Європа пишається тим, що є простором відкритості, демократії та свободи. Вона має одні з найвищих у світі рівнів добробуту та достатку. Проте, попри всі досягнення, континент і досі лишається розділеним. Мільйони людей залишаються на узбіччі або повністю виключені з доступу до можливостей, необхідних для гідного життя. Поряд із разючою нерівністю доходів, європейці постійно стикаються з бар’єрами на шляху до успіху та благополуччя — дискримінацією, заскорузлими соціальними нормами, занедбаною інфраструктурою та неякісними державними послугами.
За даними Європейської комісії, «більшість показників добробуту [в Європі] демонструють соціальний градієнт залежно від рівня освіти, професії, доходу та статусу. Освітня спадковість майже не змінилася між поколіннями, що свідчить про обмежений прогрес у забезпеченні рівних можливостей».
Хронічне недофінансування ключових державних послуг та інфраструктури створює непосильні тягарі: захмарні витрати на житло, брак надійного й доступного транспорту, обмежений доступ до медицини та освіти, яка не дає молоді необхідних для успіху навичок. Тим часом близько 150 мільйонів європейців живуть із психічними розладами. Дискримінація за статтю, сексуальною орієнтацією, етнічним походженням чи інвалідністю й досі поширена, позбавляючи мільйони людей життєвих шансів. Індекс гендерної рівності ЄС становить лише 70,2 зі 100, що свідчить про подальше виключення жінок із процесів ухвалення політичних рішень та нерівність на робочих місцях.
Права людини перебувають під загрозою: посилюються атаки на репродуктивні права, зростає кількість злочинів на ґрунті ненависті проти ЛГБТКІА+ спільноти. Понад половина людей з інвалідністю зазнавали дискримінації, а ще більше страждають від системи, що побудована на ейблістських принципах. Додатково цифровий розрив позбавив багатьох конкурентних можливостей, тоді як руйнівний вплив соціальних мереж загрожує безпеці й добробуту всіх. Соціальна несправедливість та нерівність, у свою чергу, підживлюють зростання популістських сил, що експлуатують справедливе невдоволення європейців. Створення умов, у яких люди можуть реалізувати свій потенціал і жити змістовним життям, є не лише соціальним чи економічним благом, а й ключовим засобом протидії праворадикальному популізму.
Через Закон про Спільне Процвітання ми спрямуємо ресурси та багатства, якими вже володіє Європа, на те, щоб забезпечити всім громадянам можливості для повноцінного життя. Ми гарантуємо, що такі чинники, як місце проживання, соціально-економічний статус, гендер, етнічне походження чи інвалідність, більше не стануть перешкодою на шляху до добробуту.
Забезпечення базових послуг у поєднанні з усуненням бар’єрів до освіти, працевлаштування та інших можливостей дозволить майбутнім поколінням мати рівні шанси формувати власне життя. Акт пропонує комплексний підхід до боротьби із соціальною несправедливістю, яка й досі вкорінена в європейському суспільстві. Від освіти й доступу до роботи до охорони здоров’я, репродуктивних та цифрових прав — він створить умови для формування Союзу, що працюватиме на благо всіх своїх громадян, а не лише тих, кому пощастило за обставинами.
20 Інклюзивність і боротьба з дискримінацією
Гарантувати рівний доступ до можливостей на ринку праці без дискримінації та запровадити санкції щодо підприємств, які не дотримуються принципів інклюзивного працевлаштування.
Ухвалити законодавство ЄС про боротьбу з дискримінацією, яке поширюватиме чинний захист у сфері працевлаштування на інші галузі, зокрема соціальне забезпечення, освіту, надання товарів і послуг, включаючи житло.
Сприяти ратифікації Стамбульської конвенції рештою держав-членів та забезпечити її повну імплементацію на рівні ЄС і у всіх державах-членах.
Посилити санкції за злочини на ґрунті ненависті, включно з мовою ворожнечі та цифровим насильством, розширивши визначення таких правопорушень.
