Журналісти СтопКору вирушили у розслідувальну експедицію по аграрних наукових установах України. Метою стало з’ясування, що стоїть за урядовою ініціативою з вилучення понад 135 тисяч гектарів землі, які протягом десятиліть використовували установи Національної академії аграрних наук (НААН).
Йдеться не лише про землю, а й про долю всієї аграрної науки. Урядовці оголосили про реформу та оптимізацію, яка передбачає передачу значної частини земельного банку НААН до державного підприємства "Резерв" з подальшою здачею в оренду через систему Prozorro. Проте механізмів контролю, звітності або оцінки ефективності цього процесу наразі не представлено. Під загрозою опинилися 300 тисяч гектарів і понад 400 наукових установ.
Журналісти відвідали лабораторії, дослідні станції, поля та ферми, щоб зібрати фактичні матеріали, задокументувати свідчення науковців та представити ситуацію без прикрас.
Інститут сільського господарства Західного Полісся НААН
У лабораторії Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН працює Світлана Петрівна. Вона є провідною фахівчинею закладу. За чинним планом уряду, в інституту мають вилучити 85,9% земель, якими він користується. Це ставить під питання можливість виконання дослідницької діяльності.
Журналісти відвідали лабораторії, дослідні станції, поля та ферми, щоб зібрати фактичні матеріали, задокументувати свідчення науковців та представити ситуацію без прикрас.
Інститут сільського господарства Західного Полісся НААН
У лабораторії Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН працює Світлана Петрівна. Вона є провідною фахівчинею закладу. За чинним планом уряду, в інституту мають вилучити 85,9% земель, якими він користується. Це ставить під питання можливість виконання дослідницької діяльності.
Інститут сільського господарства Полісся НААН
Інститут сільського господарства Полісся НААН спеціалізується на дослідженнях у зоні Полісся та аналізі стану чорнобильських земель.
"Інститут працює за двома напрямками. Сьогодні особливо актуальне — освоєння чорнобильських земель. Потрібно достеменно знати, що відбувається з тими ґрунтами і чи можна на них виробляти", — зазначив директор інституту Сергій Рижук.
Інститут також займається вирощуванням елітних сортів зернових культур та виробництвом молока. "Одне з підприємств — "Нова перемога" — майже 100 корів виробляють 1000 тонн молока. Керівники молокозаводів телефонують і просять збільшити постачання", — повідомив Рижук.
За його словами, тиск із боку Фонду держмайна вже призвів до втрати трьох державних дослідних підприємств, які раніше належали інституту.
"Це руками Фонду державного майна дуже просто забрати безплатно. По цій схемі вже знищено три державні дослідні підприємства", — додав він.
Носівська селекційно-дослідна станція
У Чернігівській області журналісти відвідали Носівську селекційно-дослідну станцію. Тут працює Наталія Буняк, виконувачка обов’язків директора. Станція спеціалізується на селекції жита, вівса, ячменю та багаторічних трав. Вона забезпечує себе власними коштами, отриманими від реалізації насіння.
"На сьогоднішній день у реєстрі — 45 сортів селекції. Ми — лідери по селекції вівса, жита, ячменю", — каже Наталія.
Щорічно тут виробляють понад тисячу тонн зерна, а виручені кошти йдуть на науку. У 2023 році станція заробила 10 мільйонів гривень, з яких 2 мільйони інвестували у наукову роботу, а 5,2 мільйона — сплатили до бюджету. Це понад 5000 гривень податків з одного гектара.
Незважаючи на ці показники, 122 гектари станції підлягають вилученню, залишаючи лише 112. Про урядове рішення тут дізнались лише 2 квітня, без попереджень чи пояснень.
"Нас звинувачують у неефективному використанні, але ми — успішні. Таких установ понад 20 у системі НААН", — додала Наталія.
На одному з полів журналісти зустріли селекціонера Миколу. Він працює над виведенням нових сортів ярого ячменю. Колектив скоротився з шести осіб до двох.
"На даному полі у нас розташовані всі селекційні розсадники. Вихідний матеріал, селекційний розсадник, контрольне конкурсне випробування", — пояснює він.
Олександрівський науково-практичний центр (Вінниччина)
У Вінницькій області працює Олександрівський науково-практичний центр Інституту землеробства НААН. Тут працює близько 100 осіб, здебільшого — місцеві жителі. За словами директорки Олени Воротюк, вилучення 2000 гектарів землі позбавить підприємство можливості функціонувати.
"Планується вилучити 2000 гектарів, з яких 1100 — це рілля, тобто 100% наших оброблюваних земель. Без них ми не зможемо функціонувати", — каже вона.
Центр займається вирощуванням озимої пшениці, ячменю, гороху, вівса, гречки — загалом 200 сортів вітчизняної селекції. У тваринництві утримується 2000 голів худоби української чорно-рябої молочної породи, з них 200 — дійні корови.
На засіданні профільного комітету Верховної Ради, де виступала Олена Воротюк, лунали рекомендації виключити з переліку вилучення ті підприємства, які довели свою ефективність. Остаточного рішення досі немає.
Приклад Рихальського та відповідь Фонду держмайна
У селі Рихальське (Житомирська область) журналісти побачили наслідки вилучення — порожнє підприємство, зачинені приміщення, відсутність персоналу. Колись тут функціонувало ДП "Рихальське", яке було виведене з системи НААН.
"Раніше — серйозне було господарство. А тепер… Працює ще якось, але в дуже поганому стані. Все розтягнули", — розповіла місцева продавчиня.
Колишній директор Сергій Корецький підтвердив: "Люди не в захваті від рішень Фонду держмайна. Люди страйкують".
Редакція СтопКору звернулася за коментарем до Фонду держмайна України. У відповіді Фонд зазначив, що у 2022–2023 роках до його управління було передано 90 майнових комплексів із земельним банком близько 209 тисяч гектарів. Частина з них знаходиться на окупованих територіях. Через неповну документацію від НААН процес інвентаризації триває.
Фонд проводить оформлення прав на землю з метою передачі її в оренду через Prozorro.Продажі.
Ігор Гриник, в.о. першого віцепрезидента НААН, зазначив: "Забрати землю, а самі господарства з людьми залишити як юридичну особу без землі — то питання, як утримувати тваринництво без землі".
Формально — йдеться про реформу. Насправді ж — про демонтаж. У разі реалізації такого плану, аграрна наука втратить базу для досліджень, фермери — доступ до якісних розробок, а країна — наукову суб’єктність у стратегічній сфері.
Без землі — немає науки. Без науки — немає аграрного суверенітету.
