Степан Процюк

Вже в самій назві роману закладено глибокий символізм, тому що кожний вчинок нескорених, котрі, перебуваючи у сталінських катівнях, залишалися вільними духом до останнього подиху і є тими паростками волі, яким «не можна помирати» заради майбутніх поколінь.

Степан Процюк показує Франка не застиглим символом із підручника, а людиною, яка важко працювала, помилялася, страждала, кохала і водночас невтомно підтримувала вогонь українства.