Друкарня від WE.UA

За тихою усмішкою.

‎У мене звички є дивакуваті,

‎Я вмію біль ховати від людей.

‎І навіть коли важко, що й не встати,

‎Не поспішаю скаржитись на це.

‎Люблю я каву й погляд на світанок,

‎Як новий день вже стукає в вікно.

‎І хай життя приносить біль і рани,

‎За нього буду вдячний всеодно.

‎Багато думаю я про людей і долю,

‎Чому бувають темними думки?

‎Чому серед близьких, або знайомих,

‎З'являються хто тебе не любив?

‎‎Коли комусь потрібна допомога,

‎Я не питав, а руку простягав.

‎Хоч іноді й самому прилітало,

‎Чужий я біль всім серцем відчував.

‎‎Коли буває тяжко - усміхаюсь,

‎Ховаю втому десь на самім дні.

‎Це не тому, що може не зламаюсь,

‎А щоб не бачили, що можу не пройти .

‎У кожного своя є таємниця,

‎Свої тривоги, спогади й жалі.

‎Та поки в грудях серце іще б'ється,

‎Можу прожити все на самоті.

‎‎Так я навчився цінувати миті,

‎Тепло людей, їх щирість у словах.

‎Бо найдорожче, що є цьому світі,

‎Любов, підтримка, щастя у очах.

‎Нехай життя не завжди буде легким,

‎І хай дорога буде не проста.

‎Я залишатимусь собою - справжнім,

‎Ця сила й сутність у мені зросла.

‎Так десь заходить сонце за водою,

‎Все ж завтра знов світанок настає.

‎Я не боюся залишатися собою.

‎Допоки серце в грудях ще живе.

‎Верещако Сергій.

‎

‎

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Сергей Верещако
Сергей Верещако@NhyfoDfxVugNu-B

95Довгочити
1.4KПерегляди
4Підписники
На Друкарні з 2 вересня 2024

Більше від автора

  • Стрибогу.

    Боже Стрибоже ти вітру володар,

    Теми цього довгочиту:

    Віра Предків
  • Перуну.

    Батько Перун ти небесний володар,

    Теми цього довгочиту:

    Віра Предків

Це також може зацікавити:

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити: