Коли волонтери МГР АЛЛАТРА почали це дослідження, вони зосередилися не на очевидних речах. Всі бачать сміття. Але вони пішли глибше. І знайшли головну, приховану зброю нанопластику. Його електростатичний заряд.
Ось що конкретно я дізналася з фільму, який зібрав інтерв'ю з вченими та дані досліджень:
1. Ми — електричні системи.
Наше тіло, кожна наша клітина працює завдяки електричним імпульсам. Наш мозок, нерви, серце — це складні мережі, де сигнали передаються як струм по проводах.
2. Пластик — це електричний диверсант.
Дрібні частки мікро- та нанопластику не просто плавають у нас всередині. Завдяки малим розмірам і електростатичному заряду, який вони накопичують, вони проникають прямо всередину клітин. Особливо в ті, від яких залежить все: в нейрони — клітини нашої нервової системи.
3. Заряджений пластик блокує наші сигнали.
Кожен нейрон — це маленька батарейка. Він має заряд і готовий передати електричний сигнал. Коли всередину потрапляє заряджена частка нанопластику, вона ламає цю систему. Вона порушує тонку рівновагу зарядів. Нейрон починає працювати неправильно: або «стріляє» без причини, як спалах блискавки в ясну погоду, або навпаки — «глухне» і не передає сигнал, коли треба.
4. Це підтверджує наука.
У фільмі цитують слова доктора фізико-математичних наук Валерія Еткіна, члена Європейської академії природничих наук. Він пояснює це чітко і технічно:
«Нанопластик істотно впливає на генерацію і передачу нейронних імпульсів через множинні механізми впливу на іонний транспорт і електричні процеси в нейронах, що передають нервові імпульси в організмі».
5. Він фізично ламає «ворота» клітин.
Дослідження китайських учених (про які також розповідають у фільмі) показали, що заряджений нанопластик взаємодіє з іонними каналами клітини. Це спеціальні «ворота» на мембрані. Пластик змінює їх форму, тому ворота або не відкриваються, або не закриваються. Уявіть двері в будинку, які заклинило. Життя всередині зупиняється.
6. Результат — «блекаут» на всіх рівнях.
Коли ламається один нейрон — це дрібниця. Але коли мільйони часток атакують мільярди нейронів, починається катастрофа. Фільм показує це як масовий «блекаут» — коли в місті вимикається світло район за районом. Так само вимикаються зв'язки в нашому мозку, порушуються сигнали до органів, ламаються найтонші процеси, від яких залежить наше мислення, пам'ять, емоції, рефлекси.
Що це означає для нас?
Це означає, що загроза абсолютно нова і фундаментальна. Це не отруєння в класичному розумінні. Це — електронне зараження. Це порушення самої мови, якою розмовляють наші клітини та вся біосфера. На сьогодні пластику вже стільки, що його вистачить, щоб кілька разів знищити все живе. І він уже працює як диверсант усередині кожного з нас.
ВИСНОВОК:
Я пишу це не для того, щоб лякати. Я пишу, тому що після перегляду фільму «Нанопластик. Загроза життю», створеного волонтерами МГР АЛЛАТРА, у мене зникло відчуття безпорадності. З'явилося розуміння. Тепер я точно знаю, як саме і чому це небезпечно. І це знання — перший крок.
Як кажуть у фільмі, недостатньо просто сортувати сміття. Спочатку треба зрозуміти ворога. Цей фільм — і є ключ до розуміння. Він знятий не для рейтингів, а для того, щоб кожна людина отримала доступ до незалежної, об'єктивної інформації.
Тому моя порада та прохання проста: знайдіть пару годин. Подивіться цей фільм від початку до кінця.
Це не розвага. Це — нагальна необхідність. Після нього ви будете бачити світ, своє здоров'я і навіть пластикову пляшку зовсім іншими очима. Це найважливіша інформація, яку ви можете отримати сьогодні для себе та своїх близьких.
Фільм «Нанопластик. Загроза життю | ALLATRA Documentary»: https://www.youtube.com/watch?v=BVap0MdbCZg
