мокра осінь жбурляє вітрами привітними кожного ранку
не залишусь.
піду
вже давно запалали вогні.
треба далі
іти і ловити сьогоднішній вітер
й може
ти
перестанеш навідуватись в скроні мої.
мокра осінь жбурляє вітрами привітними кожного ранку
не залишусь.
піду
вже давно запалали вогні.
треба далі
іти і ловити сьогоднішній вітер
й може
ти
перестанеш навідуватись в скроні мої.
милий, ти не перший
на сьогодні досить, зачиняємось.
якби не грудень
Тихенько колихали хвилі, човен простенький, коли вийшов на алею моря. Мрії, сонячні промені — все у твоїх ніг. Тільки знайди для себе сьогодення видимих рук. Чи зможеш пройти повз тіла, які тонули в очах дитячих полів?
Ще один вірш з мого щоденника. Був написаний коли було погано мені, але він не прив`язаний до якихось подій (хоча можливо і прив`язаний).
Тихенько колихали хвилі, човен простенький, коли вийшов на алею моря. Мрії, сонячні промені — все у твоїх ніг. Тільки знайди для себе сьогодення видимих рук. Чи зможеш пройти повз тіла, які тонули в очах дитячих полів?
Ще один вірш з мого щоденника. Був написаний коли було погано мені, але він не прив`язаний до якихось подій (хоча можливо і прив`язаний).