Друкарня від WE.UA

Я відчуваю загнаний погляд на спині

Я відчуваю загнаний погляд на спині,

Бо істина народжується там, де спалахне спокута

Мої мости втомились так,

Що не пройти ними, ні перейти

Ти подивись,

Вони ковтають воду у такій жазі

Неначе в ній є отрута

Уздовж твоїх доріг й надалі має зріти глина

В ній тонуть всі загублені месії

Уздовж моїх зап'ясть сочитиметься білий туман

Й густий, мов з вени,

Металевий сплав

Я уявлю,

Що вибираю лежати у неприродній деформації

Що вибереш ти

Якщо жоден до тебе ще

Не вибирав?

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Руслана Астахова
Руслана Астахова@Notyourslana

7Довгочити
95Перегляди
1Підписники
На Друкарні з 7 квітня

Більше від автора

Це також може зацікавити:

  • Де ти?

    Я торкаюсь душі твоєї струн Пальцями віршів римованих. Ти шукаєш мене серед рун, Читаючи ворожіння приховані. Я сховалася серед вільних дум. Знайди одну серед сполоханих. @irina_virna

    Теми цього довгочиту:

    Віршотерапія
  • Розклади втрат

    А далі - за розкладом: Вірші, страхи, болі Трохи брехні й перебільшень, але інакше, сам знаєш, не зможу

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • Де ти?

    Я торкаюсь душі твоєї струн Пальцями віршів римованих. Ти шукаєш мене серед рун, Читаючи ворожіння приховані. Я сховалася серед вільних дум. Знайди одну серед сполоханих. @irina_virna

    Теми цього довгочиту:

    Віршотерапія
  • Розклади втрат

    А далі - за розкладом: Вірші, страхи, болі Трохи брехні й перебільшень, але інакше, сам знаєш, не зможу

    Теми цього довгочиту:

    Вірші