Небезпека та загроза, які становить кліматична криза, є беззаперечними. Існують переконливі докази, що антропогенна зміна клімату призводить до дестабілізації погодних умов та руйнування екосистем. Людські й економічні витрати на адаптацію до цих негативних наслідків зростають експоненціально з кожним додатковим градусом глобального потепління. Добре відомо: єдиний шлях для пом’якшення наслідків зміни клімату – швидке й повне усунення викидів парникових газів. Проте, попри цю очевидну політичну необхідність, досі бракує багатьох амбітних і рішучих кліматичних політик через вплив глибоко вкорінених інтересів, що протидіють переходу.
Водночас ми повинні визнати кроки, здійснені у 2015 році в межах Паризької угоди, як дипломатичний прорив у боротьбі зі зміною клімату. Майже всі країни зобов’язалися обмежити глобальне потепління до 2°C, маючи за мету 1,5°C, шляхом запровадження суворих і постійно звітуваних національно визначених внесків (NDCs). Це заклало основу для подальшого розвитку амбітного кліматичного порядку денного та створення нових елементів міжнародної кліматичної політики, таких як Фонд «Втрата і шкода» (Loss & Damage Fund).
ЄС впровадив і запропонував низку політик для досягнення нульових викидів до 2050 року, останньою з яких став «Європейський зелений курс» із законодавчим пакетом «Fit for 55». Це був значний крок уперед, однак він усе ще недостатньо амбітний, щоб відповідати Паризькій угоді. Volt твердо відданий забезпеченню відповідності європейських політик Паризькій угоді та прагне, щоб ЄС виконував свою справедливу частку з утримання глобального потепління в межах 1,5°C.
Скорочення CO₂, яких можна досягти до 2030 року, мають вирішальне значення й є пріоритетом найвищого рівня. Тому ми наполягатимемо на додатковому пакеті «законодавства кліматичної надзвичайної ситуації», який максимально знизить викиди CO₂ до 2030 року.
Ще важливіше, що зміна клімату розвивається разом із серйозними несправедливостями. Найбагатші 10% європейців викидають утричі більше парникових газів на душу населення, ніж решта, тоді як ті, хто зробив найменший внесок у кризу, ймовірно, найбільше постраждають від її нищівних наслідків і супутніх політик – через вищі ціни на продукти харчування та енергію. Політики повинні враховувати цей непропорційний вплив і включати кліматичні репарації та підтримку адаптації як фундаментальну складову.
Хоча ЄС продукує лише 6,9% глобальних викидів парникових газів і має близько 5% населення світу, він має значний вплив у міжнародній торгівлі завдяки своїм моделям споживання та стандартам для товарів, що потрапляють на європейський ринок. Члени ЄС відповідальні за 17,3% історичних глобальних викидів парникових газів. Тому важливо, щоб ЄС розглядав не лише декарбонізацію власних способів виробництва, а й споживання та вплив на глобальні ланцюги постачання. Держави-члени також повинні отримати технології та фінансування для декарбонізації електромереж і транспорту та переходу на зеленіші види енергії.
Закон про Кліматичний Перехід зосереджується на максимально швидкому скороченні викидів і пропонує комплексний підхід до цього складного завдання. Він поєднує новаторські заходи зі специфічними рішеннями для найбільших секторів-викидачів – транспорту, енергетики та промисловості. Закон також захищає й зміцнює європейську конкурентоспроможність. Зелений перехід відкриває величезні можливості для економіки ЄС: завдяки державним і приватним інвестиціям ми можемо стимулювати зростання, створювати робочі місця та зробити Союз глобальним лідером у сфері зелених технологій і кліматичної політики.
74 Амбітні цілі
Визначити загальний максимальний бюджет CO₂e для ЄС, що відповідає сценарію 1,5°C та враховує відповідальність і можливості Союзу. Забезпечити відповідність усього законодавства цьому плану.
Ініціювати пакет законодавства про кліматичну надзвичайну ситуацію для скорочення викидів парникових газів на 80% до 2030 року (порівняно з 2019).
Досягти кліматичної нейтральності у виробництві та використанні енергії до 2035 року.
Досягти загальної кліматичної нейтральності ЄС до 2040 року.
Сприяти державно-приватним інвестиціям через нову Платформу інвестицій у клімат ЄС (розширення InvestEU).
Посилити Net-Zero Industry Act за допомогою фінансування ЄС і надати більше фінансових ресурсів для створення рівних умов на глобальному рівні.
75 Справедливий перехід без шкідливих субсидій
Розширити Систему торгівлі викидами (ETS), щоб включити негативні викиди та охопити щонайменше 90% усіх викидів в ЄС під єдиною стелею до кінця 2025 року (нині ≈40%). Це означає прискорене впровадження ETS 2 (будівлі, дорожній транспорт, дрібна промисловість, а також викиди від промислового тваринництва).
