Де встають Карпат вершини в зорях ранкових небес,
Де дніпровська горда сила б’є у серце, наче хрест.
Там, де Кривий Ріг і Суми радісно пульсують в ритмі днів,
І в Славутичі співають пісні з давніх, світлих снів.
…
Там, де Харків в ніч розквітне, наче зірка у пітьмі,
І в Дніпрі відлуння крику, ніби вічний гімн душі.
Де під вітром Київ мудрий вільно крила розгортає,
І Черкаси, й Кременчук зранку сонце зустрічає.
…
Там, де Херсон і Куп'янськ сміливо зводять свої мури,
І під небом Запоріжжя козацька кров іде крізь бурі.
Де степи й лани зеленіють у спекотний полудень,
А вітри несуть в простори запах квітів, як пісень.
…
Там, де кожен крок і слово дихає теплом землі,
І в серцях вирує сила, як у хвилях на Десні.
Де в степах безкраїх колоски пшениці мов вогонь пливуть,
Лисичанськ і Миколаїв разом мрії свої плетуть.
…
Там, де Кримські гори мовчки стережуть блакитний шлях,
Чайки кличуть вільний вітер, що гуляє по степах.
Хвилі плещуть обіцяно у далекі береги,
Там людина, непохитно, підіймається з пітьми.
…
Там, де річки, мов стрічки, в'яжуть долі у життя,
Кожне місто і село тримає присягу до кінця.
Де земля вогнем і волею нуртує день за днем,
Та серця б'ються сильніше під небесним рушієм.
…
І хай бурі обпікають, наче полум’я меча,
Наш народ не зупиняє жодна темрява й біда.
Бо у серці наших предків — незламна, вічна сила,
Наша правда переможе, як би доля не косила.
— Власного авторства
