Перша хвиля українських військ висадилася на чартерному літаку в Судані в середині серпня.
Минулого літа Голова суверенної ради Судану Абдель Фаттах аль-Бурхан, звернувся за допомогою до президента України Володимира Зеленського. WSJ зазначає, що у Зеленського були причини серйозно поставитися до запиту. За словами українських і суданських військових, Бурхан “тихо” постачав Києву зброю після того, як Росія вторглася в Україну у 2022 році. Крім того, суданських повстанців підтримувала російська ПВК “Вагнер”, яка також видобувала золото в країні та використовувала його для фінансування військової машини Москви.
За словами кількох українських військових, які брали участь в операції, за кілька тижнів після прохання про допомогу українські спецназівці висадилися в Судані та почали бої, щоб витіснити сили повстанців зі столиці Хартума.
“Лінія фронту у війні між Україною та Росією тепер простягається в Африку”, − пише газета.
Видання зазначає, що для України відправка військ до Африки є новою сміливою авантюрою − частиною стратегії, спрямованої на підрив військових та економічних операцій Росії за кордоном, підвищення вартості війни для Москви та позиціювання себе як оплоту проти російських вторгнень, зокрема у регіонах, куди Захід не хоче безпосередньо “заходити”.
“Неможливо подолати Росію, просто воюючи на маленькому клаптику землі, як-от лінія фронту в Україні. Якщо вони мають золоті копальні в Судані, ми повинні зробити їх нерентабельними”, − сказав 40-річний український офіцер на позивний Прада, який очолював одну з українських команд у Судані.
Водночас операція пов’язана зі значним політичним ризиком у той момент, коли підтримка Заходом України коливається, додає WSJ. “У Судані Україна вступає у внутрішній конфлікт у чужій країні, де десятки тисяч мирних жителів були вбиті, а США стверджують, що обидві сторони скоїли військові злочини. Державний секретар Ентоні Блінкен попередив, що будь-яка країна, яка надає матеріальну підтримку, несе відповідальність за розпалювання звірств проти суданського народу””, − зазначають журналісти.
Очільник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов відмовився підтвердити, що відправив він війська в Судан, але окреслив обґрунтування відправки українських сил за кордон. “Війна − справа ризикована. Ми перебуваємо у повномасштабній війні з Росією… Вони мають підрозділи в різних частинах світу, і ми іноді намагаємося завдати їм там удару”, − сказав він.
Перша хвиля українських військ висадилася на чартерному літаку в Судані в середині серпня. Російський вплив у країні їм став очевидним одразу: перекладачами були суданські солдати, які пройшли підготовку в російських військових академіях.
Першою місією українців було допомогти вивести Бурхана з Хартума, де його оточила повстанці. Але невдовзі після того, як вони прибули, Бурхан добрався під охороною конвою до бази українців за межами. Бурхан подякував українцям за їхні зусилля, а потім попрямував до Порт-Судану, міста на Червоному морі, яке його сили все ще контролювали. Через кілька тижнів він зустрів Зеленського в ірландському аеропорту Шеннон.
Українські війська також почали навчати суданських солдатів деяким із тактик, які допомогли їм стримати більшу російську армію, зокрема використання безпілотників. Українці допомогли поставити у лютому суданцям передові турецькі безпілотники Bayraktar TB2, здатні завдавати точні авіаудари.
Вплив України в Судані досі відчувається, зазначає газета. Останніми тижнями сили Бурхана відновили контроль над значною частиною Омдурмана − це їхній перший великий прогрес у конфлікті. Експерти пов’язують успіхи здебільшого з високоточними ударами безпілотників, а також розгортанням елітних підрозділів суданської армії.
Повстанці RSF зберігають контроль над частинами західного Хартума, а також частинами території на заході та півдні Судану.
Переклад зробив Lb.ua
