Усі ігри про Індіану Джонса. Еволюція ігрових пригод Інді

Скажу чесно – я просто обожнюю Індіану Джонса! Оригінальна трилогія фільмів про цього американського археолога з фобією змій – це справжня класика пригодницького кіно. І я дуже радий, що ця франшиза продовжує жити, і по ній виходять нові проєкти, серед яких свіженька та гаряченька гра під назвою “Indiana Jones and the Great Circle”. Проте що ж передувало ній? У які інтерактивні пригоди Доктора Джонса гравці поринали до цього? Та яких жанрів вони були? Що ж, зараз дізнаєтеся!

Raiders of the Lost Ark (1982 – Atari 2600)

Все почалося у 1982 році, на наступний рік після виходу легендарної стрічки “Індіана Джонс: У пошуках Втраченого Ковчега”. Саме тоді, на консоль Atari 2600 релізнулася ігрова адаптація першої кіно-пригоди Індіани Джонса, яка, згідно “Книги Рекордів Гіннеса” вважається найпершою відеоігрою заснованою на офіційній кіно-ліцензії.

“Raiders of the Lost Ark”, як багато тогочасних ігор, була розроблена однією людиною та, хоч і примітивно, але слідує сюжету фільму. Незважаючи на те, що це сингл-плеєрний проєкт у жанрі квесту з елементами екшену, керувати Індіаною Джонсом нам доведеться… за допомогою двох ґеймпадів.

Скоріш за все таке рішення зі сторони розробника було обране через той факт, що контролери на Atari 2600 мають лише два елементи керування – трекпадовий джойстик та одну кнопку. Тут же правий контролер переміщує Інді по обмеженому набору екранів, а лівий використовується для навігації по інвентарю та використання предметів.

Дивлячись зараз на ігролад та картинку “У пошуках Втраченого Ковчега” можна отримати хіба що лише кров з очей, проте на час свого релізу та порівняно з іншими іграми на консоль від Atari – це був досить комплексний та просунутий проєкт.

Indiana Jones in the Lost Kingdom (1984 – Commodore 64)

Наступна ж ігрова пригода пана Джонса вже була повністю оригінальною та без прив’язки до фільмів. Релізнулася вона у 1984-му році на Commodore 64 під назвою “Indiana Jones in the Lost Kingdom”.

Гра була розроблена студією Mindscape та представляє з себе сайдскролер з елементами екшену та головоломок. Тут вам потрібно намагатися не впасти у провалля та дійти до кінця ігрових екранів, параллельно відбиваючись батогом (який тут дуже схожий на тростину) від кажанів чи птахів, а також ухиляючись від проджектайлів, що летять прямо на вас.

Графіка у “Indiana Jones in the Lost Kingdom” вже просунутіша ніж в попереднику, проте її оцінили гірше за “Raiders of the Lost Ark”. Гравці та преса сварили незручне керування та складність головоломок, проте їм сподобався музичний супровід, який представляє з себе непогану інтерпретацію головної теми франшизи.

Indiana Jones and the Temple of Doom (1985 – Arcade, PC, Консолі)

На черзі у нас ще одна ігрова адаптація фільму, на цей раз “Храму Долі”, яка вважається найслабшою частиною класичної кіно-трилогії.

“Indiana Jones and the Temple of Doom” 1985-го року виходу – це аркадна гра з відповідним рівнем графіки, де головний герой нарешті впізнається з поміж усіх піксельних об’єктів.

Досить непоганим є й сам ігролад, де вам за Містера Джонса доведеться пробігти через славнозвісний Храм Долі, рятуючи полонених дітей та перемагаючи божевільних культистів й інших не дуже щоб доброзичливих істот на своєму шляху. Ну і звичайно ж тут була наявна ігрова версія культової сцени з вагонетками, як же без неї. 

Досить прикольною фішкою гри є інтеграція хоч і дуже примітивної, проте озвучки персонажів та ворогів. Ну і продовжуючи тему зі звуком – досить непоганим є й сам ігровий саундтрек, який відтворює деякі теми зі стрічки.

