– Маємо інформацію, що після гри вчора менеджер «Вольфсбургу» побажав вам, щоб цей сезон склався для вас більш вдало, аніж попередній. Також, як і він, вважаєте, що минулий – невдалий?
– Ні. Бо треба оцінювати за тими позиціями, які були в менеджерів та команд перед стартом розіграшу, а не по ходу. По ходу мій «Нюрнберг» виглядав претендентом на місце у топ-3 чи навіть топ-2, був фаворитом у фіналі КН та виходив до плей-оф ЛК у якості переможця основного етапу – все так. Але що ми мали перед стартом? Команду, яка ще не сформувала свій склад (в деяких лініях не було гравців силою 70+), та менеджера, який був поза грою 3 повних сезони. Такі клуби зазвичай не виграють трофеїв, навіть не борються за них. «Нюрнберг» не повинен був провести якийсь легендарний сезон – він його і не провів. Якщо оцінювати числами… Може, 8 з 10. Місце у ЛЧ завойовано, нехай лише й у стиках. Ніхто з тих, хто точно слабше, мене у таблиці не випередив. Якщо так, то хіба цей сезон був для мене поганим?
Програв фінал КН, бо переоцінив суперника.
– Ви пропонуєте ігнорувати той факт, що ви було фаворитом КН у його фіналі та програли?
– Навіть більше: серед 18 команд, які грали у фіналах національних кубків мій суперник був найслабшим за силою. Якщо дивитися під цим кутом – поразка прикра. Проте я засмучуюсь набагато більше тоді, коли не можу зробити жодних висновків щодо невдачі та не розумію, чому вона сталася. Наприклад, так було після вильоту від «Ракува» у ЛК (2:2, 1:4). Я так і не зрозумів, що я тоді міг зробити краще. Лише якісь дрібні покращення – так, проте тоді б просто уникнув крупної поразки. Ось той програш – геть прикрий. Фінал з «Кельном» – ні. Там зіграло 2 фактори.
Перший: я виходив на матч втомленим. Винен ексменеджер «Вердера» Fayon: він пішов з гри прямо перед поєдинком з «Айнтрахтом». Домашнім. «Айнтрахт» протягом сезону не вигравав «великі» матчі в гостях – не виграв би й той. Але виграв у бота – і мав однакову кількість очок зі мною за декілька турів до фінішу. Мені довелося грати проти новачків та ботів серію матчів на МАХ – а «Кельн» цього не робив. Вже заднім числом можна сказати, що так, я міг не витрачати стільки сил, бо «Айнтрахт» пізніше втратив… Але тоді-то я не знав, що так станеться. Я не міг ризикувати місцем у ЛЧ, у якій я досі, до речі, жодного разу не грав. Якби не «Вердер», я був би краще готовий до фіналу. Fayon, підставив.
Другий: я переоцінив суперника. На сторінці команди було видно, що в мене сильний крен у бік грубості за стилем. Але якщо подивитися далі середніх значень, то виявиться, що усі сильні гравці – негрубі. Я протягом сезону на цьому ловив опонентів досить багато. І я не намагався так підловити «Кельн», бо думав, що той дивитиметься далі середніх значень по команді. Тому я й зіграв грубим, бо був впевненим, що «Кельн»: 1) побачить середні показники; 2) піде дивитися склад та заб’є на ці середні показники; 3) зіграє стиль проти стилю мого складу, а не проти стилю моїх середніх показників. А він не став: або взагалі не підбирав стиль під мене, або дивився лише на середні показники. Підсумок – розгром по стилях. Я сам винен: наступного разу буду вірити в аналіз з боку опонента менше.
– У відповіді можна вгледіти певну зневагу до «Кельна» та його менеджера. Отже, ви вважаєте його перемогу незаслуженою?
