Лише твоє імʼя в душі гуркоче
Я бачу світло на весні
Твої слова серденько лоскоче
Як вітер листя молоді
І в темнім небі світло сяє
То є лиш оченьки твої
Вогонь з середини палає
Розпускаючи пелюстки свої
Я бачив горе, біль, нещастя
Не сила більше їх терпіть
Твій погляд знов застав зненацька
І лід у серці розтопив
Твоя душа немов чарівна
Як проблиск світла у пітьмі
Блукає темрявою, чиста
Мов подих свіжий на зорі
Здійняв би я тебе крізь зорі
У далечінь таємну вмить
Згаснеʼ в душі моїй неспокій
І кров в судинах закипить
Я хочу знову відчувати
Вогонь, що зігріва мене
Твоїм імʼям все рятувати
Що давно вже не живе