Пізніше “Temple of Doom” портували на домашні ігрові системи та персональні комп’ютери, де вона втратила свій аркадний шарм та в цілому була більш спрощена в плані ігроладу.

Indiana Jones in Revenge of the Ancients (1987 – PC)

Ситуація повторюється вже вдруге, бо “Indiana Jones in Revenge of the Ancients” – це ще одна оригінальна гра по цій франшизі, яка вийшла наступною після адаптації стрічки.

У “Помсті Древніх” 1987-го року розробники зі студії Anglesoft вирішили повернутися до давнини не тільки у сюжетній частині, а й у плані самого ігроладу, бо це текстовий квест. Графіка та будь-який звук тут відсутні, а сюжет відбувається у ацтекський храмах Мексики, де Інді шукає таємничий Масатекський ключ, за яким також полюють й нацисти.

Indiana Jones and the Last Crusade: The Action Game (1989-1994 – PC та Консолі)

І знову до ігровізацій фільмів! На цей раз нас чекає адаптація, а точніше адаптації найкращого фільму усієї франшизи – “Індіани Джонса та Останнього Хрестового Походу”.

Почнемо з “The Action Game” яка з 1989 по 1994 рік релізилася на багато різних систем, серед яких SEGA Mega Drive, NES та SEGA Master System. По факту гра була відправлена на аутсорс різним компаніям видавцем Lucasfilm Games (що видно по стрибкам якості між версіями).

На цей раз – це екшн платформер, де вам доведеться багато стрибати, а також у меншій мірі – боротися з ворогами (які представляють з себе людей та деяких тварин). Дія відбувається на чотирьох рівнях, що адаптують ключові локації стрічки (щоправда у деяких версіях Індіана Джонс на першому рівні виглядає як дорослий чолов’яга, хоча по ідеї він повинен бути підлітком-бойскаутом).

В цілому гра вийшла середня, проте я можу похвалити графіку на консолях від SEGA.

Indiana Jones and the Last Crusade: The Graphic Adventure (1989 – PC)

А ось наступна ігровізація фільму вийшла дійсно на славу та була виконана у жанрі point-n-click квесту. На цей раз гру власними силами розробила та видала компанія Lucasfilm Games, квести від якої завжди цінувалися по всьому світу: “Monkey Island”, “Maniac Mansion”, “Sam and Max”, “Full Throttle” – це тупо класика, до списку якої на цей раз додався й “The Last Crusade”.

“The Graphic Adventure” значно розширює сюжет оригінальної стрічки та додає йому глибини й варіативності. Тут ви зможете поспілкуватися з багатьма персонажами на різноманітних локаціях та навіть зарядити кулаком у морду самого Адольфа Гітлера, під час тієї самої іконічної сцени з автографом.

І хоч це досить застаріла гра саме для свого жанру, де присутньо багато піксель гантингу та нелогічних головоломок – проте це дійсно атмосферна річ.

Indiana Jones and the Last Crusade (1991 – NES)

На Nintendo Entertainment System виходила ще одна адаптація “Хрестового Походу”, яка на цей раз була розроблена компанією Taito та релізнулася в 1991 році.

Вона досить відрізнялася від “The Action Game” та мала більшу концентрацію сюжету, як наприклад вступ, що текстом та картинками переказує частину стрічки. З “The Graphic Adventure” сюди перекочувала й певна варіативність, бо на тому ж самому початку гри ви маєте можливість вибору між кількома локаціями для старту.

Ігроладно це той самий платформер з елементами екшену, де вам доведеться бігати туди-сюди локаціями та лупити фріців. Окрім цього тут наявні кілька рівнів у жанрі головоломок, де вам доведеться складати пазл з маленьких шматків; ходити по плитам з літерами, створюючи слова або речення, а також пародіювати шоу Бенні Гілла, бігаючи по лабіринтам замку у пошуках батька Індіани.

The Young Indiana Jones Chronicles (1992 – NES)

Наступна гра є теж адаптацією, проте на цей раз серіалу під назвою “Хроніки Молодого Індіани Джонса”. Так, у 90-х по Індіані Джонсу виходив повноцінний серіал, який розповідав глядачам про навколосвітні пригоди юного Генрі Джонса Молодшого та його дорослішання.

