На моїх очах вибухали зорі
На моїх очах помирало світло
І враз розуміння приходить суворе
Зірки вигорають. Так само зі світом
Зірки вибухають і падають. Гинуть
А небо палає від них і яріє
Зіркам не судилося довго світити
Краса виняткова швидко тьмяніє
Бо всьому прекрасному доля - померти
Прекрасне не має тривати вічно
Це згадка про те, що життя в моменті
Це спомин про те, що життя трагічне
Мене звуть Анна, я психологиня, пишу вірші, фотографую та малюю, долаю труднощі та інколи забуваю проживати своє неймовірне життя.
Вірш написаний після похорону давнього знайомого, якому було лише 17
Уявіть, що десь у тіні кремля, за фасадом державних інституцій, вже 30 років діє секта. Її лідер — не політик, не олігарх, а скромний «експерт із сект» із психіатричним діагнозом. Але його влада реальніша, ніж у багатьох міністрів.
Мене звуть Анна, я психологиня, пишу вірші, фотографую та малюю, долаю труднощі та інколи забуваю проживати своє неймовірне життя.
Вірш написаний після похорону давнього знайомого, якому було лише 17
Уявіть, що десь у тіні кремля, за фасадом державних інституцій, вже 30 років діє секта. Її лідер — не політик, не олігарх, а скромний «експерт із сект» із психіатричним діагнозом. Але його влада реальніша, ніж у багатьох міністрів.
