Знаєш, відчай заразний. Це майже як... природне явище.
🐼 Пройшовши чудову дилогію Zero Escape від видавця Spike Chunsoft, з яким я познайомився завдяки іншій серії – Stein’s;Gate, я, звісно ж, не міг зупинитися на пройденому і не подивитись, завдяки яким ще іграм даний видавець став відомим. Природно, мою увагу привернула Danganronpa – окрема серія ігор про звичайних японських школярів™ що опинилися в закритій школі та змушені скоювати вбивства і їх же розкривати для того, щоб вибратися на волю. Спершу концепція виглядає трохи дивно, але потім все стає на свої місця.
🐼 Гра представляє суміш кількох жанрів, починаючи від звичайної візуальної новели та симулятора побачень і закінчуючи тривимірним симулятором ходьби, грою в детектива/адвоката/обвинувачувача а-ля Ace Attorney і навіть шутером. Ще більш дивно усвідомлювати, що така геймплейно багата гра з’явилась на PSP і лише потім була портована на старші платформи. І за підсумком проходження можу сказати що це дуже вдала компіляція механік з приємним детективним сюжетом якій, втім, бракує такого ж вдалого фіналу.
Настав час для останнього поєдинку - останньої битви між надією... і відчаєм!
Історія
🎭 Гра знайомить нас з Макото Наегі – найзвичайнішим японським школярем серед найзвичайніших японських школярів, який є середнім в усьому (ну, хіба що крім зросту, бо в грі він карлик зі своїми 160 см). Втім, є одне, що його вирізняє серед інших - неймовірна вдача, оскільки саме йому пощастило виграти в лотереї яку щорічно влаштовує найпрестижніша академія Пік Надії і, таким чином, потрапити туди, де приймають лише кращих із кращих, студентів, які є абсолютними в чомусь.
🎭 Однак радість Макото триває недовго, оскільки потрапивши до академії він одразу втрачає свідомість а приходить до тями лише через певний час в одному з класів. Діставшись загального залу він зустрічає решту студентів, кожен з яких став майстром в своїй справі ще до вступу до Піку Надії – Абсолютний Спадкоємець, Абсолютний Письменник-вундеркінд, Абсолютний Пловець, Абсолютний Ясновидець, Абсолютна Поп-зірка, Абсолютний Бейсболіст, Абсолютний Програміст, Абсолютний Лідер Банди, Абсолютний Моральний Компас, Абсолютний Фанфікшн Автор, Абсолютний Гравець, Абсолютний Боєць, Абсолютна Модниця та навіть Абсолютний ???.
🎭 Виявляється, за той час, що Макото був непритомним, все довкола помітно змінилось, а тому тепер на кожному вікні решітки, всі двері зачинені а під стелею висять камери спостереження та навіть турелі. Втім, подив героїв від зміни обстановки триває недовго, оскільки на зустріч з ними виходить самопроголошений директор академії – чорно-білий плюшевий ведмідь-робот на ім’я Монокума, який повідомляє, що решту свого життя вони проведуть в стінах академії і краще їм змиритися зі своїм становищем. Однак для тих, хто все ж хоче вибратись на волю, є один шлях – скоїти ідеальне вбивство, вбити когось з інших студентів та не залишити жодних слідів, які пов’язували б жертву з вбивцею. Лише в такому випадку один студент зможе «закінчити» академію та покинути її стіни.
🎭 Як нескладно здогадатись, через певний проміжок часу стається перше вбивство. А потім друге і всі наступні. Після кожного з них всі, хто залишився в живих, збираються на шкільний суд та намагаються розкрити особу вбивці, якого в разі викриття чекає смертна кара. При цьому кожне наступне вбивство відкриває все більше нових областей в приміщенні академії а перед кожним судом є можливість дослідити місце злочину та зібрати необхідні докази. Водночас герої намагаються не тільки з’ясувати як вибратися зі школи, а й хочуть розкрити таємницю академії та всіх подій, що відбуваються в її стінах.
💣 І тут не можу не відмітити головний мінус сюжету – незважаючи на інтригуючу зав’язку, динамічний розвиток подій, велику кількість дійових осіб та непоганий розвиток характерів героїв, фінал не приносить саме ту якість розв’язки, на яку очікуєш. Першопричини всього, що відбувається в грі, вказуються максимально розмито без будь-якої конкретизації, відповідь не деякі важливі питання так ніхто і не дає а фінальні сцени дають зрозуміти, що можна зробити купу продовжень замість закінченої історії.
Смертельний суд... Смертельний обман... Смертельна зрада... Смертельна загадка, смертельний захист, смертельна віра... Смертельний... класний суд!
Геймплей
🎓 Геймплейно маємо справжній коктейль з різних жанрів. Умовно геймплей можна поділити на нормальний та аномальний. В нормальному режимі можна відносно вільно досліджувати академію в симуляторі ходьби з виглядом від першої особи, просуватися сюжетом в стилістиці візуальної новели а також добувати різні предмети зі спеціального автомату, розплачуючись монетами. Ці ж предмети можна буде дарувати різним персонажам під час так званого вільного часу, таким чином розвиваючи свої стосунки з ними, дізнаючись про них більше а заодно й отримуючи в нагороду збільшення максимальної кількості SP очків та нові навички (про це пізніше).
🎓 Аномальний режим активується коли за сюжетом герої знаходять тіло однієї з жертв. В ньому дозволяється відвідувати лише певні локації, збираючи докази для шкільного суду та спілкуючись з персонажами. Шкільний суд – окремий ігровий режим, перед початком якого пропонується переглянути доступні докази та налаштувати навички – ті самі, які отримуємо за спілкування з персонажами і одночасна доступна кількість яких обмежена шкалою SP очків. Сам же суд нагадує вищезгаданий Ace Attorney. Дуже прокачаний Ace Attorney – всі докази перетворюються на кулі правди, якими можна буквально стріляти в аргументи співрозмовників, направляючи розмову в потрібне русло. Для переконання окремих персонажів доводиться грати в ритм-гру а фінальний етап являє собою покрокове складання картини злочину в стилі коміксу з доступних елементів. Це вже не говорячи про те, що протягом одного суду мотиви, особа злочинця та картина подій можуть кілька разів суттєво змінюватись.
🎓 Втім, якщо вам було мало основної гри і всіх судів, після проходження відкривається «шкільний режим» - симулятор грінду без канонічного сюжету, в якому просто треба будувати запасні версії Монокуми згідно завдань, добуваючи різні ресурси та прокачуючи відносини з персонажами, з якими це не вдалося зробити протягом основної гри.
Іноді вбивства, які люди прощають, є набагато більш ненормальними, ніж ті, які вони не прощають!
Аудіовізуал
📺 Маючи в своєму розпорядженні як звичайний аніме стиль візуальних новел так і повноцінне 3D розробники вирішили зупинитись на чомусь середньому, внаслідок чого маємо унікальну стилістику, що нагадує дитячі книги, при відкритті яких різні паперові об’єкти розгортаються.
🎷 Звуковий супровід цілком в дусі інших ігор Spike Chunsoft – якісні теми як для звичайного дослідження, так і для стресових ситуацій з вбивствами, не говорячи вже про суди, де на них тримається чимала доля атмосфери.
Цікава історія про школярів, змушених скоювати та розкривати вбивства, приправлена купою різноманітних геймплейних механік, яка могла б бути ще кращою, якби розробники зосередили більше зусиль на фіналі. Втім, навіть так гру варто спробувати якщо полюбляєте візуальні новели і детективний жанр.
Діагноз – Ultimate Hope
