Як самвидавні панк-фензини 1970–80-х стали ключовим інструментом контркультури: історія перших зінів, хронологія подій 1976–1990, регіональні сцени (Велика Британія, США, Європа), типова структура випуску, естетика «ксерокс-арту» та роль DIY в у формуванні панк-сцен.
У лютому 2002 року в Харкові народився зухвалий самвидавчий фензін під назвою «Болты&Гайки» – боєвий листок чесного гніву. Уже з першого номеру видання задало тон: відкрито декларувало свій маніфест неприхованої злості і попереджало читачів про ненормативну лексику.
EmoOi! – український DIY-фензин, започаткований 2009 року як тематичний спіноф панк-видання «ФонтарЪ» в межах проєкту DIYCLAB. Ініціатори видання прагнули зібрати й зберегти зусилля своїх учасників над документуванням історії українського андеграунду.
Панк-рок часто сприймають як цілісну бунтарську доктрину – єдиний голос протесту проти системи. Насправді ж панк від самого зародження був строкатим явищем: під його парасолькою співіснують суперечливі ідеології, стилі поведінки та етичні принципи.
Житомирська самвидавна тусовка 2000-х вирізнялася власною DIY-ідентичністю. У середині 2000-х тут виникли самвидавні журнали («зіни») FarFor і «Сквот UA», пов’язані з місцевою панк-спільнотою, а також гурт «Шоу Трумена», який став одним із векторових явищ цієї сцени.
Світ зміниться: Грунт Палає та їхній Крик до Дії у дебютному повноформатному альбомі
живу, існую іноді думаю
DIY медіа та культура