– Повністю заслуженою. Ба більше: я вважаю справедливим, що Agresor отримав нагороду «новачок сезону». І вітаю його. Просто він не зробив нічого видатного у фіналі Кубку. Лише гарно виконав свою роботу і скористався можливістю (в лізі було 5 команд силою 90+ – він зіграв лише з одною у КН) – ось і все. Молодець. Вважаю ж його справжнім досягненням місце у чемпіонаті. Вдумайтесь: він відстав від мене, а отже і від зони участі у ЛЧ, лише за різницею голів і обігнав менеджера «Баварії» в якого повна кімната трофеїв… А його геть ніхто не розглядав як претендента на високі місця. Якщо я не помиляюся, він взагалі у топ-3 ліги за очками у другому колі чемпіонату – фантастика, бо в нас було багато крутих менеджерів. І всі ці дива він творив з відносно невеликою силою складу. А що буде коїтися, коли назбирає гравців силою 90+? Можливо, ми спостерігаємо за становлення топ-менеджера. І він вже з трофеєм. У якомусь сенсі радий, що до цього долучився. Сподіваюсь, ця чашка надасть йому наснаги та мотивації грати й перемагати далі.
У Німеччині за 7 різних сезонів 7 різних переможців чемпіонату та 7 різних переможців Кубку. Ніхто не виграє двічі.
– Якщо вже пішли говорити про суперників по лізі у минулому сезоні, як прокоментуєте виступи інших?
– Кіт Бігіміт забрав своє. Щось типу ПСЖ у чемпіонаті Франції: не у сенсі, що нема сильних команд, а значенні відсутності конкурентів. Saba1955 у другому сезоні поспіль показав, що поки що не готовий зробити ось цей останній крок до великих перемог. Так, там сильно завадила тривала участь у ЛЧ, проте 4-е місце на фініші – слабко, адже по складу та очікуванням це повинно було бути срібло. gud1ni провів шикарний сезон, де головне досягнення – навіть не срібло у лізі, а той факт, що він вивіз боротьбу у двох турнірах одночасно. В одному – віцечемпіон, в іншому – фіналіст. Якщо продовжувати ряд асоціацій, то він для мене – якийсь «Лестер» чи «Лілль», який у сезон, де чемпіонський титул «погано лежить», його забере. Leo_21 гарно зайшов у лігу, підтвердив свої амбіції, але це все – виходить, видав «прохідний» для себе сезон. Erven Tag сподобався. У якийсь момент арена його клубу у Франкфурті почала навіювати страх: він там ледь не в усіх відбирав бали. Незручний суперник. Але поки що без стратегічного мислення: на фініші Б1 все виглядало так, що у ЛЧ гратиму або я, або він, а вирішить усе різниця голів – а він продовжував не грати на МАХ навіть вдома.
Шкода, що Молнія пішов. Минулого сезону я його на фініші просив будь-що відібрати очки в «Айнтрахта» – і він це зробив. Дякую! На жаль, цього сезону досягати успіхів доведеться без його допомоги.
– Цього сезону німецька ліга – слабша чи сильніша, аніж у минулому? Кого вбачаєте фаворитом на титул?
– У традиційному опитуванні голосував за «Гамбург». Бо він точно проведе сильний сезон (а коли в нього був останній прямо-таки провальний?). Чи вивезе «Вольфсбург» боротьбу у двох турнірах, коли один з них – це вже ЛЧ, а не ЛЄ? Чи може він взагалі зіграти 2 сезони поспіль круто? Я не впевнений. Без складу 90+ силою чемпіонами зазвичай у нашій грі не стають, тож декілька сильних команд – поза гонкою. Thomas Tuchel зайшов із сильним складом, але без патріотів та одразу з домашньої втрати проти «Гамбурга» – все ще впевнений, що він буде високо, але це не титул. Focus69 – майже мій близнюк, адже без досвіду великих перемог і з сильним складом, тож на нього я б не ставив. На себе? В мене потенційна участь у ЛЧ вперше у кар’єрі – буде дивом, якщо це не вплине на успіхи у внутрішній першості.
