В небі нині ні хмаринки.
Тиша спекою гнітюча.
Комари такі кусучі —
Доживу, чи ні цю днину?..
Низько зігнуті дерева
В землю вітами вросли
Та невчасно одцвіли
Квіти всі навколо древа,
Що схилився опахалом
Біля озера-ставка —
До останнього ковтка
Воду п’є…її все мало.
І під дубом цим крислатим
У траві я ліг спочити.
Вітер тихо гра сюїту.
Чи сонет?…того не знати.
Хвилі озера легкі
Наче музика на берег.
Їм у стріч відлунням шерех,
Листя відгуки м’які.
Очі я заплющу мрійні.
Обійму цю літню тишу.
Марноту марнот облишу
В день спекотний…та лелійний.