Зменшити кількість квот у відповідності до цілей Volt.
Розширити Директиву про промислові викиди (IED) на всі види промислового тваринництва.
Запровадити вуглецевий податок у секторах, де розширення ETS створює надмірне адміністративне навантаження.
Підтримати фінальне впровадження механізму коригування вуглецю на кордоні (CBAM).
Забезпечити оподаткування авіаційного гасу та інших викопних палив як частину стратегії справедливого переходу та поступової відмови від субсидій для викопних джерел енергії.
Зберегти високий відсоток доходів від ETS (орієнтовно 75% у 2013–2021 рр.) для кліматичних та енергетичних цілей, зокрема на підтримку малозабезпечених спільнот (через «вуглецеві дивіденди» – прямі виплати громадянам).
Включити стратегії адаптації:
зміцнення захисту від повеней і координація планів уразливих прибережних регіонів;
розширення діяльності Європейського механізму цивільного захисту та гуманітарної допомоги для реагування на зростання кількості природних катастроф;
розробка стратегії для страхових компаній і систем управління ризиками, включно з фінансуванням кліматостійкої інфраструктури.
Підтримати юридично зобов’язуючі угоди щодо планової кліматичної міграції.
Розвивати принципи циркулярної економіки в політиках ЄС (зменшення відходів, збереження матеріалів, відновлення екосистем).
Запровадити єдину систему депозитів і застав для багаторазового пакування, пляшок і банок, що визнаватиметься на рівні всього ЄС.
Розширити Фонд інновацій і Соціальний кліматичний фонд, спрямовуючи ресурси до вразливих спільнот і в інноваційні галузі.
76 Індекс сталості та прозорість
Забезпечити прозорість щодо всіх кліматично значущих зовнішніх ефектів товарів і послуг, щоб надати споживачам можливість робити свідомий вибір.
Розширити Директиву щодо корпоративної звітності зі сталого розвитку, включивши компонент «кінцевого споживача». Це зобов’яже компанії надавати прозорі дані про кожен продукт чи послугу (вуглецевий слід, придатність до переробки, вплив на довкілля тощо) безпосередньо в момент продажу.
Створити загальноєвропейський індекс сталості, подібний до існуючих енергетичних етикеток для побутової техніки й житла.
Використовувати цей індекс як критерій у всіх державних закупівлях у державах-членах.
77 Цілісне управління
Інтегрувати заходи з пом’якшення та адаптації до кліматичних змін у всі сфери політики ЄС, забезпечуючи узгодженість і координацію.
Посилити міжсекторальну співпрацю, прискорити ухвалення кліматично важливого законодавства, застосовуючи підхід управління ризиками.
Зосередити більше уваги на впливі на вразливі спільноти та включати стратегії реагування у довгострокові політики.
78 Стратегія негативних викидів
Взяти на себе зобов’язання досягти кліматично нейтральної економіки до 2040 року (енергетичний сектор – до 2035 року), прагнучи негативного балансу викидів. Забезпечити захист, відновлення та збільшення природних карбонових поглиначів, які є життєво важливими для досягнення цієї мети:
Посилити зусилля у сфері сталого лісового господарства, відновлення та заліснення.
Сприяти збереженню та відновленню водно-болотних угідь.
Замінити поточні субсидії для нестійких сільськогосподарських практик на субсидії, що стимулюють швидке впровадження екологічно дружніх методів (зокрема багаторічні та полікультурні системи виробництва).
Підтримувати диверсифікацію сільськогосподарських культур із високим коефіцієнтом вуглецевого поглинання, що також можуть стати стійкою сировиною для виробництва продуктів із доданою вартістю (наприклад, коноплі та бамбук).
Збільшити кількість охоронюваних природних територій відповідно до плану ООН із біорізноманіття.
Посилити захист та поліпшення стану європейських водних ресурсів.
Реалізувати узгоджену стратегію, що ґрунтується на наукових знаннях, міждержавній співпраці та економічних стимулах.
Запустити масштабні європейські науково-дослідні програми з методів секвестрації вуглецю — як штучних, так і біологічних.
Скасувати шкідливі субсидії та забезпечити справедливе оподаткування викопного палива.
79 Низьковуглецевий транспортний сектор
Посилити та розширити залізничну систему в Європі, адже понад 20% викидів CO₂ у ЄС походять із транспорту (72% – дорожній транспорт, 14% – авіація), тоді як залізниця становить лише 0,4%:
Гармонізувати інфраструктуру по всій Європі, зокрема Європейську систему контролю потягів (ETCS), висоту платформ, ширину колії та сертифікацію вагонів.
