Дві пари блакитних очей,
Ані пари з вуст.
Очі впинаються в очі,
Погляд нагадує хуртовину.
Сповідь мовчазна.
Небо сплітається з річкою,
І не хочеться вірити
В обмеженість простору цієї блакиті.
Щедра блакить -
Мов опалові копалини Австралії,
Мовчазна блакить -
Як cordon bleu французького лицаря.
Очі розгадують очі,
Блакить помножена на блакить,
Небо розплітає коси хвиль,
Повітря знизує невидимими плечима.
( * посвята українсько-польському поетові)
© Martinella, 2020
Що робити, якщо виникає бажання ще глибше зануритись у світ альтернативної музики?
Боги мені нічого не нашіптують.
Поезія не менш часто розділяє, ніж об’єднує.
X-amine your zippa, m**********r.
Здіймання в тиші, перешкоджувало паланню свічі, дароване світло давало себе в спокій вічних меж в сліди з осадками журавлиних сліз
X-amine your zippa, m**********r.
Здіймання в тиші, перешкоджувало паланню свічі, дароване світло давало себе в спокій вічних меж в сліди з осадками журавлиних сліз
