Я відчуваю загнаний погляд на спині

Я відчуваю загнаний погляд на спині,

Бо істина народжується там, де спалахне спокута

Мої мости втомились так,

Що не пройти ними, ні перейти

Ти подивись,

Вони ковтають воду у такій жазі

Неначе в ній є отрута

Уздовж твоїх доріг й надалі має зріти глина

В ній тонуть всі загублені месії

Уздовж моїх зап'ясть сочитиметься білий туман

Й густий, мов з вени,

Металевий сплав

Я уявлю,

Що вибираю лежати у неприродній деформації

Що вибереш ти

Якщо жоден до тебе ще

Не вибирав?

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Руслана Астахова
Руслана Астахова@Notyourslana

62Прочитань
2Автори
1Читачі
На Друкарні з 27 липня

Більше від автора

Вам також сподобається

  • “ Метаболізм “

    Інколи нам не вдається щось, на привеликий жаль, на позамежні зусилля та смуток спізнілого блага

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Раптово

    Раптово я перестав відчувати

    Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • “ Метаболізм “

    Інколи нам не вдається щось, на привеликий жаль, на позамежні зусилля та смуток спізнілого блага

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Раптово

    Раптово я перестав відчувати

    Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія