Супермен – це один з найпопулярніших героїв у світі коміксів. З їхніх сторінок він потрапляв і на кіноекрани, і на телеекрани, ну і звичайно ж на картриджі та диски ігрових консолей. І на відміну від іншого популярного супергероя DC – Бетмена – по Супермену виходило мало ігор, які дійсно можна назвати суперовими.
Як ви напевно могли зрозуміти, це відео та довгочит я зробив на гайпі з новим фільмом про Супермена, який був не ідеальним, але мені прям реально сподобався. Тож сьогодні я спробую розповісти вам як про хороші, так і не дуже якісні ігри про цього супергероя – щоб ви могли знати у що грати варто, а що можна скіпнути.
А розпочнемо наш список поганих ігор про Супермена зі справжньої легенди й класики, яка часто спливає у топах найгірших відеоігор в історії. Леді та джентельмени, “Superman 64”.
Superman (Nintendo 64)
Сюжетна зав’язка цього ексклюзиву для Nintendo 64 максимально проста – Лекс Лютор ув’язнив друзів Супермена у віртуальній версії Метрополіса, і нашому супергерою доведеться врятувати їх.
Після початкової заставки стартує перший рівень “Superman 64”, який відсіяв значну частину своїх гравців, бо тут ви стикаєтеся з проклятими кільцями крізь які вам треба пролетіти для завершення рівня та максимально кривим керуванням польотами. Ну і не забуваємо про те, що цей рівень треба пройти за певний час.
З самого початку свого проходження гра нормально не вчить вас як у неї грати, що викликає значну фрустрацію, бо якщо ви провалите хоча б один з етапів будь-якого рівня, вам доведеться починати все заново, бо у “Superman 64” немає чекпойнтів, лише збереження між місіями.
Ну і не тільки одними польотами ця гра крива, бо на наступних, вже коридорних рівнях, ви зіткнетеся з незрозумілим й заплутаним левел-дизайном, кривим переміщенням на ногах, незручною камерою, топорною бойовою системою та тим фактом, що Супермен може використовувати свої здібності тільки тимчасово, коли підбере відповідні токени. І це просто ламає концепцію цього персонажа, навіть якщо закрити очі на те, що тут він смертний.
В цілому більшість проблем з “Superman” на Nintendo 64 можна пояснити тим фактом, що ця гра просто недороблена. За словами розробників у ній присутньо менше 10 відсотків їхніх початкових планів, які вони змогли б реалізувати в скасованому порті “Superman’а” на першу PlayStation. Його злитий білд відчувається як зовсім інша та набагато зручніша в керуванні те механіках гра. І можливо саме він міг стати дійсно непоганою грою про Супермена.
Superman: The Man of Steel (XBOX)
“Superman: The Man of Steel” релізнувся в 2002 році ексклюзивно для оригінального XBOX. Гра була таким собі сиквелом однієї з арок однойменного коміксу, де футуристичний ворог Брейніак-13 перетворив Метрополіс на місто майбутнього.
За сюжетом гри антагоніст знову повертається до міста, бажаючи захопити у свої володіння технології Метрополіса, сіючи хаос та руйнацію, які Супермену доведеться зупинити. І як би епічно та масштабно не звучала сюжетна зав’язка, сам ігровий процес у “Superman: The Man of Steel” є надзвичайно нудним та однотипним.
Тут вам доведеться постійно літати з однієї точки великої локації на іншу, намагаючись встигнути нокаутувати ворогів, що знищують важливу інфраструктуру, загасити пожежу на частині будівлі, знайти бомбу, що знаходиться в одному з дуже схожих між собою трансформаторів, і так далі.
Під кінець гри ви просто задовбетеся це робити, бо ігровий процес майже не змінюється протягом усього проходження, в єдине що справді зазнає змін – це декорації рівнів. Нам тут навіть не дадуть нормально пройтися по землі та побитися з ворогами. І може воно й на краще, бо анімації цих дій тут виглядають не дуже.