“The Young Indiana Jones Chronicles” релізнулася 1992-го року на вже застарілу на той час NES. Ну і звичайно ж це був платформер, як по іншому?

За словами гравців та критиків сюжет тут вийшов досить таки пристойним, а особисто я можу виділити непогано деталізовані кат-сцени, де персонажі виглядають мовби вони з якогось аніме.

Ігролад, порівняно з усіма іншими іграми про Доктора Джонса на цю платформу – тут найбільш цікавий, і чимось нагадує перші частини Castlevania. Система здоров’я Інді реалізована прикольно, бо у якості хілок вам служить зброя яку ви знаходити на рівнях та втрачаєте після отримання шкоди. Графіка в цілому також вийшла нормальною, хоча трохи бідною по кольорам. Вердикт — добротний середнячок.

Indiana Jones and the Fate of Atlantis (1992 – PC)

“Indiana Jones and the Fate of Atlantis” 1992- го року – це прямий спадкоємець адаптації третього фільму та рахується як однією з найкращих ігор по Індіані Джонсу, так і одним з найкращих квестів загалом. У плані ігроладу це максимально відполірований жанровий попередник, що також можна сказати й про графіку – яка тут виглядає дуже гарно та естетично навіть зараз.

Спочатку історія “Fate of Atlantis” повинна була базуватися на невикористаному сценарії для фільмів з Фордом, проте дизайнери гри вирішили створити новий сюжет, який на цей раз обертається навколо пошуків легендарного затонулого міста Атлантиди самим Індіаною Джонсом. У якості компаньйонки тут виступає давня колега Інді – Софія Гепгуд, разом з якою вони протистоять всюдисущим нацистам, котрі хочуть використати древні атландитські технології для ведення війни.

Досить крутою фішкою “Долі Атлантиди” є система сюжетних розгалужень, де у певний момент проходження вам надається вибір, від якого залежить по якій сюжетній гілці ви підете далі. Таких гілок загалом три, і вони дуже відрізняються одна від одної як у сюжетному, так й ігроладному плані. 

В один рік з “Indiana Jones and the Fate of Atlantis” вийшла її спрощена версія для любителів швидких розваг, і це буквально вбачається у назві, яка отримала приставку “The Action Game”. Проте за словами критиків та гравців вона є непотрібною на фоні оригіналу.

Також до “Indiana Jones and the Fate of Atlantis” планувалися сиквели, які були скасовані та перероблені у дві міні-серії коміксів.

Instruments of Chaos starring Young Indiana Jones (1994 – SEGA Mega Drive)

На черзі у нас друга гра про молодого Індіану Джонса — “Instruments of Chaos” 1994-го року. За її сюжетом Генрі Джонс Молодший, який на цей раз працює шпигуном під час Першої Світової Війни, повинен завадити німцям у пошуку древніх технологій у кількох локаціях по всьому світу. Гра має певний елемент нелінійності, бо ви можете проходити її рівні у довільному порядку: це Індія, Єгипет, Тибет, Лондон та Німеччина у якості фінального рівня. 

Як і попередні консольні Джонси – це також платформер з досить таки непоганою графікою скажу я вам. Прикольною фішкою є сам батіг Індіани, який тут має власну фізику та який можна спрямовувати в будь-яку сторону. 

Проте якщо казати про ігролад – він дуже не відполірований. Керування як самим Індіаною так і його батогом – тут туге та кривувате (те саме можна сказати й про реєстрацію потраплянь); усі анімації використання зброї відбуваються дуже повільно; вороги постійно вас станлочать; ну і поганим дзвіночком для усіх платформерів саме тут є той факт, що він – кривий, а також що Індіана буде постійно падати з платформ вниз, що часто буде закінчуватися смертю героя. 

Indiana Jones' Greatest Adventures (1994 – SNES)

Особисто на мою думку “Indiana Jones' Greatest Adventures” – це одна з найбільш гарних та стильних ігор про Індіану Джонса, яка релізнулася у 1994 році на Super Nintendo.

