Я — громадянин України. Не чиновник, не дипломат. Людина, яка щодня живе цією війною, бачить її рани, чує її тишу після вибухів. Я пишу не холодним розумом — а гарячим серцем.
У Вашингтоні, на Світовому форумі свободи віросповідання, сталося те, чого ми довго чекали: "Україна — не лише жертва агресії. Вона — лідер морального фронту." Ці слова пролунали — і зал завмер. У ньому були радники Білого дому, правозахисники, дипломати, представники Держдепу. Вони слухали не зі співчуттям — з повагою.
Ми говорили не лише про вибухи й руйнування. Ми говорили про іншу війну — інформаційну, ментальну, духовну. Про війну, яка точиться в медіа, університетах, релігійних громадах. Про отруту, що повільно ллється з екранів, кафедр, експертних майданчиків.
Коли пролунало ім’я Олександра Дворкіна — настала тиша. Бо для тих, хто знає — це не просто прізвище. Це архітектор системи. Системи, яка десятиліттями ховалася за гаслами боротьби з "сектами", але насправді створювала релігійну зброю для Кремля.
Дворкін — псевдоексперт, сектознавчий Геббельс. Він заснував РАЦИРС — центр, де розробили методику: таврувати "сектами" всі незалежні релігійні спільноти, не підконтрольні РПЦ і Кремлю. Його структура стала центром гібридної операції: переслідувала релігійні меншини, сіяла страх, вбудовувала вплив у медіа, судах і силових структурах.
Найгірше — він має агентів в Україні.
Вперше на міжнародному рівні було названо одну з них: Ірина Кременовська. Людина з маскою “юристки”, “експертки”, “громадської діячки”. Авторка текстів про “секти”, “тоталітарні релігії”, “інформаційну безпеку”. Насправді — роками поширювала кремлівську ідеологію “сектоборства”, яка є інструментом ФСБ проти України.
Її публікації з 2000-х — калька з наративів Дворкіна: “тоталітарні секти”, “загроза єговістів”, “руйнівні новітні релігії”. І це — на фоні війни, коли в Слов’янську саме протестантські пастори стали першими жертвами окупації. Але вона про це мовчала.
Замість цього — публікувала партнерські посилання на сайт antisekta.org — російський дубляж РАЦИРС, де цитують Дворкіна, рекламують його книги та символіку структури, яка веде пропаганду проти України, проводить лекції для російських військових про “неонацизм” в Україні.
Сьогодні проти Кременовської відкрито кримінальне провадження.
Стаття 161 ККУ — порушення рівноправності за релігійною ознакою.
Але має бути ще й стаття 111 — державна зрада.
Це не просто юридичний факт. Це — сигнал. Ми більше не будемо мовчати.
Мовчання — це співучасть. А кожен зрадник, кожен, хто продавав Україну за кремлівську ідеологію, буде викритий. Ми викорчуємо це коріння зла з нашої землі. До останнього.
Їхній час минув.
Наш — тільки починається.
Час викриттів. Час справедливості. Час перемоги. Поширюйте цю інформацію.
Слава Україні!
