Автор: Kodiak | MilitaryLand
Переклад: t.me/in_factum
Загальний SITREP:
Російські війська продовжили контрнаступ у Курській області, що призвело до втрати українських позицій під Коренєвого, але потім швидко загальмували об українські позиції під Зеленим Шляхом, що зупинило їхнє просування. Україна все ще утримує Суджу та прилеглі території, що становить близько 650 кв. км у Курській області.
Російські війська швидко просунулися на північний захід від Вугледара, захопивши Богоявленку, Новоукраїнку та Шахтарське. Цілком ймовірно, що метою Росії є продовження просування на північ і витіснення українських військ з Курахового та прилеглих районів.
На Покровському напрямку російські війська, схоже, застрягли, але змогли захопити Селидове та прилеглі населені пункти. З району на захід від Невельського були виведені українські війська [той самий Невельський “мішок”], а над Гірником і Курахівкою російські війська підняли свій прапор.
На Торецькому напрямку тривають міські бої, українським силам вдається проводити обмежені контратаки.
На Харківсько-Луганському фронті російські війська продовжили наступ на захід від Піщаного і вийшли до Осколу, захопивши Кругляківку. У напрямку Торського російські війська захопили Новосадове і увійшли в Терни.Зведення щодо ситуації на фронті та підсумки минулого місяця.
Курська вісь
Десь 10 жовтня російські війська розпочали контратаку з напрямку Коренєвого, дійшовши до Зеленого Шляху, але були зупинені. Українські війська хаотично відступили з Ольгівки та північних районів Курської зони. Наступним кроком росіян був наступ на схід від Вікторівки, який почався близько 18 жовтня, і в результаті якого відбулося кілька ближніх механізованих боїв, а російські війська зазнали значних втрат. Невелика українська контратака через кілька днів дозволила відвоювати територію до Новоіванівки.
Дещо стабільнішою є ситуація на східному Курському фронті, де в середині жовтня російські війська атакували поблизу Черкаської Конопельки та Плєхово, але не змогли досягти прориву.
Зараз українські війська контролюють приблизно 650 кв. км території Курської області.
Харківська вісь
7 жовтня росіяни знову опублікували прапор, що майорить над Вовчанським агрегатним заводом, хоча невідомо, хто зараз його утримує [контроль був спростований]
Куп'янська вісь
Російські війська просунулися на захід від Піщаного і розширили свій виступ, дійшовши річки Оскіл біля Кругляківки і до 18 жовтня увійшовши в Колісниківку.
До 18 жовтня [силами ГУР] була проведена зачистка Кругляківки, проте трохи згодом росіяни знову захопили н.п.
Лиманська вісь
У Першотравневому на захід від Сватового був встановлений російський прапор, що свідчить про просування росіян на захід від Райгородки.
Українські сили провели невеликий контрнаступ у Невському, відвоювавши частину села, натомість російські війська просунулися на південь, захопивши Новосадове, а потім увійшли в Терни з півночі.
Одночасно росяни провели численні механізовані атаки з боку Кремінної і атакували Торське і Терни, але зустріли жорсткий опір, що призвело до значних втрат серед російських військ.
Сіверський напрям
Російські розвідники пробралися до Григорівки на човнах через річку і підняли прапор 8 жовтня, але про контроль не йдеться [більше психологічна операція]
Приблизно в той самий час російський дрон скинув прапор на заході Верхньокам'янського. Російські механізовані сили просунулися на захід і на північ від Верхньокам'янського, але були зупинені, а українські сили затрофеїли кілька одиниць техніки.
Численні російські атаки на захід від Золотарівки та Верхньокам'янки були відбиті впродовж жовтня з дуже незначними змінами лінії зіткнення.
Бахмутська вісь
Підняття російського прапора на південь від Часів Яру 17 жовтня силами підрозділу «Ахмат» показало, що в українських позиціях на захід від Іванівського утворилася значна пробоїна, яку, схоже, вдалося залатати до 31 жовтня. Просування на захід від Калинівки та поблизу Часів Яру через канал було призупинено українськими захисниками або зведено до мінімуму.
Торецька вісь
У Торецьку тривають запеклі бої. Російські війська просунулися далі вглиб самого Торецька, поки СОУ не провели обмежену контратаку приблизно в середині жовтня, зупинивши російський наступ і дещо відтіснивши російську піхоту назад.
8 жовтня російські війська були помічені на півдні Торецька, але до 23 жовтня українські війська, схоже, вибили їх і повернули позиції.
У напрямку Нью-Йорка російські війська намагалися просунутися на північ від в сторону Неліпівки, досягнувши Леонідівки близько 18 жовтня, проте українські війська відбили початкові атаки і повернули деякі позиції, що призвело до зупинки їхнього наступу.
Покровський напрямок
Наступ російських військ у напрямку Покровська дещо призупинився, а біля шахти Новогродівка відбулися обмежені українські контрдії.
Російські війська наступали в напрямку Лисівки та Сухого Яру, але станом на 31 жовтня не змогли закріпитися.
У районі Селидового російські війська взяли коротку паузу біля Михайлівки, що східніше, але бої поновилися близько 14 жовтня з великими наступами на північно-східну частину Селидового. Тим часом на півдні українські підрозділи залишили Цукурине і залізничний переїзд, а росіяни просунулися до Селидового з півдня. Оборона Селидового швидко розвалилася 23 жовтня, коли російські війська увійшли з півдня і майже без опору підняли прапор на центральних багатоповерхівках, що призвело до хаотичного відступу українських сил, які захищали північний схід міста. До 26 жовтня російські війська підняли свій прапор над усіма частинами міста, окрім західної, а до 27 жовтня підняли його у Вишневому [західне передмістя].
Неможливість утримати позиції біля Цукуриного та вихід українських військ з Невельського “котла” призвели до того, що 8 жовтня російські прапори були підняті в Желанному Першому, а 23 жовтня — в Ізмаїлівці, що відрізало шляхи підвозу з Гірника та Курахівки із заходу. 26 жовтня російський прапор замайорів над північною частиною Гірника, а до 30 жовтня з'явився і в Курахівці.
Курахівський напрямок
Впродовж жовтня на цій осі знову відбулося багато великих механізованих атак, внаслідок чого багато позицій перейшли під російський контроль, а також зафіксовані значні втрати російської механізованої техніки, особливо в районі Костянтинівки та Максимільянівки.
Численні великі російські механізовані атаки на захід від Мар'їнки на Максимільянівку призвели до підняття там російського прапора 17 жовтня. Механізовані атаки продовжилися на захід у напрямку Курахового, але щоразу були відбиті.
Російські війська наступали на захід від Костянтинівки на Антонівку та Катеринівку, піднявши прапор у Катеринівці до 28 жовтня.
Захоплення Вугледара наприкінці вересня і подальша ротація сил призвели до подальшого наступу російських військ, які досягли значного успіху, просунувшись приблизно на 10 км, досягнувши Богоявленки до 27 жовтня і піднявши там свої прапори.
Далі на захід більше механізованих колон атакували з боку Золотої Ниви і Пречистівки і досягли Новоукраїнки й Шахтарського, а 30 жовтня був піднятий російський прапор і в Новоукраїнці. Також було помічено подальше просування в Ясну Поляну.
Ситуація в цьому районі залишається вкрай нестабільною, оскільки українські сили відступають.
Вісь Велика Новосілка
Відсутність значних змін на цьому напрямку.
Херсонська вісь
Відсутність значних змін на цьому напрямку.
Ситуація по областях (% окупованих територій)
Загальна ситуація по Україні