Забезпечити безкоштовний доступ до засобів менструальної гігієни для всіх.
Закликати держави-члени заборонити практику конверсійної терапії, депатологізувати трансгендерні ідентичності, спростити адміністративну процедуру юридичного визнання гендеру для транслюдей та гарантувати доступ до гендерно-афірмованої медичної допомоги для ЛГБТКІА+ осіб.
Гарантувати дотримання фундаментальних прав ЛГБТКІА+ осіб та виконання відповідних рішень Суду ЄС і ЄСПЛ (зокрема щодо визнання одностатевих партнерств і шлюбів, юридичного визнання гендеру транслюдей і свободи вираження поглядів) у практиці по всьому ЄС. Забезпечити визнання батьківства у «райдужних» родинах у всіх державах-членах (наприклад, у разі переїзду до іншої країни ЄС).
Створити програми фінансування ЄС, безпосередньо доступні для громадських, соціальних та політичних організацій, щоб підтримувати ініціативи конструктивного діалогу між різними поглядами на права ЛГБТКІА+ та інші суперечливі теми, що поглиблюють соціальний розкол у Європі.
Взяти на себе зобов’язання боротися з антисемітизмом: проводити просвітницьку роботу серед усіх громадян щодо єврейської культури та історії, зокрема історичних переслідувань і відповідальності, що випливає з Голокосту. Розвивати стратегію ЄС з боротьби з антисемітизмом у співпраці з єврейською громадою, щоб захистити євреїв і єврейські інституції в Європі та у світі, забезпечивши їхню безпеку. Сприяти поважному діалогу та співпраці як складовій інклюзивного суспільства.
21 Люди з обмеженими можливостями
Примусити решту держав-членів ратифікувати Факультативний протокол до Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю (CRPD) та створити Європейське агентство з питань інвалідності, яке забезпечуватиме узгоджену імплементацію цих прав.
Скасувати дискримінаційні режими захисту, зокрема опікунство, що позбавляє осіб з інвалідністю правоздатності, шляхом підтримки впровадження нових моделей підтриманого прийняття рішень (SDM).
Негайно припинити використання коштів ЄС для фінансування будівництва нових інституцій для осіб з інвалідністю як у державах-членах, так і в третіх країнах.
Закликати держави-члени розробити чіткі дорожні карти заміни інституційної моделі, передбачивши розвиток послуг персональної підтримки, необхідних для активної участі осіб з інвалідністю в суспільному житті.
Інтегрувати CRPD як обов’язковий стандарт у правову систему ЄС, визнавши Загальні коментарі CRPD авторитетними орієнтирами для його тлумачення відповідно до резолюції від 18 червня 2020 року про стратегію ЄС з питань інвалідності після 2020 року, та забезпечити можливість його прямого використання громадянами ЄС з інвалідністю.
22 Освіта протягом усього життя
Сприяти доступу кожної дитини з раннього віку до безкоштовних і якісних програм дошкільної освіти та дитячих садків.
Розвивати інклюзивну й високоякісну систему освіти, яка є безкоштовною, доступною та забезпечує кожній дитині можливість повністю реалізувати свій потенціал, зокрема шляхом додаткової освітньої підтримки для вчителів та соціальної підтримки для дітей з усіма видами інвалідності.
Готувати молодь до сучасного життя та ринку праці завдяки міждисциплінарним навчальним програмам, орієнтованим на ключові навички, включно з володінням англійською мовою, STEAM-предметами з використанням цифрових ресурсів, громадянською освітою та навичками участі — такими як інклюзивність, сталий розвиток, гендерна рівність, психічне здоров’я, медіаграмотність і критичне мислення (див. також Закон про Гідні Робочі Місця).
Залучати й утримувати кваліфікованих педагогів шляхом підвищення їхнього статусу та умов праці, реформування системи підготовки вчителів і структури оплати праці, забезпечення постійної психологічної підтримки та активного залучення вчителів до формування освітньої політики.
