Не пам'ятаю чи зима, чи літо,
З мамою після школи заходжу додому,
Вона мені каже "від тата тебе сюрприз чекає"
Скажу тобі чесно.. Одразу не вгадала, бо сказала "невже поросятко?"
Не знаю чого.. Але дуже кортіло такого улюбленця мати..
Дивина "Цуценя!"... А яке біле і гарне,
В серце твій вигляд запав.
Не пам'ятаю яка то була пора,
Я заглянула до двору і тебе ніде нема...
Наважилася зайти додому
Сидить тато і плаче" його не стало, тепер він бігає м'якими полями"
Я ненароком згадала як таблетки для профілактики давали.
Ми хотіли як краще, пробач нам янголятко.
Сьогодні тієї сім'ї не стало,
Я досі про тебе пам'ятаю..
У мене нова собака.
І вже не один дім.
Я пам'ятаю як було тяжко прощатися коли їхати збирались.
Хотілось сказати може воно й краще що не застав о тих часів...
Але хай йому грець, я хочу тебе обійняти мій милий та найдорожчий К..
