завдяки тобі, кохана
тепер є дім у мене
цей дім - це ти.
щовечора виходжу я у двір
послухати, як легіт колихає листя
і як ти наспівуєш пісні.
козаю я, закохані ті оці, якими дивишся на мене ти
Прошу, потони в очах моїх, благаю... Спостерігай за ними все життя, спостерігай до скону.
І до скону буду я з тобою,
триматимусь близенько біля тебе,
буду промінчиком твоїм! промінчиком, що розганяє хмари.
візьми ж за руці ти мене,
та веди за собою в далечінь:
далеко, аж за небокрай, назавжди...
минуть роки й життя мине, а кохання наше - не мине.
13.03.2024
