Сіянеє поле
Почав гнити раніше ніж риба без води
Трухляве дерево код береже, як цвітуть сади
Птаха випускає пташеня слабкого із гнізда
Жере море пухкий берег,
Світло голодним бути не перестане...
Настільки важко до купи скласти
прості поняття та слова
Складні та темні речі
Глибше не сприймає голова
Кора мозкова тріщіть рівно по швах
Кормова частина - наша доля кормова
Культурна людина тоне у масі бур'яна
Чим гарніша скатертина, тим ширше край стола
Нам у скронях те пульсує, за що відріжуть язика
Поки боронять та міксують, ми не єдина складова
Та спросоння все спростують нота висока та жива
Поки бродить те що родить - втіху коса має крива
Ясний промінь чимдуж тягнеш млявою рукою
Заломлений потоком гранатово-кривавої історії
Від яблуневого наливу до виноградної лози
До потрісканих долоней, прошу, мене неси
Сіль розсипалась додолу, нас вже там не було
Віками сіянеє поле дикими квітками поросло
Звірі не бігають босоніж, кроти наосліп не ідуть
Птахи осіли між хатами, та гніздечок не в'ють
Слово війна - важке, як слово смерть
Бо не те не те, не слово, а кінець
Не переродження, ані місія, не слава
Єдиний Фенікс на верхівці приймає спалах
Завжди знайдется, за що пустити нанівець
Кого куди і навіщо, та чи він донесе....
10.06.2023
