Я відчуваю загнаний погляд на спині,
Бо істина народжується там, де спалахне спокута
Мої мости втомились так,
Що не пройти ними, ні перейти
Ти подивись,
Вони ковтають воду у такій жазі
Неначе в ній є отрута
Уздовж твоїх доріг й надалі має зріти глина
В ній тонуть всі загублені месії
Уздовж моїх зап'ясть сочитиметься білий туман
Й густий, мов з вени,
Металевий сплав
Я уявлю,
Що вибираю лежати у неприродній деформації
Що вибереш ти
Якщо жоден до тебе ще
Не вибирав?
Вона тепер не сміє сюди приходити
Тріском льодів розірве тишу крижаного поля
Я б не боявся, коли б точно знав
Вірші про кохання та настрої, природу та пори року, натхнення, самотність та сум… Вірші досконалі, з яскравими та рідкісними римами. Вірші сміливі в своїй відвертості. Це все творчість чудової української авторки Віри Юрчишин. Вона пише творчо, оригінально, щиро та природньо.
Вірші про кохання та настрої, природу та пори року, натхнення, самотність та сум… Вірші досконалі, з яскравими та рідкісними римами. Вірші сміливі в своїй відвертості. Це все творчість чудової української авторки Віри Юрчишин. Вона пише творчо, оригінально, щиро та природньо.