Взагалі, якщо ви не бачили, у Німеччині за 7 різних сезонів 7 різних переможців чемпіонату та 7 різних переможців Кубку. Ніхто не виграє двічі – ні з менеджерів, ні з команд. Якщо йти цим шляхом, то «Вольфсбург» та «Баєр» не є претендентами на перемогу у лізі, а я – у Кубку (бо там «Нюрнберг» вже одного разу вигравав, проте не зі мною). Можете вважати це якимсь прокляттям, яке поки що ніхто не зняв. Якщо не помиляюся, ніде більше такого немає, лише у Німеччині.
Коли з чемпіонату йдуть дві людини з найсильнішими складами, то потрібно щось фантастичне, щоб ліга не стала слабшою. Фантастичного не сталося. Цього сезону грати у Німеччині буде простіше, аніж у минулому. Конкуренція все ще неймовірна і титул суто на папері можуть забирати аж 5 команд, але навряд чи чемпіон розіграшу буде вважатися одним з 5-7 найкращих менеджерів усього сезону гри.
Я не йду за трофеєм, але не буду аутсайдером у жодному матчі проти тих, хто йде за ним.
– На що претендуєте саме ви?
– В мене 3 повних сезони у грі – і 3 акурат п’ятих місця. Цього разу такого виступу не вистачить для виходу для ЛЧ, а таку ціль я маю – треба фінішувати у топ-4, в ідеалі – у топ-3. Я все ж вважаю, що розподілення місць у трійці буде дещо рандомним: вирішить те, хто раніше вилетить з єврокубків, кому більше пощастить з аукціонами, хто зайвий раз вгадає схему суперника… Буде щось типу фотофінішу. Якщо буду у топ-3, то буду серед претендентів на титул. Тож мета – бути у трійці. Сила команди дозволяє, досвід – також. А, і старт сезону: я вже переграв одного з потенційних конкурентів, ще двоє вже зіграли унічию. Я не йду за трофеєм, але не буду аутсайдером у жодному матчі проти тих, хто йде за ним.
– Яке протистояння стало для вас найбільш пам’ятним у минулому сезоні?
– Важко обрати одне… Можливо, поразка 0:5 в гостях у «Гамбурга». Ось таке інколи буває, коли граєш проти колишнього клубу (посміхається)… Найбільш приємний матч – домашній проти «Боруссії», коли Кіт програв вперше за 50+ матчів у лізі. Думаю, це дорогого вартує. А, іще важливе: ніби утворюється стале протистояння з gud1ni та його «Вольфсбургом». Минулого сезону здобув у матчах з ним лише одне очко у лізі – але вибив у Кубку. Він би був фаворитом у фіналі та, я майже впевнений, переміг би. Натомість опинився поза бортом – і залишив прогноз на мою поразку у фіналі. Цього сезону ми зіштовхнулися одразу – я переміг, знову у боротьбі. Якщо менеджер планує залишитися тут надовго, то, теоретично, можемо створити якусь історичну для ліги дуель, типу Монтани та ЧіМакса в Італії, але у дещо іншій ваговій категорії.
Буде красиво – повернутися через 6 сезонів до кваліфікації та показати тому ж самому супернику, чому я навчився.
– Ви були не дуже задоволені жеребкуванням кваліфікації ЛЧ. Чому?
– Насправді, вже писав про це вчора. Повторюсь: є відчуття, що Костя гріє свої кулі (посміхається). Коли я вперше вийшов до ЛЧ, саме до кваліфаю, то отримав у суперники Мaka$ та його «Марсель». Тепер я виходжу до ЛЧ вдруге – знову той же суперник і той же клуб. А ще французи – ледь не найгірший жереб. По-перше, одні з кращих на етапі за силою. По-друге, з тонною патріотів. По-третє, з великим досвідом.
– Вважаєте фаворитом у протистоянні саме суперника?