Але на диво в “Superman: The Man of Steel” є й досить прикольні моменти, бо розробники змогли втулити в гру ледь чи не всі суперздібності останнього сина Криптона та зробили їх необмеженими. Тут присутній класичний польот, теплове бачення та супер-подих.
Що мене здивувало, то це наявність супер-зору, за допомогою якого вам показують поточну ціль місії, та супер-слуху, який представляє з себе вказівник у верхній частині екрану. Та вони навіть змогли втулити сюди рентгенівське бачення та зробили його частиною ігроладу! І на відміну від наступної гри тут хоча б можна пограти за Супермена.
Superman Returns: Fortress Of Solitude (Game Boy Advance)
В той час як власники станціонарних ігрових консолей отримали досить непогану гру по фільму “Повернення Супермена”, портативщикам повезло набагато менше, особливо власникам Game Boy Advance. Бо грати вони могли лише у казна що під назвою “Superman Returns: Fortress Of Solitude”. Бо по факту це не гра про Супермена, а чорт забирай, набір головоломок!
Ну, наспраді тут ми маємо цілих три типи гри з різнокольоровими камінцями, але це аж ніяк не рятує “Superman Returns: Fortress of Solitude”. Тут ми зіткнемося: з аналогом судоку; чимось схожим на мікс тетрісу з три-в-ряд; та shoot-em-up секцією, де ми хоча б можемо політати за Супермена, збираючи ці самі камінці.
Ну у нагородою за проходження рівнів у нас будуть кадри з фільму. І це все, що може запропонувати вам гра. Під кінець проходження кампанії, яка тут поділена глави, складність головоломок зростає, але це аж ніяк не рятує “Superman Returns: Fortress Of Solitude”, яку особисто я вважаю найгіршою грою про Супермена. Бо за нього нам тут майже не дають пограти, і більшість часу ми проходимо оці самі ігри на логіку.
Далі ж я розповім вам про хороші ігри про Супермена! Не найкращі у своїх жанрах, проте досить пристойні серед ігор про людину зі сталі.
Superman Returns (XBOX 360, XBOX, PS2)
А розпочну свою розповідь про них я з першої й єдиної гри про Супермена у відкритому світі та за сумісництвом ще однієї адаптації фільму з Бренданом Рутом – “Superman Returns” на стаціонарні консолі.
Насправді самий фільм є досить непоганим та служить чимось типу сиквелу до перших двох іконічних стрічок з Крістофером Рівом. Ну а якщо казати про саму гру 2006-го року, то вона в цілому нормальна. Своєю ігроладною основою гра схожа на “Superman: The Man of Steel” з деякими quality-of-life покращеннями.
Звичайно ж “Superman Returns” не дотягує до тієї ж самої серії “Batman Arkham” та й загалом до планки шедевральних ігор, проте вона виділяється з поміж інших інтерактивних пригод Супермена. Наприклад тут у вас немає традиційного показника здоров'я головного героя, бо замість нього ми маємо показник добробуту й цілісності Метрополіса, що досить унікально.
Сюжет гри одночасно адаптує сам фільм, так і додає в історію інших культових антагоністів Супермена, серед яких Бізарро та Металло. Окрім цього у “Superman Returns” ми можемо дізнатися що конкретно сталося з нашим головним героєм за 5 років відсутності на планеті Земля, окрім того що він шукав залишки Криптона.
На жаль, ігролад тут також досить монотонний, проте він більш приємний ніж в “Man of Steel”. Наприклад через той факт, що гра має відкритий світ, польоти тут стали більш швидкими, а переміщення на ногах та ближні бої відчуваються набагато краще.
Окрім цього тут присутня система прокачки здібностей супергероя. Але все одно, ґеймплей у цій грі досить монотонний, можливо через той факт, що розробники хотіли дати гравцям можливість відчути себе у шкурі Супермена.
Бо вам треба буде постійно літати містом, рятуючи як його, так і громадян від різних загроз, заповнюючи спеціальну шкалу для відкриття сюжетного квесту. Та тут навіть битви з босами реюзаються кілька разів. Проте, я все ж таки рекомендував би вам спробувати “Superman Returns”, бо вона є досить унікальною грою у своїй ніші.
