13.03.2022

Це дата написання цього вірша, знайшла в нотатках.

Діти рабів, катів онуки.

Давно не мазали у крові руки?

Давно не чули крики болю,

Та й не ламали людям долю?

За що нам всі оці страждання.

За що зламали нам життя й бажання?

Ми жили в мирі, ми всміхались,

Поки до нас ви не пробрались.

І ось руїна з попелом змішалась,

Дитяча посмішка з лиця забралась,

І тільки жаль, заповнив очі,

А серце б‘ється що є мочі.

Ми встанемо, і ми підемо,

Своє по праву заберемо.

Повернуться усі додому

І край розквітне по новому.

Барвисті трави зашумлять,

Дуби й тополі зариплять,

Сміх понесеться по країні,

І слава стане нашій милій Україні!

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Анастасія
Анастасія@no_money_no_honey

8Прочитань
1Автори
1Читачі
На Друкарні з 1 травня

Вам також сподобається

  • Шкірозамінник

    Спочатку все здається нічиїм та ніяким, а потім формується в метражі [Присвячується маминій зеленій сумці з жовтими лямками]

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • Починається бій

    Місяць минув, як один день — у щоденних тренуваннях, навчанні, перевірках сили й витривалості. Ян загартувався, став спритнішим, швидшим, а головне — почав відчувати себе частиною чогось більшого.

    Теми цього довгочиту:

    Середньовічна
  • “ Таємниця “

    Мить - доля секунди, яка не відіграє важливої гри. Поглянувши на неї, відчуємо зневажливий розпач, маленьке як сонце, але добре ховає щось, за собою. Таємницю, терапію, дію. Що потребує розповіді, про край теплоти, в який приходять неминучі дощі.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Шкірозамінник

    Спочатку все здається нічиїм та ніяким, а потім формується в метражі [Присвячується маминій зеленій сумці з жовтими лямками]

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • Починається бій

    Місяць минув, як один день — у щоденних тренуваннях, навчанні, перевірках сили й витривалості. Ян загартувався, став спритнішим, швидшим, а головне — почав відчувати себе частиною чогось більшого.

    Теми цього довгочиту:

    Середньовічна
  • “ Таємниця “

    Мить - доля секунди, яка не відіграє важливої гри. Поглянувши на неї, відчуємо зневажливий розпач, маленьке як сонце, але добре ховає щось, за собою. Таємницю, терапію, дію. Що потребує розповіді, про край теплоти, в який приходять неминучі дощі.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія