Друкарня від WE.UA

Я відчуваю загнаний погляд на спині

Я відчуваю загнаний погляд на спині,

Бо істина народжується там, де спалахне спокута

Мої мости втомились так,

Що не пройти ними, ні перейти

Ти подивись,

Вони ковтають воду у такій жазі

Неначе в ній є отрута

Уздовж твоїх доріг й надалі має зріти глина

В ній тонуть всі загублені месії

Уздовж моїх зап'ясть сочитиметься білий туман

Й густий, мов з вени,

Металевий сплав

Я уявлю,

Що вибираю лежати у неприродній деформації

Що вибереш ти

Якщо жоден до тебе ще

Не вибирав?

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Руслана Астахова
Руслана Астахова@Notyourslana

7Довгочити
227Перегляди
1Підписники
На Друкарні з 27 липня 2023

Більше від автора

Це також може зацікавити:

  • «Кохання»

    Вона розлюбила його о двадцять п'ятій,

    Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • v.b | . | цикл “асиметрія”

    Швидкоплинність життя в заплутаних дорогах і короткому полум’ї людських доль. Ми спалахуємо, як сірники, залишаючи після себе лише попіл і тихе прохання: пам’ятайте, що ми горіли.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • «Кохання»

    Вона розлюбила його о двадцять п'ятій,

    Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • v.b | . | цикл “асиметрія”

    Швидкоплинність життя в заплутаних дорогах і короткому полум’ї людських доль. Ми спалахуємо, як сірники, залишаючи після себе лише попіл і тихе прохання: пам’ятайте, що ми горіли.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія