Спогади про нещасливе дитинство

Я не можу думати ні про що, окрім того, як сильно ти мене дратуєш своєю присутністю, своєю бездіяльністю і своєю тупістю.

Мене несправедливо звільнили з роботи, де я викладалась на 200%, вірила в ідею, бачила там своє майбутнє. Мене полили брудом. Я пережила хвилю наклепу і досі час від часу отримую нові порції. Разом зі мною ви зненавидите їх. І пробачите. Я сподіваюсь.

Нещодвно мій тато відправився у місце позбавлення волі, але історія зовсім не про це. Сьогодні мене розбудив його телефонний дзвінок, він плакав. Під вечір я написала йому листа, в якому я планувала виплеснути думки, що роїлися в моїй голові. Хай у нього в голові теж пороїться.