ПРОВАЛ (НЕСПРОМОЖНІСТЬ) РИНКУ – це ситуація, коли на ринку відбувається неправильний розподіл ресурсів. Він спрацьовує, коли існує гостра невідповідність між попитом і пропозицією, а ціни не відповідають реальності або коли індивідуальні інтереси не узгоджуються з колективними інтересами.
Тобто визначення неспроможності ринку обертається навколо ринкових порушень, що виникають з різних причин. А кожна така причина може вимагати того чи іншого державного втручання.
В економіці, щоб зрозуміти, чому відбуваються провали ринку, спочатку потрібно з’ясувати як ці ринки повинні працювати. Якщо ринок працює добре, ціна будь-якого продукту буде результатом різниці між попитом і пропозицією, якщо маємо нефункціонуючий ринок – не варто очікувати обґрунтованих цін, їх просто не буде через надмірні спекуляції. Проте, недосконалий ринок не обов’язково означає неминучий провал, оскільки всі ринки, як правило, мають проблеми. Серед останніх найбільш значущою проблемою, з точки зору економічної науки, є складність регулювання відносин між споживачами та виробниками продукту.
Тож спробуємо розібратись з найпростішою причиною провалу ринку – СУСПІЛЬНИМИ БЛАГАМИ, а саме надмірним їх використанням та відсутністю відповідальності за вартість їх створення. Суспільні блага доступні кожному, оскільки важко або практично неможливо вилучити з-поміж споживачів тих, хто за нього не платить. Це як лавки в метро, всі ними користуються, однак понесені витрати на їх утримання беруться лише з кишені платників податків. Суспільні блага важко надавати за допомогою ринкових механізмів (потенційним постачальникам складно стягувати зі споживачів плату за цю послугу), тому їх часто надає держава.
Оскільки ринкові механізми не працюють, то у споживачів є спокуса стати «зайцями», тобто пасажирами без квитків – споживати благо, але не платити за нього. І коли таких «пасажирів без квитків» стає багато, виробництво цього блага може припинитися (бо нічого не дається задарма) або його може вироблятися дуже мало (навіть якщо вигоди від його споживання перевищують витрати). У таких випадках ринки часто виявляються неспроможними виробляти таку кількість суспільних благ, яка відповідала б економічній ефективності.
Існує тенденція вважати, що всяке благо, яке надає держава, є суспільним. Але це далеко не так. Такі блага як освіта, медицина, постачання електроенергії не є суспільними, бо людину, яка за них не платить, нескладно виключити з числа споживачів, і надання цих благ одній стороні не робить їх доступними для інших. А що ж тоді є суспільним благом? Це НАША НАЦІОНАЛЬНА ОБОРОНА. Не всі платять за це благо (наприклад, уникають податків, не «донатять» тощо), але кожен може ним скористатися. Тож підтримуймо ЗСУ, бо поки ми, всі разом, їм допомагаємо провалу не буде!
