На межі ХІХ-ХХ століть відбувалися бурхливі зміни в мистецькому середовищі. Це була доба творчих бунтів та художніх експериментів. Саме тоді на сцені з'явився новий художній напрям — авангард.
Термін “авангард” походить із французького військового лексикону. Він позначає розвідувальний підрозділ, який досліджував місцевість попереду головних сил армії. У ХІХ столітті авангардом у Франції називали лівих політичних реформістів, які агітували за радикальні зміни у суспільстві, а починаючи з ХХ століття цим терміном почали позначати прошарок інтелігенції (письменників, художників, архітекторів), чиї творчі експерименти, ідеї та твори мистецтва кидали виклик цінностям сучасного буржуазного суспільства. Авангард торкнувся різних сфер мистецтва — живопису, скульптури, літератури, музики, кіно. У живописі авангард представлений цілою низкою течій та напрямів — кубістами, футуристами, фовістами, абстракціоністами, сюреалістами.
Багато видатних художників-авангардистів, чиї імена знає весь світ, народилися, вчилися та працювали в Україні; проте, на жаль, в багатьох джерелах їх зазначають як російських митців. Це один з тих випадків, коли сусідня країна знову присвоїла чуже — в даному випадку цілий мистецький напрям. Варто лише поглянути на біографії найяскравіших представників авангарду, і стає очевидним, який величезний внесок зробили українці у розвиток цього стилю.
Казимир Малевич, Олександра Екстер, Олександр Архипенко, Давид Бурлюк — ці та інші імена знають та шанують у всьому світі, а роботи цих митців прикрашають зали відомих музеїв та продаються на найбільших аукціонах. Багато з них свого часу стали емігрантами та будували свої кар'єри вже за кордоном. Однак всі вони були пов'язані спільним походженням, а в їхніх роботах часто простежувався вплив української культури та традицій народного мистецтва.
Український авангард почав формуватись у 1910-1930 рр. і став синтезом європейського модерну та народного мистецтва. 2 листопада 1908 року на центральній вулиці Києва, відкрилась виставка “Ланка”. Серед інших на ній виставили свої роботи Олександра Екстер, Давид та Володимир Бурлюки, а також Олександр Богомазов, тоді ще студент Київського художнього училища. Виставка була нещадно розгромлена критиками — роботи, що були на ній представлені, виявились занадто радикальними. На жаль, більшість робіт, що були представлені на цій виставці, не збереглися.
Наступного 1909 року відкрився перший авангардний “Салон” в Одесі, який називався “Інтернаціональна виставка картин, скульптури, гравюр і малюнків”, організований скульптором Володимиром Іздебським. Це була перша міжнародна виставка такого масштабу в Російській імперії — на ній були представлені роботи 141 художника з різних країн.
Визнання до авангардистів прийшло вже за два-три роки. О. Богомазов та О. Екстер створюють мистецьке об'єднання “Кільце” та організовують 1914 року велику виставку, яка отримала доволі схвальні відгуки від критиків.
Перейнявши досвід європейського модерну та французьких кубістів, багато українських авангардистів звернулися до кубофутуризму. Цей стиль виник на основі поєднання та переосмислення ідей кубізму та футуризму. Поєднавши характерні риси обох стилів — розбивання предметів та фігур на елементи від кубізму та тяглість до руху, енергії від футуризму, виник новий унікальний стиль.
Доволі іронічно, що роботи митців, яких зараз намагаються видати за російські, свого часу забороняла та навіть знищувала радянська влада. Починаючи з 1920-х років, разом із згортанням непу, посилився військовий контроль та цензура, і український авангард згас у самому розквіті. У 1930-х почав формуватись стиль соцреалізму — мистецтва пропаганди та прославляння комуністичної влади. Відновлення інтересу до авангарду виникло в 1960-1970-х роках, в часи так званої “відлиги”, що стало основою для розвитку модерністського мистецтва 1990-х.
Однак навіть за такий невеликий проміжок часу український авангард встиг вписати видатні імена в історію світового мистецтва, які знають та шанують нащадки.
Казимир Малевич
Художник-авангардист, киянин, теоретик мистецтва, педагог. Став одним із засновників абстрактного мистецтва. 1915 року започаткував новий модерністський напрям у живописі — супрематизм. Малевич прагнув остаточно відірвати мистецтво від реального світу і зосередитися лише на формі, кольорі та русі. Його “Чорний квадрат” став символом авангарду та знаковою роботою для безпредметного живопису. Як казав сам художник, його мистецьке бачення світу сформувало українське село.
"Найближча аналогія супрематизму — геометричний розпис подільських хат, писанки з їх астральними знаками, візерунки плахт", — пише історик Дмитро Горбачов.
Олександр Богомазов
Український художник та теоретик авангарду, один із фундаторів кубофутуризму. Разом з Олександрою Екстер організував у Києві мистецьке об'єднання «Кільце». Його творчість — це своєрідний експеримент із ритмічними системами. Він об'єднав творчі пошуки італійських футуристів та символістів. Як футурист, зображував ритм і рух, але як символіст прагнув виразити «космічний», тотальний ритм.
Олександра Екстер
Художниця, сценографка, педагогиня. Яскрава представниця європейського кубізму та футуризму, українського авангарду, одна з засновниць стилю «ар-деко». Вона привчила кубістів використовувати яскраві фарби, але увійшла в історію мистецтва насамперед завдяки своїм реформаторським ідеям у сценографії – запропонувала замість плоских розмальованих декорацій використовувати складні багатоярусні конструкції та костюми, співзвучні з колірним рішенням фону.
Соня Делоне
Художниця та дизайнер єврейського походження, одеситка, представниця напряму арт-деко (футуризм), засновниця художнього напряму орфізму, що полягав у створенні ефектів руху, які виникали при співставленні кольорових плям. Стала першою в історії жінкою-художницею, яка отримала честь за життя відкрити персональну виставку у Луврі.
Василь Єрмілов
Харківський художник, послідовник школи Баухауса, який працював у стилі промислової графіки: розробляв та створював ескізи оформлення упаковок, сірникових коробок, марок. Створив новий шрифт і малював обкладинки для книг та журналів.
Олександр Архипенко
Український та американський скульптор і художник, один із засновників кубізму у скульптурі. Роботи Архипенка визначаються динамізмом, лаконічністю композиції та форми; він ввів у скульптуру поліхромію, увігнутість та отвір як виразні елементи скульптури, синтетичні об'ємні рухливі конструкції.
Давид Бурлюк
Художник, поет, теоретик мистецтва, літературний і художній критик, видавець. Мав дуже великий вплив на формування українського авангарду, започаткував групу художників-футуристів. Організовував творчі заходи, які просували ідеї авангардизму в маси. Він одним із перших почав використовувати у своїх роботах колажі.
