Моє дерево, моє місце сили.

Літо, сонце тебе зігріває, теплий вітерець дарує прохолоду. Я сиджу під улюбленим деревом. Його крона неймовірно величаві та старезні. Я бачу, що стовбур став дуже міцним немов скеля, а гілки здається дістають до самого неба. Хмаринки торкаються його зеленого листя, які ж вони м'які та пухнасті. Теплі сонячні промені намагаються пробиваються крізь білу небесну ковдру, щоб поцілувати тебе. Вітер неймовірно ніжно обіймає, а пташки співають свої найкращі пісні. Квіти біля твоїх коренів захоплюються твоєю величчю. Їхній аромат наповнює п'янким ароматом усе біля тебе.

Я дивлюся на всю цю красу і в моєму серці виникає спокій. Я знаю, що біля тебе завжди можна посидіти та відпочити. Це моє місце сили.

P.S.

Якщо сподобався текст ставте оплески.👏👏👏

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Уляна
Уляна@Ulyana_Sonse

460Прочитань
8Автори
9Читачі
Підтримати
На Друкарні з 14 квітня

Більше від автора

  • Лелеки.

    Сьгодні в небі неймовірно красиво літали два лелеки.

    Теми цього довгочиту:

    Лелеки
  • Завжди ніколи не пізно.

    Завжди ніколи не пізно обійняти своїх коханих та буди поруч, щоб захистити.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається