затишні роки.
І ти забудеш про важкі дороги,
Які ти бачив у кошмарнім сні.
Тебе полюблять - просто, що ти поруч,
Не за посади, почесті й чини.
А за душевне, щире, ніжне слово,
За доброту, яку тримав в собі.
Ти допоможеш зовсім без користі,
Тому хто буде втомленим від бід.
І зрозумієш, недаремно ноги,
Тебе вели у цю потрібну мить.
І якось станеш, погляд кинеш в небо,
Згадаєш все, що довелось прожить.
Та зрозумієш більшого й не треба.
Коли на світі є для кого жить.
І хай сьогодні доля не приємна,
Хай за плечима різна суєта.
Повір - душа іще розквітне, ніби квітка,
І вдача буде міцно обіймать.
Ти поки віриш, поки серце б'ється,
Поки у розумі живе твоя мета.
Життя міняється, і все складеться,
Цим і цікава, ця життєва гра.
Верещако Сергій.