Гарантувати, щоб університетська система передбачала низьку або нульову плату за навчання й надавала достатню фінансову підтримку кожному студентові, який її потребує.
Розвивати масштабні програми перекваліфікації та навчання протягом життя, забезпечуючи всім доступ до нових освітніх можливостей і прості шляхи для зміни кар’єри.
Сприяти розвитку й розширенню акредитованої системи Європейських шкіл у повноцінну пропозицію, що включатиме професійну освіту й підготовку, аби гарантувати безкоштовний доступ кожної дитини в Європі до багатомовної, гнучкої, якісної, інклюзивної та міжнародно конкурентної освіти.
23 Охорона здоров'я
Уніфікувати програми профілактики та системи охорони здоров’я в межах Європейського союзу охорони здоров’я.
Запровадити загальноєвропейські рішення щодо спроможностей, витрат і відшкодування, щоб усі мешканці Європи мали доступ до високоякісної державної медицини.
Розпочати масштабний набір персоналу для забезпечення належної кількості медичних працівників у всіх сферах охорони здоров’я та громадського догляду.
Сприяти тому, щоб цифрові системи, інтегровані в медичну сферу, ставали більш людиноцентричними (див. Шлях до Процвітання).
Визнати здоров’я порожнини рота правом людини та пріоритетом громадського здоров’я, розробити й упровадити комплексні політики та стратегії у сфері орального здоров’я на рівні ЄС і держав-членів.
24 Репродуктивні права
Забезпечити легальний доступ до аборту за запитом у всьому ЄС, усунувши всі зайві перешкоди для отримання та надання відповідної медичної допомоги.
Зробити всі форми контрацепції безкоштовними або такими, що повністю покриваються страхуванням, для всіх людей незалежно від віку.
Гарантувати доступність і безоплатність заходів профілактики інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), таких як PrEP для ВІЛ, а також анонімного тестування.
Криміналізувати примусову стерилізацію та примусову контрацепцію.
Запровадити інклюзивну, стандартизовану, загальноєвропейську навчальну програму з питань сексуального та репродуктивного здоров’я (SRHR), що відображає різноманіття сексуальних і романтичних орієнтацій та гендерних ідентичностей, відповідно до рекомендацій ЮНЕСКО.
Сприяти включенню SRHR до установчих договорів ЄС та закріпленню права на аборт у Хартії основних прав ЄС.
25 Секс-праця
Декриміналізувати секс-послуги та забезпечити, щоб системи регулювання враховували потреби секс-працівників, зокрема створення безпечних робочих умов.
Гарантувати для секс-працівників доступ до страхування, медичного обслуговування та інших стандартних соціальних гарантій.
Боротися з насильством і торгівлею людьми, забезпечити секс-працівникам доступ до легальних механізмів захисту та відшкодування.
26 Соціальна солідарність та спільнота
Створити висококваліфіковану систему шкільної медицини для раннього виявлення симптомів психічних розладів.
Надати службам захисту дітей доступ до фахівців із психічного здоров’я, щоб подолати розрив між системами захисту дітей та охорони психічного здоров’я.
Боротися зі стигмою навколо психічних розладів шляхом освіти дітей і дорослих про психіатричні захворювання та дискримінацію.
Покращити цифрову сферу психічного здоров’я через законодавство ЄС, яке захищає право працівників на відключення поза робочим часом, а також шляхом навчання дітей здоровому користуванню цифровими технологіями.
Сприяти здоровому старінню й розвитку громад через розбудову мережі волонтерів у громадах.
Підтримувати розвиток європейської мережі громадських служб психічного здоров’я на основі рекомендацій ВООЗ.
27 Психосоціальні ризики
Заохочувати роботодавців, шкільні ради та освітні заклади інвестувати у зменшення психосоціальних ризиків — стресу, насильства та переслідувань — інтегруючи відповідні заходи в управлінські протоколи.