Ви просто подивіться на її піксель-арт та графіку – це виглядає дуже круто навіть сьогодні. А ви бачили як розробники змогли використати спеціальний режим графіки Mode 7 на SNES? За допомогою нього ви можете кататися на вагонетці, скочуватися на повітряному човні та навіть літати на літаку у перспективі наближеної до 3D. 

“Indiana Jones' Greatest Adventures” переказує події трьох оригінальних фільмів про Індіану Джонса у форматі платформера-сайдскролера, проте з упором саме на аркадність (що можна побачити по великому лічильнику очок вгорі екрану). 

Кожна з пригод тут поділена на 4-5 рівнів, які представляють з себе: платформінгові секції, де ви намагаєтеся не бути вбитим тваринами, пастками або нацистами; платформінгові секції, де вам потрібно за кимось біжати, або навпаки тікати від когось чи чогось; ну і ці самі візуально офігезні ігрові моменти від третьої особи.

Керування, на відміну від свого кривуватого попередника, тут набагато більш відполіроване, якісне та зручне. Те ж саме, слава Богу, можна сказати й про платформінг, а також анімації Інді та ворогів – усе це дуже приємно розглядати, а ще приємніше грати (звичайно ж якщо ви звикнете до того, що це гра свого часу, де помирати доведеться частенько). Не побоюсь цих слів, але “Indiana Jones' Greatest Adventures” – це як одна з найкращих ліцензованих ігор на SNES, так і одна з кращих ігор про Індіану Джонса загалом!

Indiana Jones and His Desktop Adventures (1996 – PC)

“Indiana Jones and His Desktop Adventures” 1996-го року – це ПК-ексклюзив, який цілився на казуальних гравців. Досить цікавим є той факт, що автором гри є один з провідних дизайнерів “Fate of Atlantis” – Гел Барвуд. Цей чолов’яга вирішив створити щось подібне до казуалок по-типу шахів, пасьянсу або саперу, використовуючи систему випадкової генерації локацій, об’єктів та предметів на ній. У підсумку це перетворилося на гру про Індіану Джонса.

Графіка у “Desktop Adventures” є дуже простою, та й сама гра відбувається у невеликому віконці на моніторі гравця. Перспектива представляє із себе вид зверху, а ігролад чимось схожий на першу “The Legend of Zelda” на NES. Керувати усім процесом можна за допомогою лише однієї комп’ютерної миші, що робило гру ще більш доступною. І, знаєте, “Indiana Jones and His Desktop Adventures” була досить проривною для свого часу у плані своєї рандомності та роботи алгоритму який визначав яка ж саме пригода буде наступною для гравців. Проте це не врятувало її від низьких продажів та критики від журналістів.

Indiana Jones and the Infernal Machine (1999 – PC, Nintendo 64)

На хвилі популярності класичних частин “Tomb Raider” у 1999-му році на ПК релізнулася досить схожа гра та за сумісництвом перша пригода про Інді у повному 3D. Ім’я їй – “Indiana Jones and the Infernal Machine”. 

Дія гри відбувається після подій усіх трьох оригінальних фільмів під час холодної війни, де нацистів у якості антагоністів замінили совки. Початково у сюжеті “Infernal Machine” повинні були фігурувати прибульці та НЛО, проте ідея була відкинута самим Джорджем Лукасом, який хотів її приберегти для четвертого фільму про Індіану.

Тож у підсумку сюжет гри фокусується у намаганнях Індіани перешкодити радянському союзу у запуску Диявольскої вавилонської машини, яку ті хочуть використати для комунікації з древнім вавилонським богом. В цілому сюжет вийшов непоганим, хоч і дещо наркоманським під кінець. Проте що ж там у плані ігроладу?

Як я вже встиг сказати, “Диявольська Машина” досить схожа на класичні Томб Райдери, що вбачається у танковості керування, кривуватому платформінгу, бойовій системі та досить схожих головоломках, де вам теж доведеться тягати блоки.

