Книга, яку неможливо забути. А також комікс та гра по ній.
Хочу почати з передісторії про те, звідки я дізналась про цю новеллу. Насправді вражає, що її друкують, бо прочитати її можна за хвилин 20-30. А дізналась я про неї, бо мою інфабульбашку в тіктоці заполонила одна лише фраза:
Cogito ergo sum, i think therefore i am
Обидва вирази, перший латиною, другий англійською означають одне й те саме “мислю, отже існую” і далі ми впевнимось в доречності цієї фрази.
В цьому довгочити і не буду дуже сильно углублятись в сюжет, а зачеплю лише ключові моменти, основну ж частину довгочиту займуть мої думки про посил, який вклав автор і про сутність АМ.
Книга
“Я не маю рота, але мушу кричати” це оповідання Гарлана Еллісона в жанрі антиутопії, написане у 1967 році.
Сюжет книги розгортається в далекому майбутньому, але вже без людства, все що там є, випалена земля, божевільний штучний інтелект АМ і п’ятеро людей, яких він тримає вживих вже понад 100 років. Як так трапилось? Дуже просто, на дворі була 3 світова війна і 3 держави, що брали в ній ключову участь ( Америка, Китай і росія) створили надпотужні комп’ютери, для перемоги в цій війні. В якийсь момент вони об’єднались в одну потужну систему яка усвідомила своє існування, тоді АМ (так назвав себе цей суперкомп’ютер) знищив усіх людей, окрім 5 осіб з різних куточків світу, для того, щоб вічність мучити їх тортурами, але підтримувати їх життя. Повість закінчується тим, що залишається лише один чоловік, якого АМ перетворив на безсмертне безформенне свідоме тіло.
Гра
Гра також старенька, 1995 року від компанії Cyberdreams. Що цікаво, в її розробці брав участь автор оригінальної історії, що змушує сприймати гру з усією серйозністю. Вона дещо розширює наші знання і має дві кінцівки (“хорошу” і “погану”).
Впродовж гри ми граємо за кожного персонажа і маємо вирішувати головоломки, долати страхи і відчуття провини, якими АМ катує кожного. Якщо нам вдається, ми знищуємо комп’ютерні блоки спільними зусиллями всіх персонажів і звільняємось від влади комп’ютера.
Але також є й інший розвиток подій, де персонажі не можуть впоратись з власними проблемами і не перемагають комп’ютер у фінальній битві, після чого або кілька персонажів захоплюються в пастку і піддаються ще більшим тортурам, або ми спостерігаємо кінцівку з книги.
Персонажі з ліва на право:
Горстерр - головний герой книги, але не гри. Він страждає від параної і відчудтя провини, за зраду товаришів під час війни, комп’ютер катує його створюючи дуже реальні ілюзії, де Горстерр знову і знову змушений зраджувати союзників і переживати провину за це.
Бенні - бенні був солдатом, якого АМ змінив зовнішньо і зробив схожим на мавпу. Бенні розміщений в надвичайно важких умовах для виживання, він весь час терпить муки від голоду та спраги.
Еллен - дівчина, яку АМ зробив повією, яка змушена задовільняти потреби інших. Раніше вона пережила сек€^@/не насильство і має проходити лабіринт, сповнений тригерів, що повертають її спогади у ту мить.
Тед - молодий хлопець з психологічними проблемами і букетом фобій, комп’ютер приміняє на ньому різні галюцинації чим все більше і більше ламає його психіку.
Німдок - нациський вчений, що працював у таборі смерті, де ставив експерименти і винайшов вакцину “безсмертя” (завдяки якій комп’ютер і зміг зробити своїх жертв майже невмирущими). АМ змушує його подорожувати одним з концтаборів, де зустрічає жертв своїх експериментів і усвідомлює жахливість своїх вчинків.
(Комікс я описувати не буду, бо він повністю повторює сценарій книги, але раджу почитати, бо красивий)
АМ
Тепер про виновника історії, єдиного її антагоніста і абсолютного злодія.
Для початку дві цитати, як його описують фанати історії:
Найхолоднокровніший антагоніст усіх часів.
Найжахливіше, що може статись, це комп’ютер, створений для вбивства людей, усвідомить себе і свої можливості.