Розвивати послуги зі зниження шкоди, декриміналізуючи людей із залежностями та підтримуючи тих, хто потребує допомоги.
Оптимізувати систему догляду й лікування для молоді у складних життєвих обставинах шляхом впровадження низькопорогових сервісів, де вони зможуть спілкуватися як із фахівцями, так і з однолітками.
28 Доступне житло й динамічні міста
Підтримувати та фінансувати інноваційні моделі житла — спільне проживання, програми «оренда з викупом», довічна оренда — щоб зменшити концентрацію житлового капіталу та подолати фінансові бар’єри на шляху до власного житла.
Запроваджувати та дотримуватися рекомендацій ВООЗ щодо впливу забруднення повітря та доступності зелених зон у житлових районах у межах Закону про Здорові Екосистеми.
Спрямовувати європейські інвестиції на розвиток зеленої інфраструктури, якісних громадських просторів та реалізацію концепції «міста за 15 хвилин», забезпечуючи рівний доступ до базових послуг у всіх громадах — пішки чи громадським транспортом.
Надати ЄС право безпосереднього фінансування міст, незалежно від можливих санкцій проти держав. Створити механізм обміну найкращими практиками між муніципалітетами, зокрема щодо:
фінансування комфортних та доступних міст і селищ із активними суспільними зонами, зеленими насадженнями та рекреаційними просторами;
розвитку активної мобільності (ходьба, велосипед) та безпечної інфраструктури для зниження смертності в ДТП;
впровадження компактного міського планування та ефективного землекористування для скорочення розростання міст, зниження викидів, покращення здоров’я та зменшення рівня захворюваності й смертності;
забезпечення доступного та надійного громадського транспорту для всіх європейців через розвиток міських і приміських залізничних мереж;
використання сучасних практик просторового планування для зменшення злочинності та підвищення безпеки, включно зі створенням «центрів громадської безпеки» у публічних просторах із підготовленим персоналом для допомоги тим, хто зазнає переслідувань або почувається вразливим.
29 Подорожі потягом
Створити Європейське транспортне агентство (ЄТА) з консультативними законодавчими повноваженнями та фінансовими ресурсами, що перебере на себе відповідальність на європейському рівні. ЄТА координуватиме інвестиції у транскордонну та високошвидкісну залізничну інфраструктуру, ліквідовуючи прогалини у сполученні.
Запровадити єдину цифрову платформу для залізничних квитків, де можна буде ввести будь-які дві станції в Європі, отримати маршрут і забронювати квиток. Платформа має надавати інформацію про затримки, ціни, скасування та права пасажирів у реальному часі, мати відкритий API, відповідати стандарту UIC MERITS та охоплювати всі національні й міжнародні поїзди.
Розбудувати єдину мережу високошвидкісних залізниць, що з’єднає всі міста ЄС із населенням понад 100 000 жителів, включно з нічними поїздами, сприяючи мобільності, свободі, комфорту, адаптації до кліматичних змін, громадському здоров’ю та економічному розвитку.
Надати ЄТА мандат стимулювати інновації та стійкість також в авіаційній і морській галузях.
30 Цифрові права
Перетворити Декларацію про європейські цифрові права та принципи цифрового десятиліття на обов’язковий правовий інструмент, який застосовуватиметься на кожному етапі формування політики.
Зробити обов’язковим висновок комітету Європарламенту LIBE для кожної регуляторної пропозиції у сфері цифрової політики, щоб гарантувати дотримання фундаментальних прав і свобод.
Забезпечити спеціальне фінансування для юридичного представництва, щоб мешканці ЄС могли притягати порушників до відповідальності.
Фінансувати інформаційні кампанії, які допоможуть громадянам зрозуміти, як нове законодавство ЄС впливатиме на їхні права й свободи.
Співпрацювати з національними регуляторами та громадянським суспільством для забезпечення виконання правових норм.
