Це мій суб’єктивний та особистий погляд на те, як впливає суспільна думка на нашу особистість.
Людина живе у соціумі, і тому в деякій мірі залежить від його поглядів та очікувань. Тут можливі два протилежних варіанти: або ти з усіма, і живеш так як всі, або ти відриваєшся від соціуму, і живеш так як тобі хочеться. Я одразу кажу, що не має гіршого чи кращого, просто вони різні, і людина сама обирає той чи інший шлях.
Очікування суспільства полягають у тому, що ти будеш притримуватися чітко виражених поглядів, які у ньому існують. Тобто, у тебе має бути робота, сім’я, певні політичні та соціальні переконання та таке інше. Якщо у тебе не має чогось, що суспільство визнає нормою, то ти стаєш «білою вороною», маргіналом, якого суспільство може не прийняти, та буде цькувати або соромити. «В тебе немає роботи?», «як ти в свої тридцять ще не одружений?», «коли ти вже народиш дитину?» - вам будуть дорікати за ваші недоліки. Та чи такими вже недоліками вони є?
Щастя та комфортний стан для людини має визначатися самою людиною. Якщо ти не хочеш одружуватися або виходити заміж – то не треба, можливо, ще не прийшов твій час для цього, або ти ще не зустрів потрібну тобі людину, або доля приготувала тобі одиноцтво та духовне життя. Не хочеш народжувати – не народжуй, є ж течія чайлдфрі людей, котрі не заводять дітей. Головне – щоб це були твої бажання, а не нав’язані суспільством стереотипи.
Величезним надбанням суспільством нашого часу – є свобода вибору, тож ніхто не має права тиснути на вас, та обирати за вас те, як треба жити. Бажати того – чого бажаєш, це істинне щастя для кожної людини, бо інколи наші бажання не являються нашими.
Проте, це не легко бути собою, бо з дитинства нас привчають бути з усіма, та жити як всі. Спочатку садочок, потім школа, потім вища школа, переконання батьків, які завжди хочуть кращого для своєї дитини. Все це обмежує нашу свободу, і, часом буває, вирватися із цього кола не легко. Одним з головних призначень людини – це пошук себе та свого істинного Я. Хто ви? Ким створив вас Творець? Для якої цілі ви живите? Чим хочете займатися? На всі ці питання ви повинні дати відповідь перед тим, як станете собою, та жити так, як вам хочеться, а не як хочуть чи бачать інші (суспільство).
Якщо ви знайшли себе, то ви неодмінно вписуєтеся у суспільство, бо це є ваше призначення, і воно буде за це вам вдячне. Але ви не слідуєте загалу та маєте свою власну чітку думку та переконання. Саме так народжуються лідери, творці та суспільні діячі. Від таких людей і залежить доля суспільства, і саме вони і визначають шлях його розвитку.
Будьте собою, а не копіюйте інших. Але не відривайтесь від соціуму, бо саме воно оцінює вашу працю та те, що ви робите. Якщо ви підприємець, то без соціуму вам не буде кому продавати свої товари. Якщо ви художник, то без соціуму ніхто не оцінить ваші роботи. Якщо ви актор, то без глядачів вам ніхто не аплодуватиме. Якщо ви письменник, то без читачів ніхто не буде захоплюватися вашими творами. Якщо ви соціальний працівник, то без людей ваша праця буде марна. І так можна продовжувати до нескінченості, допоки ми не переберемо всі професії та покликання.
Тож можна прийти висновку, що головне бути собою, але разом з тим бути з усіма. Бо саме у соціумі людина і розкривається.
