О мій Народе нездоланний,
Ти показав свою могуть,
Незламність духу, всю безстрашність,
Звільнившись від російських пут.
Не шкодував ні краплі крові,
Заради рідної землі.
Хоч полягли на барикадах
Найкращі доньки і сини.
Мене не було на Майдані –Моєї в тім нема вини,
Ридало серце разом з Вами, в хвилини смутку і журби.
Стара Європа ще чекала,Не чула закликів: «Допоможи»!,
А Україна захлиналась від люті хижої орди
.В людей стріляли так прицільно –Криваві ріки потекли.
Небесна Сотня оборони –Стулила очі назавжди.
Вони пішли на смерть –Під кулі!
Ішли вперед - без вороття!
За кращу долю, світлу мрію про Європейське майбуття!
Примітка: 20 лютого в Україні День пам`яті Героїв Небесної Сотні, а мій вірш “Українському народові“, який написав у лютому 2014 року, на жаль не втратив актуальність, а війна в Україні за всі ці роки стала ще жорстокішою і більш кривавою, бо російські військові злочинці прагуть повного знищення суверенітету та Незалежності України.
Вочевидь, росіяни не мають наміру зупинятися, бо лише затягують час, імітуючи мирні перемовини, що тривають зараз у Женеві чи на інших дипломатичних майданчиках у світі.
До уваги читачів вірш, що вже публікувався в альманасі “Ми любили вас всіх та найдужче - свою Україну. Революції Гідності Присвячується“.