The Death and Return of Superman (SNES, Sega Genesis)
Наступна гра у нас є адаптацією іконічних арок з коміксів про Супермена, де він трагічно помирає та відроджується, вселяючи надію у серця людей. Гра “The Death and Return of Superman” релізнулася у 1994-му та 95-му році на 16-бітки від SEGA та Nintendo.
Гра представляє з себе досить непоганий біт-ем-ап на одного гравця, де вам доведеться взяти під контроль Супермена та чотирьох інших персонажів, що претендують на його звання. Щоправда по мувсету вони майже не відрізняються одне від одного, але все одно дякую за різноманіття.
“The Death and Return of Superman” грається досить непогано. Тут звичайні бітемапівські прийоми перемішані з деякими здібностями Супермена, серед яких можна виділити тепловий зір, а також здатність до польоту, що допоможе у бою з ворогами над землею.
Окрім секцій з просуванням уперед на власних ногах, тут присутні й епізоди, де гра перетворюється в динамічний shoot-em-up, або де вам потрібно файтитися з ворогами виключно у повітрі, що досить непогано розбавляє ігровий процес.
Прикольною фішкою “The Death and Return of Superman” є сюжетні вставки та діалоги між рівнями, що – велика рідкість для тогочасних біт-ем-апів. Але на жаль це виконано не прям ідеально, тож перед проходженням я рекомендував би прочитати комікс або глянути однойменний анімаційний фільм від DC.
“The Death and Return of Superman” досить непогано виглядає навіть і сьогодні, через стильний піксель арт як персонажів, так і декорацій на самих рівнях. І якщо ви все ж таки захочете пограти у цю гру, то готуйтеся до значного підняття складності під кінець проходження (особисто мені через це довелося юзати чити на додаткові життя).
Superman: Shadow of Apocolips (PS2, GameCube)
Наступна гра є вже другою адаптацією одного з найкращих медіа про супергероя у червоному плащі – мультсеріалу “Superman: The Animated Series”. Першою до речі був “Superman 64”. Досить прикольно, що в “Superman: Shadow of Apocolips” 2002-го року розробники намагалися відтворити стиль цього мультсеріалу як візуально, так і аудіонально.
Гра активно використовує технологію cell-shading, а більшість персонажів, в тому числі й самого Супермена, озвучує каст оригінального мультфільму.
На відміну від “Superman: The Man of Steel” та “Superman Returns”, гра є більш різноманітною та цікавою з ігроладної точки зору. Вона поділена на місії, у яких вам потрібно буде, очевидно, рятувати людей та місити морди поганцям. Проте усе це діло у нас досить рівномірно розподілено по етапам рівнів.
Та тут навіть наявна місія, де вам доведеться у образі Кларка Кента по стелсу пробратися в один з комплексів Лекса Лютора.
Також у нас тут наявно кілька бос-файтів, які присутні в кількох іграх про Супермена в цьому списку, проте саме в “Shadow of Apocolips” вони зроблені прям непогано.
У плані бойової системи, у нас тут фігурує як пристойна кількість здібностей Супермена, так і різного роду потужні прийоми та удари. Використання значної частини перших та других зменшує спеціальну шкалу поряд із життям. Так, Супермен тут смертний, але що поробиш, це ж гра врешті-решт, і розробникам треба дотримуватися певних умов задля челенджу.
Ну і так, тут ви можете вільно літати по ігрових рівнях. Сюжет у грі досить банальний: вам треба врятувати Метрополіс від технологій планети Апоколіпс та Лекса Лютора, який закентувався з іконічним для Супермена антагоністом Дарксайдом.
Ну, і в принципі, це була остання гра про людину зі сталі в цьому відео та довгочиті.
Тож відповідно таке ось питання – а яка гра про Супермена є найгіршою або ж найкращою особисто для вас? І чи хотіли б ви побачити сучасну гру про людину зі сталі у відкритому світі а-ля “Marvel's Spider-Man”? Пишіть ваші відповіді у коментарях.