31 Цифровий уряд
Підтримувати обмін найкращими адміністративними практиками між державами-членами та надавати взаємну допомогу для перезапуску процесів у ході цифровізації, забезпечуючи їх ефективність і зрозумілість для громадян із чіткими строками та результатами.
За потреби впроваджувати безпаперові процеси як у структурах ЄС, так і в державах-членах, використовуючи гармонізовані стандарти ІКТ та багатоплатформні сервіси.
Запровадити «EU Digital Identity Wallet», який зберігатиме цифрові копії європейських і національних документів, а також державних сертифікатів усіх країн-членів, забезпечуючи контроль користувача, децентралізоване зберігання та захист даних.
Створити транскордонні інноваційні команди, запровадити центральну «Ініціативу IT-стажувань ЄС» та сертифікацію навичок за підтримки ЄС для зміцнення співпраці й підвищення цифрової компетентності державних службовців.
Гарантувати офлайн-доступ до цифрових послуг — наприклад, через персонал, який допомагатиме громадянам користуватися цифровими процесами.
Як ми це зробимо?
Стаття 2 Договору про ЄС закріплює цінності поваги до людської гідності, свободи, демократії та рівності. Усе європейське законодавство має ґрунтуватися на цих принципах та сприяти їх реалізації у житті всіх громадян і мешканців ЄС.
Закон про Спільне Процвітання охоплює питання здоров’я, інклюзивності, освіти, цифровізації та соціальної рівності. Багато з цих сфер належать до компетенції держав-членів, а не ЄС. Щоб втілити зміни, які пропонує цей Закон, Volt виступає за зміну Договору і надання ЄС спільних законодавчих повноважень у сферах охорони здоров’я та освіти, що дозволить ухвалювати спільні стандарти законом. Для досягнення амбітних цілей необхідне нове європейське законодавство, яке Volt просуватиме у Європарламенті.
Необхідно об’єднати та оновити чинні антидискримінаційні директиви (2000/43/ЄС, 2000/78/ЄС, 2006/54/ЄС, 2004/113/ЄС), створивши «Антидискримінаційне законодавство ЄС», яке охоплюватиме права ЛГБТКІА+ і захищатиме права всіх мешканців ЄС.
Особи з інвалідністю мають отримати належний правовий захист, зокрема через ухвалення Директиви про деінституалізацію, що запровадить загальноєвропейську стратегію незалежного життя для людей із психічними розладами чи порушеннями розвитку.
Volt працюватиме над ухваленням законодавства, яке регулюватиме сферу секс-послуг у всіх державах-членах, декриміналізуючи працівників та забезпечуючи їхній захист.
З огляду на цифровізацію та дистанційну роботу, Директива 2019/1152 про прозорі та передбачувані умови праці потребує оновлення.
Адаптацію до цифрової доби забезпечить новий Європейський план дій з електронного врядування, що охоплюватиме політики та заходи з перезапуску адміністративних процесів, переходу на безпаперовий документообіг, гармонізації стандартів ІКТ та багатоплатформних сервісів.
Для гарантування інклюзивності у формуванні «Акту про інтероперабельну Європу» (2022/0379 (COD)) Volt виступає за те, щоб фінальний документ відображав наші принципи, цифрові права, відкриті дані та використання відкритого програмного забезпечення (FLOSS).
Ціна й доходи
Загальні витрати цього Закону, що складаються з витрат на впровадження та щорічних витрат протягом п’яти років, становлять €2.864.062.000.000.
Витрати на впровадження — €1.295.637.500.000.
Щорічні витрати — €313.684.900.000.
Приклади витрат на впровадження: розробка політичної та правової бази, підготовка та навчання (нового) персоналу, створення ІТ або фізичної інфраструктури, кампанії з підвищення обізнаності.
Приклади щорічних витрат: зарплати та пільги, адміністративні витрати, утримання інфраструктури, витрати на реалізацію запропонованих політик.
Загальні витрати повної програми зазначені окремо від загального доходу.