Проте що відрізняє Інді від Лари, то це його канонічний батіг, яким можна як бити ворогів, так і долати провалля. Рівнів у грі 16, вони різноманітні по сетінгу та їхня дія відбувається вздовж усієї земної кулі.

Роком пізніше вийшов порт “Infernal Machine” на Nintendo 64, розроблений студією Factor 5. Він вийшов дійсно якісним, бо покращив багато аспектів оригіналу, серед яких керування та сам інтерфейс, проте він був доступний для покупки тільки у Північній Америці.

Indiana Jones and the Emperor’s Tomb (2003 – PC, PS2, XBOX)

“Indiana Jones and the Emperor's Tomb” на цей раз була розроблена не самою LucasArts, а іншою студією під назвою The Collective.

На особисто мою думку – це ледь чи не найкраща гра як про Індіану Джонса так і свого жанру в цілому – тобто пригодницького бойовика від третьої особи з елементами головоломок та платформінгу.

Хтось, можливо, назве її rip-offom вже новіших Томб Райдерів, проте на особисто мою думку – це не так, бо “Гробниця Імператора” – це реальна добротна така гра з непоганим перенесенням ключових елементів фільмів про Індіану Джонса, серед яких, очевидно, мордобій нацистів та використання канонічного батога.

Сюжетно гра 2003-го року є прямим приквелом до “Храму Долі” та у плані історії вийшла банальною та досить таки клішованою. З позитивного можна виділити непогану озвучку самого Індіани та саундтрек. Проте що мені реально зайшло – то це сам ігролад, який є прямою еволюцією ”Диявольскої машини”, де особисто я хочу відмітити бойову систему – вона реально класна, і у ній відчувається уся потужність ударів Містера Джонса та тих що прилітають власне по ньому.

Графіка та анімації для свого року тут зроблені реально круто, наприклад під час розкачування Індіани на батозі. Але що визвало у мене фрустрацію, то це останні локації гри та повна відсутність чекпойнтів. Але все одно, “Indiana Jones and the Emperor's Tomb” – це дуже крута гра навіть у відриві від своєї франшизи, по якій у мене є цілий відео-огляд.

Дилогія LEGO Indiana Jones (2008-2009 – PC, PS2, PS3, PSP, Wii, XBOX 360, Nintendo DS)

Ви не представляєте яка доза ностальгії та приємних спогадів заповнює мене при згадці “LEGO Indiana Jones” 2008-го року.

По-перше – це тупо маст-гев для усіх фанатів американського археолога, а по-друге – це реально хороша LEGO-гра, що виходила у золоті часи, коли персонажі ще не вміли розмовляти, і максимум, що видавали – це різного роду вигуки та щось подібне до мови з “The Sims”.

В плані ігроладу – це класична гра свого напряму, яка на цей раз досить прикольно переказує сюжет оригінальної трилогії про Індіану Джонса, додаючи сюди велику концентрацію LEGO-вського гумору. Грати тут нам доведеться як за Індіану Джонса, так і за всіх його напарників, які з’являлися у стрічках. І хоч у “The Original Adventures” наявна можливість грати у сингл-плеєрі, проте я дуже рекомендую грати її з кимось в пару – бо це весело!

Проте сиквел так похвалити як оригінал я не можу, бо на особисто мою думку “LEGO Indiana Jones 2: The Adventure Continues” – створена чисто для заробляння грошей.

Окрім переказу сюжету четвертої частини пригод вже постарілого Індіани, сюди якогось хріну вирішили втулити й переказ оригінальної трилогії (тобто вже вдруге). Причому цей елемент у сиквелі виконаний набагато простіше за той що був наявний у попереднику.

Практика DLC, наскільки я знаю, вже існувала в ті часи, тож розробники могли б просто зробити доповнення до “The Original Adventures” із сюжетом “Королівства Кришталевого Черепа”. Проте… вже вийшло як вийшло. Переходимо далі!

Indiana Jones and the Staff of Kings (2009 – PS2, PSP, Nintendo DS, Wii)

“Indiana Jones and the Staff of Kings” повинна була бути справжнім спадкоємцем “Гробниці Імператора” та цілила свій реліз на консолі тодішнього карент гену – PS3 та Xbox 360.

