Друкарня від WE.UA

В пустелі тій…

В пустелі є

Печалі час -

Там сонце б”є

У спеку нас.

В спекоті цій

Там раз у раз

Танок стихій

Та обертас.

В пересип спів

Барханів тих

Між хвиль пісків,

Між золотих.

Де вмить сумбур

І шурх, та крик

У безум бурь,

З темноти рик

І скрегіт, вир

І біль, і жах!

У даль та в шир

Розлам та крах -

Там круговерть

Піскових стін

Бідою вщерть

Поміж руїн.

А в ніч…а в ніч

Хори зірок

Тобі у стріч,

Як наче рок

Ясні, низькі

Мовчать згори

Такі близькі… -

Збирай, бери,

Сідай в кур’єр

Бажань та мрій…

…Чарівність є

В пустелі тій.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
онтойя
онтойя@ontojia

той, котрий складає вірші

94Довгочити
1.4KПерегляди
23Підписники
На Друкарні з 13 грудня 2024

Більше від автора

Це також може зацікавити:

  • v.b | Моїй Березовій Рудці | цикл “Ґаттака”

    Осінь говорить мовчки — через світло, що гасне в листі, і голоси, які давно стихли вітром. Це вірш про те, що не зникає, навіть коли все зникає. Про дім, який знайти тільки в серці.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | статика та істмен кодак | цикл “асиметрія”

    Цей текст про дешевий блиск, під яким нічого немає. Про стерильну святість, що смердить фальшем. Про те, як легко бути «правильним» на камеру і як мало це важить. І про тих, хто не міняє шкіру під чужий тренд — навіть якщо залишиться чорною плямою на плівці.

    Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | бувай, Сойєр | цикл “uranus“

    Ти прокинувся у сні, що триває вічно, і зрозумів: ні вистави, ні глядачів ніколи не було. Лиш ти, що став уламком памʼяті, яка більше не болить. Відображення у дзеркалі киває — воно впізнало привида. Але не впізнає тебе.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • v.b | Моїй Березовій Рудці | цикл “Ґаттака”

    Осінь говорить мовчки — через світло, що гасне в листі, і голоси, які давно стихли вітром. Це вірш про те, що не зникає, навіть коли все зникає. Про дім, який знайти тільки в серці.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | статика та істмен кодак | цикл “асиметрія”

    Цей текст про дешевий блиск, під яким нічого немає. Про стерильну святість, що смердить фальшем. Про те, як легко бути «правильним» на камеру і як мало це важить. І про тих, хто не міняє шкіру під чужий тренд — навіть якщо залишиться чорною плямою на плівці.

    Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | бувай, Сойєр | цикл “uranus“

    Ти прокинувся у сні, що триває вічно, і зрозумів: ні вистави, ні глядачів ніколи не було. Лиш ти, що став уламком памʼяті, яка більше не болить. Відображення у дзеркалі киває — воно впізнало привида. Але не впізнає тебе.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія