Ця стаття була вперше опублікована в Jump Point 7.6.
ІСТОРІЯ РОЗРОБКИ
У сорокові роки 29-го століття компанія Origin Jumpworks міцно закріпила свою репутацію провідного гравця в індустрії особистих космічних кораблів, випустивши кілька лінійок доступних та водночас розкішних суден, які вигідно відрізнялися від продукції своїх тодішніх конкурентів. Дизайн кораблів вказував на не-індустріальне походження компанії і, головним чином, фокусувався на одно- та кількамісних кораблях, та створював враження, що кожна окрема деталь ретельно продумана, як у класичних годинниках. Тоді, у 2852 році, виконуючий обов'язки генерального директора Каїн Йолсен зробив публічну заяву, яка шокувала як оглядачів індустрії, так і його власну раду директорів: Origin ризикне мільярдами для створення "флагмана флоту". Цей флагман, за його словами, буде називатися 890 Jump, відповідно до наявної в Origin непередбачуваної системи нумерації нових проєктів космічних кораблів, замість надання їм назв. До появи 890 Jump висококласні корпоративні космічні кораблі були складною сумішшю модифікацій і спеціальних проєктів, причому найбагатші клієнти замовляли все - від адаптації надлишкових військових крейсерів до побудови спеціальних моделей навколо стандартних компонентів вантажних кораблів. Подібні рішення можуть коштувати сотні мільйонів кредитів, і неодмінно матимуть високі експлуатаційні витрати і складні графіки технічного обслуговування, що зможе дозволити собі лише крихітний відсоток потенційної аудиторії. 890 Jump, оголосив Йолсен, повністю змінить гру, адже він зробить персональний корпоративний зореліт легкодоступним як для найбагатших, так і для ультрабагатших клієнтів.
Та була єдина проблема — 890 Jump і близько не існував навіть на папері. На момент заяви про проєкт, на руках у Йолсена не було нічого, жодних розробок, окрім самої впевненості в існуванні потенційних покупців такого космічного корабля. Незабаром з'ясувалося, що фінансові аналітики Origin не дослідили витрати на проєктування і будівництво корабля, значно більшого, ніж будь-що в їхній історії, а також не врахували величезні витрати на обладнання і створення виробничих ліній. Йолсен не розгубився, пообіцявши всі ресурси компанії, необхідні для створення амбіційного 890 Jump, здатного зробити справжню революцію у сфері розкішних космічних мандрівок.
Розробка зовнішнього дизайну 890 Jump відбувалася без залучення звичайних інженерів космічних кораблів — натомість, було укладено контракт з промисловим дизайнером Адріаном Уеллсом, який розпочав свою роботу над проєктом зі словами, що космічний корабель «повинен виглядати на морі так само комфортно, як і в зоряному небі». Але в 2852 році це було легше сказати, ніж зробити. Лише в останні роки одномісні кораблі почали відходити від підходу "функціональність як форма", який визначав дизайн людських космічних кораблів протягом століть. Як військові, так і цивільні космічні апарати тієї епохи були надзвичайно модульними і цілковито утилітарними, сповненими суворих ліній, розроблених для того, щоб витримати екстремальні небезпеки вакууму і функціонувати в наявних верфях — не для того, щоб захоплювати погляди глядачів. Думка про те, що кількасотметрове судно капітального класу буде спроєктоване з, в першу чергу, естетичними міркуваннями, була справжнім шоком.
Протягом 18 місяців команда розробників Origin наполегливо працювала і розробила прийнятний (хоча й дорогий) план як для загального дизайну, так і для виробництва 890 Jump. Компанія інвестувала значні кошти в симуляції на ранніх етапах, для того щоб 890 Jump міг використовувати існуючі можливості доків і ремонтних верфей, незважаючи на те, що його дизайн значно відрізнявся від інших суден. Найбільшою проблемою для компанії було те, що чи не вперше в історії сучасної аерокосмічної індустрії, уся індустрія знала про те, що це відбувається. Досі розробники кораблів зазвичай не оголошували про проєкти доти, доки не було підписано якийсь військовий контракт або, у випадку цивільних проєктів, доки не з'явився функціональний прототип, що пройшов випробувальний політ. У цій-ж історії, створення 890 Jump, що вже було чимось незвичайним, відбувалося на очах у вороже налаштованих конкурентів і спантеличеної преси. З першого ж дня після оголошення Йолсена, 890 Jump був розкритикований у всьому: починаючи від "нікому не потрібної дурної справи" і закінчуючи "злочинним марнуванням ресурсів раніше успішної компанії". Мало які заголовки були позитивними, і коли будівництво основного прототипу наштовхнулося на звичайну серію проблем, преса проголосила проєкт Йолсена "п'ятдесятимільярдною катастрофою".
В результаті акції Origin значно впали, незважаючи на загалом успішний рівень виробництва на всіх поточних лініях. Вже трохи більше ніж через два роки після першої згадки проєкту, компанія замовкла. Origin не видавала жодних новин про 890 Jump та реструктуризувала організацію проєкту, щоб ввести його в те, що у внутрішніх документах називається "горизонт подій". Доки перший корабель не був придатний до польоту, про 890 Jump не згадували безпосередньо. Тональність преси змінилася за одну ніч: якщо раніше журналісти перетворювали типові "дитячі болячки" на тривожні перспективи майбутнього Origin, то тепер вони дедалі більше жадали інформації про подальшу долю корабля. "ДОСКАКАЛИСЬ?" — кричав заголовок відомого видання Mars Today, під яким припускалося, що компанія Origin таємно скасувала проєкт або, можливо, мала намір трансформувати свої напрацювання під новий тип висококласного вантажного транспорту. Зрештою, ці дії спрацювали - ціни на акції стабілізувалися, а 890 Jump розчинився в пам'яті громадськості, поки за лаштунками тривав довгий процес проєктування і спорудження як нового типу зорельота, так і інфраструктури для його підтримки. 28 березня 2857 року на спеціальному заході на навколоземній орбіті компанія Origin підняла завісу і показала виробничий прототип 890 Jump зацікавленій аудиторії. Його плавні морські лінії, напрочуд функціональні можливості та найкращі у своєму класі технічні характеристики одразу ж привернули увагу публіки. За одну ніч все змінилося. Видання за виданням писали одне й те саме запитання: "Чи не за цим майбутнє космічних польотів?" Коли на другий день відкрилися торги, акції Origin досягли нового максимуму і продовжували зростати аж до випуску 890 Jump в наступному році. Компанія, здавалося, зробила те, що видавалося абсолютно неможливим, створивши елітний розкішний флагман, який Йолсен анонсував шістьма роками раніше.
Протягом наступних дев'яти місяців, коли перші прототипи отримали сертифікацію, а конвеєри почали працювати, Origin почали активно рекламувати корабель у галактиці, яка, як вони спочатку побоювалися, не була готова прийняти такий новаторський дизайн. Компанія витратила значні суми на маркетинг оригінального дизайну 890 Jump, намагаючись створити асоціації з розкішшю всіма можливими способами: 890 Jump зображували на тлі чудових тропічних краєвидів, поруч із прекрасними космічними явищами, а також з відомими знаменитостями та популярними політиками, які подорожували в екстремальній розкоші. За результатами подальших досліджень виявилося, що в цьому не було потреби, тому 890 Jump залишається єдиним космічним апаратом компанії Origin, маркетинговий бюджет якого був скорочений протягом перших трьох місяців після початку продажів. Нові та сповнені надій власники палко поширювали інформацію про новий корабель, тож лише попередні замовлення швидко зайняли конвеєри на сім років виробництва. Протягом наступного десятиліття Origin буде намагатися задовольнити попит на корабель, оскільки стало зрозуміло, що кожному хочеться мати власну розкішну космічну базу.
Протягом наступного століття компанія Origin продовжувала вдосконалювати 890 Jump, не змінюючи суттєво оригінальний обрис Уеллса. Хоча за весь час існування Jump було випущено дев'ятнадцять модифікацій (не враховуючи десятки моделей, виготовлених на замовлення для елітних клієнтів), майже всі вони були лише з незначними змінами, спрямованими або на модернізацію технології космічного корабля для адаптації до сучасних розробок, або на оновлення інтер'єру, щоб тримати його у відповідності з визначенням розкоші нинішнього покоління. У компанії продовжують приділяти особливу увагу тому, щоб корабель залишався в суспільній свідомості, і навіть створили спеціальний відділ зі зв'язків з громадськістю, який займається підготовкою та організацією участі 890 Jump у фільмах, телесеріалах та інших засобах масової інформації. Як зазначив Уеллс, покидаючи компанію після запуску 2858 року, найбільшим викликом проєкту стала не робота, яку вони вклали у створення такого фантастичного дизайну. Радше, викликом стане збереження зацікавленості клієнтів у цьому дизайні й надалі, коли корабель стане більш звичним для них. За всіма ознаками, Origin досягає цього вже майже століття.
Основна зміна в стандартний варіант була внесена в 2943 році, коли Origin додали можливості запуску (пр. пер. уявити не можу, про що тут йдеться) і представили унікальний та лімітований 85x надлегкого класу, який став постійним доповненням до всіх замовлень на 890 Jump. У жовтні 2944 року генеральна директорка Origin Дженніфер Фріскерс оголосила, що остання ітерація Jump готова до запуску у виробництво, до якої було додано басейн та інші зручності, які вважалися найбільш доречними для знаменитостей-покупців середини 2940-х років.
Джерело перекладу: Whitley's Guide - 890 Jump
Переклад для @starcitizen_news
Ви можете зареєструватися за моїм реферальним кодом, тим самим підтримати переклад новин, і отримати невеликий стартовий бонус у вигляді 5,000 UEC.
