В інтернеті я часто бачила статті і інструкції на тему «Як не стати жертвою маніяка/серійного вбивці» і мене завжди дратували якісь чіткі критерії на цей рахунок, тому що їх по суті не існує. Зараз я висловлю свою думку, опираючись на інтерв’ю маніяків які намагалися пояснити свої мотиви.
Почнемо з того, що серійний вбивця/маніяк може не вбити вас, ТІЛЬКИ якщо в своїй голові постарається знайти для себе логічну причину, чому ви повинні жити, опираючись на свій індивідуальний кодекс, моральні цінності і правила.
Наприклад:
Не вбивати законних дружин.
Не вбивати дітей (якщо у серійного вбивці наявна травма покинутості або гіперфіксація на покаранні тих, хто вчиняє насильство над дітьми і тваринами)
Не вбивати жінок (якщо вбивця гомосексуаліст, наприклад Джеффрі Дамер. Вони його попросту не цікавили)
Не вбивати тих, хто не підходить під їхній типаж або не схожий на людину, яка спричинила їм біль.
Але хочу зазначити що все ж по статистиці жінок і дітей вбивають частіше, через очевидні причини (вага, сила і тд).
Найчастіше вдавалось уникати смерті жінкам серійних вбивць/маніяків. Вони були і є для них бородою і примарною ознакою того, що вбивця в якомусь сенсі залишається «нормальними».
Сімʼя — важливий аспект в житті маніяка, так як це дуже хороше прикриття. Тед Банді любив любов своєї жінки. Йому подобалось що хтось є прихильним до нього. Також психопати часто привʼязані і цінують своїх дітей, так як вважають їх своєю копією. Але є виключення, на приклад Анатолій Онопрієнко. В признанні він казав: «Вбивати чужих дітей важко, бо це не ти їхній батько, своїх мені б було набагато легше»
Критерії для вбивства часто є дуже абсурдними або придумані прямо на льоту.
«Ангарьский маніяк» Михайло Попков вбивав жінок, які погоджувалися з ним випити. Він вважав це обʼєктивною причиною.
«Біцевський маніяк» вбивав чоловіків, які погоджувалися з ним випити і тих, кого вважав антисоціальними особистостями. Він був впевнений, що таким чином очистить світ він злочинців.
Ян Сінхай, китайський серійник, стверджував що йому просто подобається вбивати, і йому все рівно на суспільство і його правила.
Анатолій Онопрієнко згадував голоси, які вказували йому коли і кого треба вбити.
Вбивства не обовʼязково стаються вночі, але в темряві легше скоювати злочин, тож я була б пильна в будь-який час. Найстрашніше те, що ви ніколи не знаєте хто біля вас стоїть, з ким ви живете в одному підʼїзді і працюєте на роботі. Вас убʼють просто за те, що ви є, і це найгірше.
Не важливо як ви будете вдягнуті, коли йтимете до дому або на роботу. Смієтесь, плачете, пʼєте чи танцюєте, є жінкою або чоловіком, ви один або вас ціла сімʼя. Якщо якомусь звіреві голоси скажуть «покарати вас» він це зробить, і це НЕ ваша вина.
Тримайтеся купи і будьте обачними, а найголовніше допомагайте тим, хто потрапив у біду.