– 49 на 51. Все ж на його користь. В мене склад без балансу, в нього з урахуванням патріотів – сильніший. Однак в нього і календар неприємний: перед домашньою грою зі мною – домашня гра у лізі, перед гостьовою – важка дуель з конкурентом. А в мене – бот та новачок у грі, якщо не помиляюся. Мені простіше, я точно підійду з краще готовим складом до дуелі. А далі будуть вирішувати навички та ментальна готовність. В останньому я повинен дещо поступитися, бо буду хвилюватися: для мене це відчувається як певна квінтесенція роботи менеджером, адже бажана ЛЧ ось-ось, зовсім близько. Можу щось наварити, знаючи себе… Тому 49 на 51. Але є й позитив: якщо все ж пройду далі, то жодна душа не скаже, що незаслужено. А ще це буде красиво – повернутися через 6 сезонів до кваліфікації та показати тому ж самому супернику, чому я навчився. Шари Кості створюють гарні історії (посміхається)…
– Ваш склад – один з найменш збалансованих у лізі. Є і футболісти силою 99 та 100, і гравці з силою менше 60… Навіщо це? Хіба опонентам не легше вгадати ваш склад?
– Навпаки. Я значно ускладнюю життя своїм суперникам у цьому компоненті. Минулого сезону виграв левову частину матчів за вгаданими гравцями – це працює. Опонентам психологічно важко обирати гравців мого складу з малою силою: якщо не вгадають, а я поставлю топів, вони програють і за цим, і за загальною силою. А коли «тикають» лише по сильних, майже гарантовано втрачають відсотки у вгадуванні складу. Щодо такої комплектації складу… Дивіться, це не моя примха. Якби в мене було 24 гравці силою 90+, я б не брав цих 56, 59 та 60 взагалі – але стільки топів в мене поки що немає. І я не можу продовжувати футболістів багато разів, бо не є луповим мільйонером. Пам’ятаю, хтось у чаті писав, що я з багатіїв… А я ж лупи взагалі ніколи не купляв, все власними силами робив і роблю. Це не те щоб обмеження – скоріше відсутність переваги. Якщо я отримав навіть найкращого топа, то за 2 місяці він точно від мене піде. Отже, треба буде знайти нового. Формування сильного складу – тривалий процес. Я його ще не завершив. План такий, що моя команда ставатиме сильніше, аніж є зараз, ще одне коло аукціонів. Сподіваюсь, за 1.5 місяці відмовлюся від гравців силою 60 та менше зовсім. А поки що вони потрібні моєму складу.
Механіка «будь у чаті, щоб більше перемагати» – сумнівна. Було б круто, якби важливі новини, типу такої, дублювалися і на сам сайт.
– Як ставитеся до зміни у правилах? Мова про те, що прибрали зріст…
– Нейтрально. Замінили його вдалим чином, я впевнений, адже механіка вибору тренера – чудова (це елемент стратегії!), а збирання лідерства – це про старання або свідому відмову від показника заради чогось іншого. Зайві відсотки туди – доречні. Але мені трошки шкода, що зріст прибрали саме зараз, бо я усю другу половину минулого сезону його збирав, бо не знав, що аспект ліквідують. Тут скоріше інше питання: як тепер треба сприймати чат гри у телеграмі? Раніше він був певною додатковою опцією, яка робила процес гри приємнішою. А тепер лише там можна було дізнатися, що прибирають зріст, – виходить, тепер учасники чата мають перевагу над тими, кого у чаті нема. Я не впевнений, що це добре для гри. Механіка «будь у чаті, щоб більше перемагати» – сумнівна. Було б круто, якби важливі новини, типу такої, дублювалися і на сам сайт. А саме цю треба було анонсувати взагалі заздалегідь. Напочатку минулого сезону про потенційну відміну зросту говорили, але лише на рівні ідеї і лише у чаті – гравці, що «живуть» лише на сайті, опинилися у програшному стновищі.
– Які події у грі ви б відзначили, якщо вести мову про минулий сезон? Можливо, команди, менеджери, матчі, оновлення…
– Битва за титул в Італії – найкраще, що було. Двобій Монтани та Чімакса на теренах «чобота» – це вже історія. Шкода, що вона закінчилася. Але ж як! Вперше за декілька ігрових років Монтана виступив гірше в очних зустрічах (нічия та поразка) – але його прямо врятували інші клуби, які «накрали» очок в «Парми»… ice_vb став першим дворазовим переможцем ЛЧ, а вивіска фінал була ледь не найкращою за усі сезони – чемпіон проти чемпіона! Цікаво було спостерігати за гонкою у Балтиці, де за титул міг дістатися аж трьом різним командам.
Введення турніру прогнозистів – чудове рішення. Я досі там нічого не виграв і йду погано у загальному заліку – але мені справді цікаво зайти туди та потицяти (не бездумно) по кнопках. Було б круто, якби, окрім стандартних П1, Х та П2, було ще дві з коефіцієнтами 2+, які б змінювались щоразу. Наприклад, якщо у цьому матчі на «обидві заб’ють» коефіцієнт 2+ – додати цей варіант (і не додавати «обидві заб’ють: ні»). Те саме з якимсь ТБ чи ТМ. В одному матчі додати ТБ3.5 за 2.72, в іншому – ТМ2.5 за 2.12. Це б додало варіативності. Наразі все ж великий вклад випадковості: в десь третині матчів тобі знання про футбол аж ніяк не допоможуть. Якби були альтернативні стандартним варіанти – допомогли б. В мене просто є легке хвилювання, що змагання прогнозистів перетвориться на вгадування рахунків №2, де більше про удачу, аніж про знання.
І все ж я думаю, що запропонована мною назва «Лупалка» підійшла б вкладці…
– (питання з залу) Якщо ви зустрінетесь з Патиком в єврокубках, ви його виграєте 5:0 чи 4:0?
– Спочатку Патик повинен повернутись у гру. Ось ви жартуєте, а в мене проти нього нема поразок – 2 нічийних результати у 2 матчах. Навіть на його полі не програв. А зараз в мене ще й склад буде сильнішим, якщо він повернеться швидко, тож дайте мені цього Патика – і я йому покажу (посміхається). Насправді, якщо зустрінемось у найближчих сезонах, це буде досить така тепла та приємна зустріч. Все ж таки я його мульт (сміється) і він привів мене у цю гру. Відчуття, що летять іскри, не було б.
– А у випадку з ким було б?
– «Ракув». По-перше, є наша дуель у минулому сезоні – я вибув з ЛК, де був одним з фаворитів. По-друге, він дуже незадоволений моїми трансферними пропозиціями – навіть просив ніколи йому більше їх не робити. По-третє, в одному сезоні у Німеччині я відібрав в нього титул: зіграв з ним на МАХ вдома (і переміг), а проти його конкурента в гостях – на MIN (і програв). Тож у нього достатньо приводів мене не любити, у мене його – теж. Цього сезону обидва граємо у кваліфікації ЛЧ – якщо зіграємо однаково, знову будемо грати в одному єврокубку. Буде круто, якщо Костя правильно прогріє свої шари і ми зустрінемось десь в основному етапі ЛЧ. Костя, чуєш?
– Наступного сезону збираєтеся до «Лейпцига». Чому?
– Дійсно збираюсь, але нема жодних гарантій, що перейду, бо там поки що є менеджер. Сподіваюсь, він піде до іншої команди. Або іншої ліги. Саме РБ, бо хочеться зробити історію. Колективу дуже не щастить з менеджерами, сильні туди принципово не йдуть – хочу дати шанс сильній у реальному житті команді й у нашому менеджері. Якось сумно бачити такий бренд на самому дні постійно. Та й виникає певний дисонанс: у житті клуб багато перемагає, а тут – ні. Зранку дивишся таблицю Бундесліги – він у ЛЧ, ввечері заходиш у гру – він десь біля зони вильоту. Треба виправляти. Думаю, я на це здатний.
