В кімнаті планети Земля
Милі дурниці мрій та фантазій,
Обіцянок,
Віра в прийдешнє в красі та коханні — де безлад, розгардіяш,
Перекинуті кубики з літерами на гранях
Та з ребрами гострими, що наче жала ножа;
В плямах чорнильних лінійки,
Косинці-трикутники та лекала;
Підручники, зошити та різні всякі книжки
Розкидані, кинуті та забуті
В кімнаті планети Земля…
…Дерев”яні барвисті кубики зібрані у пірамідки
З натяком на єгипетські,
Що у пустелі, в долині царів… —
У пишноті красіються в сяянні сонця.
Сонце розправило крила в кокарді шкільного кашкета,
Зірвався що з вішалки та валяється онде, он, там,
У куті вже не перше століття…
…Муха б”ється тілом усім об вікно,
Зісковзує,
Повзає,
Пада,
Дзижчить,
Злітає
Та наче той м”ячик підскакує, скаче по склу —
Обдурена ласкою світла та зморена у неволі
Купається в лазні тепла та сліпучого сонця…
…На дверях зачинених тіні від дерева проти вікна —
Сплетені у плетіння рогів, пальців та крил
Штовхаються,
Хляпають,
Грюкають з відчаєм в зачинені двері… —
Але не чує ніхто уполонених тіней,
Що впали нічийні в нічийній кімнаті життя…
…Віддзеркалює дзеркало білену стелю,
З якої лампи в плафонах
Люстри скляної у моховинні темного пилу —
Здригається люстра,
Дрижить,
Дзеленчить,
На трубці сталевій звисає зі стелі
Та знехотя важко хитає вагомі плафони.
Наче розхитує маятник стародавнього дзиґаря,
Що на стіні
Відраховує час тихим поступом спогадів… —
Стомленим човганням міряє відстані, що
В кімнаті планети Земля…………………………..
