Українські меми воєнної доби виходять з-під контролю та стають предметами досліджень інтелектуалів світового масштабу.
Пройти повз лекцію Славоя Жижека, в якій він згадує про ядерний удар, Щекавицю та Фройда, просто не в моїх силах, тому напишу декілька думок з цього приводу.
Хоча Славой досить серйозно сприйняв звичайний український мем, нав’язавши до Фройда та нашого «колективного несвідомого» (Юнга теж не забуваємо), він виніс дуже цікаві висновки про цю війну.
Фройд вважав статевий потяг потягом до життя. Завдяки цим інстинктам людство забезпечує собі безсмертя.
Ядерна зброя натомість є найстрашнішою зброєю, яку винайшло людство. Це символ смерті і знищення цілих цивілізацій. «Now I am become Death, the destroyer of worlds» 😉.
Посилаючись на ці два фактори, Жижек називає мем про Щекавицю «життєстверджуючим проєктом у часи крайнього відчаю». На підсвідомому рівні, у відповідь на загрозу всеосяжної смерті, українці в жартівливій формі відповідають масовим проявом потягу до життя.
Хоча жарти про Щекавицю точно обмежились би лише жартами, вони дають важливий сигнал. З фрейдівської перспективи пропозиція організувати оргію у випадку ядерного вибуху говорить про волю українців до життя, навіть перед обличчям неминучої смерті.
Ще Жижек згадав про сексуальні злочини росіян в Україні, назвавши це «справжнім жахіттям».
Дуже важливою в цьому контексті є книга «Наші тіла, їхнє поле битви» Крістіни Ламб, де авторка описує сексуальні злочини як «зброю, яка руйнує сім’ї і спустошує села. Це перетворює дівчат на ізгоїв, які хочуть, щоб їх життя закінчилося, хоча воно ще не почалося. Зґвалтування під час війни породжує дітей, які щодня нагадують своїм матерям про жахи, які вони пережили, і часто відкидаються суспільством як «нечисті».
Скільки ми б не жили, ми ніколи не забудемо перехоплення розмов російських жінок з їхніми чоловіками, в яких вони заохочували ґвалтувати українських жінок. Ми ніколи не забудемо історії про те, як російські солдати ґвалтували дітей на очах у своїх матерів і матерів на очах у своїх дітей та чоловіків.
Зґвалтування є частиною російської військової стратегії і культури — воно спрямоване на підкорення і знищення спільнот, де жінка є центром сімейного життя. Російські жінки мотивують чоловіків вбивати та ґвалтувати, а російська влада видає необхідні для цього медичні препарати, зброю та алкоголь.
Російсько-українська війна це війна культури життя проти культури смерті, розвитку проти занепаду, добра проти зла. На організовані російськими суспільством і державою намагання нищити життя, українці на свідомому і підсвідомому рівнях відповідають волею до життя.
Злочини росіян проти українців це злочини проти самого життя. Саме тому за те, що вони накоїли, вони заплатять страшну, немислиму ціну.
Життя переможе. Україна переможе.
