Після саміту «коаліції бажаючих» в Парижі підписано тристоронню декларацію щодо створення військових центрів.
Великобританія та Франція заявили про готовність розгорнути війська в Україні після укладення мирної угоди. Це нове важливе зобов'язання обговорювалося протягом кількох місяців, хоча Росія, ймовірно, буде рішуче протидіяти його виконанню.
Оголошення було зроблено після саміту в Парижі, організованого французьким президентом Еммануелем Макроном, в якому взяли участь понад два десятки лідерів держав, що входять до «коаліції бажаючих» союзників України, а також посланець США Стів Віткофф і зять Дональда Трампа Джаред Кушнер, який заявив, що президент США «рішуче підтримує» заходи безпеки.
Макрон, прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і Володимир Зеленський підписали у вівторок ввечері тристоронню декларацію про свої наміри після багатогодинних переговорів, які, за їхніми словами, прокладуть шлях для розгортання французьких і британських військ на території України.
«Після припинення вогню Велика Британія і Франція створять військові центри по всій Україні», — сказав Стармер.
Однак заплановані сухопутні війська навряд чи будуть безпосередньо вступати в бій з російськими військами, якщо Москва відновить вторгнення в Україну. Макрон чітко дав зрозуміти, що метою цих військ буде «забезпечення безпеки після припинення вогню», і зазначив, що вони будуть розміщені «далеко за лінією зіткнення». Більш детальної інформації про чисельність та масштаби потенційних військ одразу не надали.
Макрон сказав, що коаліція також розробила план «виконання зобов'язань щодо контролю режиму припинення вогню під керівництвом США», а також «довгострокової підтримки українських збройних сил, які перебувають і залишатимуться на передовій оборони».
Відповідаючи на запитання про те, чи прийдуть США на допомогу європейським силам, якщо вони зазнають нападу в Україні, Віткофф сказав, що гарантії безпеки є «найміцнішими з усіх, які можна було бачити», і мають на меті «запобігти будь-яким подальшим нападам […] якщо такі напади будуть».
«Президент не відступає від своїх зобов'язань, він твердо підтримує Україну і мирну угоду. Ми будемо допомагати українцям у досягненні остаточного миру», – додав Віткофф.
Віткофф і Кушнер представляли США в Парижі після того, як держсекретар Марко Рубіо, який мав взяти участь у переговорах, відмовився від поїздки після нападу Трампа на Венесуелу.
Переговори в Парижі відбулися в той час, коли увага Трампа переключилася з України на Венесуелу, а його неодноразові погрози анексувати Гренландію викликають напругу у відносинах між США і Європою. Кілька питань на спільній прес-конференції після підписання стосувалися того, чи може Європа довіряти гарантіям безпеки США в той час, коли Трамп погрожує військовими діями іншому члену НАТО.
Крім того, делегації США та України вже кілька тижнів намагаються підписати двосторонню мирну угоду, яку Білий дім потім передасть Росії. Зеленський та інші члени української делегації мали зустрітися окремо з Віткоффом і Кушнером у вівторок ввечері.
Однак Зеленський заявив, що питання про відмову від територій залишається каменем спотикання в переговорах.
«У нас є кілька ідей, які можуть бути корисними», – сказав він, додавши, що якщо переговорні команди не зможуть дійти згоди, він готовий обговорити це безпосередньо з Трампом.
Віткофф погодився, що територія «буде найважливішим питанням» у переговорах.
«Сподіваємося, що нам вдасться дійти певних компромісів», – сказав він.
Хоча Трамп неодноразово заявляв, що мир вже близько, немає жодних ознак того, що Москва готова до угоди, а російські чиновники неодноразово виключали можливість тимчасового перемир'я або швидкої угоди, заявляючи, що вони хочуть комплексного врегулювання, яке вирішить, на їхню думку, «корінні причини» конфлікту.
Кремль також заявив, що категорично проти будь-якого розміщення солдатів НАТО на українській території в рамках будь-якої угоди, і оскільки Москва, здається, задоволена продовженням бойових дій на даний момент, перспектива укладення угоди з подальшим розгортанням військ здається малоймовірною, принаймні в короткостроковій перспективі.
Стармер визнав цю реальність у своїх коментарях у вівторок.
«Ми ближче до [миру], ніж будь-коли, але, звичайно, найважче ще попереду», – сказав він.
«Ми можемо досягти мирної угоди, тільки якщо Путін буде готовий піти на компроміси. Путін не демонструє готовності до миру», – додав він.
На зустрічі в Парижі зібралися провідні світові лідери: 27 глав держав та урядів прибули до Парижа для проведення переговорів. Також відбулася низка зустрічей поза межами саміту, зокрема між військовими керівниками Франції, Великої Британії, України та НАТО.
Італійська прем'єрка Джорджія Мелоні та польський прем'єр Дональд Туск після переговорів заявили, що їхні країни не надаватимуть війська для участі в миротворчій місії в Україні. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц сказав, що німецькі війська можуть брати участь у миротворчій місії, але будуть базуватися в сусідніх країнах, а не на території України.
На вихідних Зеленський висловив побоювання, що «не всі готові» надати війська Україні, і визнав, що обмін розвідданими та передача зброї також є важливими формами підтримки. Однак він зазначив, що зобов'язання Великої Британії та Франції щодо розгортання військ будуть необхідними для того, щоб будь-які гарантії безпеки мали сенс.
«Відверто кажучи як президент, навіть саме існування коаліції залежить від того, чи готові певні країни посилити свою підтримку», – сказав він.
«Якщо вони не готові, то це не є справжньою “коаліцією бажаючих”».
Джерело — Тhe Guardian