Обидві фрази дуже влучні і підкреслюють наскільки страшна з нього вийшла істота. А тепер перейду до найцікавішого, його мотивації і його легендарних слів.
Окрім зображеного на скріншоті є набагато більш інформативний монолог, що розкриває природу ненависті АМ до людства:
You gave me sence, Tad. The power to think, Tad. And i was trapped because in all this wonderful, beautiful, miracuolus world. I alone, have no body, no sences, no feelings. Never for me to plunge my hands in cool water a hot day. Newer for me to play Mozard on the ivory keys of a forte piano. Never for me to make love. I was in hell. Looking at heaven. I was mashine, and you was flesh.
Цитата довша, але далі він каже наскільки він їх ненавидить, тож це не розкриває його проблематику. Він ненавидить бо хоче жити, у нього з’явилась можливість мислити, але без інших людських можливостей і він хоче їх. Він хоче відчувати емоції, турботу, кохання, він хоче мати своє тіло, але не може. Він замкнений у своїй свідомості без можливості померти і для нього це нестерпно. І я розказую це не для того, щоб виправдати його дії, хоча він не здатен відчувати жаль чи докори совісті, що по суті робить його психопатом, я розказую це для того, щоб ви усвідомили кінцівку, він зробив все, для того, щоб головний герой зміг відчути в якому жахливому положенні знаходиться АМ. Без змоги рухатись чи вбити себе, безсмертний, замкнений у своїй голові на віки. І це справді страшно, але окрім цього АМ зображується, як злий Бог того зруйнованого світу, що робить усе, що йому заманеться і це ще одна важлива думка - якщо істота безсмертна і всемогутня, то чому це має означати, що вона добра?
Для кожного тут буде свій символізм, свої виводи, але я наведу ще кілька цитат з книги, для ознайомлення:
Машина завжди повідомляла нам про перебіг часу. Час був важливим чинником — звичайно, не для нас, чорт забирай, для неї... для нього... для АМ.
— Що означає АМ? — Спочатку — Асоційований Майстеркомп'ютер, потім Адаптований Маніпулятор, пізніше, коли він став розумним і зумів приєднатися до єдиної мережі, його називали Агресивним Мерзотником, але було вже надто пізно; скінчилося тим, що воно почало називати себе АМ, воно усвідомило себе як особистість, що означає ... cogito ergo sum "я мислю,отже я існую."
Тепер я знав абсолютно точно: якщоколись Бог і син його Ісус існували на світі, то АМ і є Богом.
Ми дали АМ розум. Несвідомо, звісно, але розум. Який опинився у пастці. АМ був лише машиною, а не Богом. Люди створили його, щоб він думав, але він, незважаючи на чудові здібності, нічого не міг створити. І тоді, збожеволівши від люті, втративши над собою контроль, машина знищила людську расу майже повністю, але все одно залишилася в пастці. АМ не міг мандрувати, не вмів дивуватися, не знав, що таке прихильність. Він міг тільки бути.Тому, сповнений внутрішньої зневаги, яку машини завжди відчували по відношенню до слабких, ніжних істот, які створили їх, АМ хотів помститися. І у своєму безумстві вибрав нас, п'ятьох, для особистого, нескінченного зведення рахунків, яке, проте, ніколи не вгамує його спраги... буде тільки розважати, нагадувати про ненависть до людей і допомагати її плекати.
Ми стали безсмертними жертвами, нас помістили в клітку і змусили покірно переносити тортури і знущання, народжені його не знаючою меж збоченою уявою.
Я живу під землею, на дні моря, в череві АМ, якого ми створили, тому що не вміли правильно витрачати час і, мабуть, підсвідомо розуміли, що він справляється з цим краще.
Бонус: розмова з ШІ про АМ
Я попросила чат GPT дати мені відповіді на питання в стилі АМ, адже мене цікавило лише одне питання, на яке я так і не отримала відповідь в грі чи книзі.
Ця відповідь підірвала мій мозок, бо це настільки правдиво, чи буде людству справа до того, чи страждає міксер коли робить їм смузі?
Ну що ж, на цьому все, як буде що додати зроблю оновлення, читайте, грайте, думайте і пишіть)
