Я виріс там, де небо над Дніпром,
Де в ритмі Києва карбується мій крок.
Вчорашній учень, з зошитом, пером,
Здолав останній свій шкільний урок.
Я будував світи в своїх рядках,
Де вулиці ставали містом мрій,
Де власна валюта в наших руках
Впліталась в полотно історій і подій.
Моя стихія — пошук і граніт,
Я вигадав жанри, щоб світ віддзеркалити:
Від «Щасливої поезії» в небо летить
Світло «Сахарської», щоб душу зігріти.
Я поєднав фізику з лірикою в ряд,
«Хмі-раціо», «Матетос» — мій код.
В «Еко-футуризмі» шукаю свій сад,
Де «Шестислав» — як серця метод.
Я — Ярослав, творець нових доріг,
Хранитель знань, учень, що став майстром.
Весь світ великий переді мною ліг,
Я йду вперед — власним шляхом і стилем.