Гра повинна була використовувати просунуту систему анімацій й фізики Euphoria, прямо як у серії ігор GTA.

Проте саме ця версія “Staff of Kings” була скасована, а натомість у 2009-му році гравці отримали пастгенові версії “Посоху Королів” на PS2, PSP та Wii, які, чесно кажучи, вийшли помітно гіршими за “Indiana Jones and the Emperor's Tomb”. 

Головною фішкою Wii-версії була можливість керування Індіаною за допомогою Wiimot`а, яке за словами гравців було реалізоване жахливо.

На PS2-ж керування відбувалося виключно за допомогою ґеймпаду. Проте що мені сподобалося у цій грі, то це сам інтерфейс, який виконаний досить такий стильно та у дусі фільмів про Індіану Джонса, якщо так можна сказати.

Сюжетно “Staff of Kings” фокусується на пошуку Індіаною легендарного посоху Моїсея, який звичайно ж окрім нього хочуть отримати й нацисти. Проте в цілому сюжет вийшов досить рваним та нелогічним. Та й сам технічний стан гри виявився не ідеальним. І особисто мені дуже сумно, що ми в підсумку так і не отримали старшої версії “Посоху Королів”, яка могла б потягатися з серію Uncharted.

Тож відповідне питання – а чи хотіли б ви побачити відео по цій та іншим скасованим іграм про Індіану Джонса? Бо я міг би дійсно розповісти вам багато цікавого.

Мобільні, флеш-ігри по ліцензії та колаборації (Бонус)

І звичайно ж, як по багатьом іншим франшизам, ігри по Індіані Джонсу виходили на мобілки…

…в інтернеті у форматі флеш-ігор та навіть мали свої власні тематичні версії у інших проєктах, серед яких той ж самий Пінбол.

Ну і як великий пооціновувач Fortnit’у, очевидно, що я згадаю про скін Індіани Джонса у цій королівці, Бо він вийшов дійсно прикольним.

Проте так не скажеш про його LEGO-версію (так, у Фортнайті є цілий лего-режим, і не один). Проблема в тому, що вона базується на новій фігурці Індіани, яка мені не дуже подобається на відміну від оригінальної, яка особисто для мене дуже культова та іконічна.

Indiana Jones and the Great Circle (2024 – PC, XBOX Series XS, PS5)

І ось ми дійшли до неї, за словами значної кількості гравців, найкращої гри про знаменитого археолога – “Indiana Jones and the Great Circle”, яка була розроблена студією Machinegames та релізнулася у кінці 2024-го року.

Направлення та жанр в принципі залишилися такими ж самими як у трьовимірних попередників, проте сама перспектива змінилася на вид від першої особи з вкрапленнями третьої, під час взаємодії з різними об’єктами, або ж катанні на батозі.

У плані ігроладу упор тут вже йде більше на стелс та більш просунуті головоломки, а рукопашні бійки залишилися такими ж смачними та приємними.

Не побоюсь цих слів, але це найбільш кінематографічна та довершена гра про Індіану Джонса, яка на особисто мою думку, є не гіршою за фільми з Гаррісоном Фордом. Хоч мені самому поки ще не довелося пограти у “Велике Коло” (що я планую виправити у не дуже далекому майбутньому), проте хочу похвалити тутешній саундтрек у виконанні Ґорді Гааба, який дійсно вміє створювати музику у стилі Джона Вільямса, що вже неодноразово довів дилогією Star Wars Jedi, а також новими Battlefront’ами.

Максимально імбовою є й акторська гра Троя Бейкера, що озвучував Індіану, перформанс якого похвалив навіть сам Гаррісон Форд.

І на цьому моменті ми розглянули останню гру про Індіану Джонса. Тож я нарешті можу поставити відповідне питання – а в які ігри з цього відео грали ви? Особисто я – в дилогію LEGO, трохи в “Staff of Kings” та поки що мою найулюбленішу “Гробницю Імператора”. Хоча, скоріш за все в майбутньому її позиція в моєму топі ігор про Інді може змінитися.