" У цьому сні все злилося воєдино. Тепле весняне сонце, ліси, поля та озера. Навколо - старі українські хати та солом'яні паркани. Вишитими рушниками були вистелені стежки від полів до озера і від озера до лісу. Між трав гуляли Польовик з Полудницею.
- Ти куди це? А ну стій я тобі сказав! Куди це ти з мотузкою подався? Ти що це надумав? Степан зупинися, накоїш лиха! От чортів син, коли потрібно він мене звісно не бачить та не чує, а коли я нишком у хаті хочу вкрасти окраєць хліба, так одразу Домовик, Домовик.
Вона стояла біля вікна великого будинку та дивилась на вогні великого міста. Світ змінюється, змінюється природа, змінюються люди, змінюється потойбічний світ разом з його мешканцями.
