Чи знаєте ви, що власний інтерес є мотиватором здійснення будь-якої економічної діяльності?
Чому пекар вирішив випікати хліб? Виключно через особистий інтерес, пекар хоче заробити достатньо грошей, щоб прогодувати свою власну сім’ю та купити все, що він хоче. І найефективніший спосіб, який він знайшов для цього, — випікати хліб для вас. Насправді його хліб має бути достатньо смачним, а обслуговування достатньо привітним, щоб ви були готові вільно віддати свої гроші в обмін на його хліб. Пекар, керуючись власними інтересами, створив товар, який є дуже цінним для вас. Тож диво вільного ринку полягає в тому, що особистий інтерес породжує поведінку, яка приносить користь іншим.
Коли ви працюєте, ваша мета — заробляти гроші, але в процесі ви надаєте цінний товар або послугу, яка приносить користь іншим і суспільству.
Термін «власний інтерес» часто трактують у негативному значенні, вважаючи проявом егоїзму, жадібності чи аморальної поведінки, хоча це далеко не так. Власний інтерес означає лише те, що ви прагнете до своїх цілей. Насправді ваші особисті інтереси можуть змусити вас старанно вчитися для того щоб успішно скласти іспит з математики, віддати гроші благодійній організації або стати волонтером для підтримки армії, яка воює за майбутнє своєї країни.
Чи здатен особистий інтерес призвести до підвищення цін, корупції та обману?
На жаль, іноді так, але все це можна стримувати конкуренцією.
Коли інші корисливі люди конкурують на ринку, мої власні інтереси стримуються.
Наприклад, якби я була пекарем, єдиний прийнятний для мене спосіб заробити гроші — це випікати хліб, який є смачнішим, дешевшим або зручнішим для поїдання, різання чи зберігання, ніж хліб, вироблений іншими пекарями у місті. Якби я занадто підвищувала свою ціну, ви, ймовірно, купували б хліб у моїх конкурентів. Якби моє обслуговування було зневажливим і хамовитим, ви, ймовірно, купували б у моїх конкурентів. Якби мій хліб був гіршої якості, ви, ймовірно, купували б його у моїх конкурентів. Тобто, щоб заробити гроші, я повинна створити товар чи послугу високої якості за розумною ціною. І це буде моїм стимулом за умови, якщо у мене будуть конкуренти. У іншому випадку, я могла б встановлювати високу ціну, продавати неякісну продукцію або нечемно поводитися зі своїми клієнтами. Однак, і це можливо лише до тих пір, поки інша зацікавлена особа не побачить можливості отримати прибуток і відкрити ще одну пекарню в моєму місті. Таким чином …
конкуренція є регулятором стримування власних інтересів, оскільки вона обмежує мою здатність використовувати моїх клієнтів.
Отже, …
Чи корисна конкуренція для споживачів?
Однозначно ТАК, бо лише на конкурентному ринку умови диктують споживачі. Як це працює? В умовах чесної та жорсткої конкуренції компанії змушені виробляти товари чи послуги, які користуються попитом у споживачів, і продавати їх за цінами, які ці споживачі готові платити. До того ж конкуренція здатна стримувати ціни, забезпечити широкий вибір продуктів і послуг, зберігаючи при цьому їх якість на належному рівні.
Коли конкуренція та вибір споживачів обмежені, більшу владу на ринку мають підприємства. Вони пропонуватимуть продукти та послуги, які можуть бути надто дорогими або неякісними, а споживачі змушені будуть купувати їх або обходитися без них. Коли на ринку присутній лише один або декілька продавців, споживачі можуть навіть не усвідомлювати, що насправді вони втрачають. Бо лише на конкурентному ринку нові та існуючі підприємства мають стимул для постійного впровадження інновації та підвищення своєї продуктивності задля створення ще кращих продуктів та послуг за нижчими цінами.
Чи є конкуренція джерелом економічного поступу?
Однозначно ТАК.
Конкуренція спонукає окремих людей, підприємства та ринки якнайкраще використовувати свої ресурси та мислити нестандартно задля розробки нових способів ведення бізнесу й залучення клієнтів. Все це не тільки підвищує продуктивність, але й покращує наш власний рівень добробуту.
Конкуренція корисна для всіх... Конкуренція допомагає розкрити потенціал кожного...
Проте … Існує як хороша, так і погана конкуренція.
В умовах хорошої конкуренції ми змушуємо підприємства та впливових людей конкурувати між собою. Уявіть собі, що є десять автомобільних компаній, які змагаються за споживача, створюючи кращі автомобілі. І це добре, бо конкуренція сприяє кращій його безпеці, інноваціям і технологіям, а також нижчим цінам. В умовах конкуренції робітники теж виграють, оскільки з десятьма компаніями, навіть якщо у вас немає гарного трудового законодавства, є бажання працювати ефективно. В умовах конкуренції підриємства часто змушені пропонувати кращі умови й оплату праці, щоб отримати найкращих працівників.
Але є погана конкуренція, коли впливові люди змушують інших змагатися заради них. Уявіть тепер, що десять автомобільних компаній були поглинені однією великою компанією. Якщо з’являється монополіст, то на рівні замовника є лише одне місце, де можна купити автомобілі. Компанія може виробляти “сміття” і при цьому заробляти гроші. В умовах такої конкуренції підприємствам не потрібно добре обслуговувати клієнтів, не потрібно створювати гарні умови для працівників і платити їм гідну заробітну плату.
Тож у чому причина існування ось такої недосконалої конкуренції? Однією з причин, є заміна ключової економічної ідеології лібералізму на лібертаріанство. Ідея останньої полягає у зменшенні втручання держави в економіку і надання людям більшої економічної свободи. Як наслідок, великим компаніям стало значно легше поглинати менших конкурентів і створити собі монопольне становище на ринку.
Слід зазначити, що велика частина боротьби між політичними групами всередині країни і поза її межами пов’язана з питанням про те, наскільки державний контроль потрібен для регулювання економіки. Одні вважають ринкову економіку значною мірою саморегульованою, припускаючи, що на ринку є достатньо компаній, які конкурують між собою, тим самим стримуючи власні інтереси. Інші вказують на приклади шахрайства, стверджуючи, що держава повинна взяти на себе більш активну роль у регулюванні економічної діяльності.
На мою суб’єктивну думку, роль держави має зводитись лише до пом’якшення наслідків провалів ринку, зокрема не допускати появи монополій. Детальніше про належну роль держави писатиму пізніше…
Тож далі буде … 😉
#простопроекономіку