Спрямувати значні інвестиції та субсидії на всі рівні залізничного транспорту: інтегровані мережі для вантажів і пасажирів (довго- та середньодистанційні), Європейську мережу високошвидкісних потягів (HSR), а також регіональний і місцевий громадський транспорт. Розширити та покращити національні й міжнародні нічні поїзди як зручну альтернативу авіаперельотам.
Надати Європейській транспортній агенції (ETA, див. Закон про Спільне Процвітання) консультативні законодавчі повноваження й фінансові ресурси для контролю інвестицій у транскордонну та високошвидкісну інфраструктуру, а також для стимулювання інновацій і сталого розвитку в авіаційній та судноплавній сферах.
Сприяти та субсидувати створення загальноєвропейської платформи MaaS (Mobility as a Service), яка забезпечить безшовний, доступний та екологічно чистий транспорт і полегшить відмову від приватних авто.
Заборонити використання викопного палива в дорожньому транспорті до 2035 року, дозволяючи двигуни внутрішнього згоряння лише на біопаливі чи синтетичному паливі.
Скасувати податкові пільги на авіаційне паливо та досягти нульових викидів у європейській авіації (міжнародній та внутрішній) до 2040 року через Aviation Advisory Council (ACARE).
80 Відновлювана енергія
Сприяти переходу до стійкої європейської енергосистеми та повної декарбонізації енергетики до 2035 року:
Повна відмова від вугілля до 2030 року (бурого – до 2025), заборона нових дозволів на видобуток викопного палива та негайне припинення спалювання газів.
Забезпечення збереження 80% усіх відомих запасів викопного палива у надрах.
Заборона реклами викопного палива за аналогією до заборони реклами тютюну.
Підтримка диверсифікації відновлюваних джерел енергії (RES).
Просування досліджень у сферах геотермальної, океанічної, припливної та хвильової енергії, залишкового тепла від промисловості, біомаси, а також нових сонячних і вітрових проєктів.
Інвестиції в альтернативні та революційні технології (сталий хімічний синтез, біологічні рішення, перетворення відходів на паливо), з акцентом на масштабне застосування.
Запровадження систем для підвищення гнучкості енергосистеми: цифрові моніторингові рішення, віртуальні електростанції, сховища енергії (коротко- та довгострокові), покращене планування інфраструктури, усунення бар’єрів між секторами (електрика, газ, опалення, охолодження, мобільність, відходи, вода).
Ядерна стратегія:
Дозволяти існуючим реакторам працювати до завершення життєвого циклу за умов дотримання норм безпеки, повного фінансування витрат оператором і застосування сучасних технологій.
Дозволяти продовження роботи лише у випадку доведеної потреби для досягнення кліматичної нейтральності.
Будівництво нових реакторів — тільки якщо вони безпечні за конструкцією та стійкі до зовнішніх впливів.
Підтримка досліджень у сфері нових концепцій ядерного поділу та синтезу (цикл торію, розплавлені солі, Gen4, SMR тощо).
Водень та біогаз:
Створення нової інфраструктури для виробництва мільйонів тонн низьковуглецевого водню до 2040 року.
Заміна природного газу в домогосподарствах біогазом у коротко- та середньостроковій перспективі.
Виробництво біогазу інноваційними методами в межах ЄС та його транспортування існуючими мережами.
Встановлення цінових обмежень на біогаз.
81 Кращий ринок енергії
Прийняти реформи, які сприяють ефективному ринку електроенергії як передумові успішного переходу до відновлюваних енергосистем:
Забезпечити, щоб початкові цілі ринку могли бути досягнуті завдяки вдосконаленому ринковому дизайну. По-перше, гарантувати високий рівень конкуренції на ринку з боку постачальників через ефективні правила розділення діяльності та спрощене перемикання постачальників для споживачів. По-друге, гарантувати достатні стимули для інвестицій у нові генеруючі потужності та інфраструктуру, необхідні для впровадження відновлюваних енергосистем. По-третє, зберегти ефективний економічний диспетчинг генерації та ресурсів гнучкості для покриття енергетичного попиту в будь-який час. Для цього збільшити транскордонні торгові потужності та дозволити більш динамічну торгівлю (наприклад, через зменшення мінімальних обсягів продуктів і часу торгівлі).
Удосконалити дизайн ринку з урахуванням нових ринкових цілей, створивши стимули для розгортання та ефективної роботи механізмів гнучкості (зберігання енергії та управління попитом). Удосконалити усталені централізовані ринки та запровадити децентралізовані рішення, що забезпечують розгортання та функціонування інструментів, які задовольняють потреби в гнучкості на місцевому рівні (наприклад, локальні ринки гнучкості, бізнес-моделі агрегаторів).
Врахувати нові рамкові умови, які головним чином зумовлені трьома факторами: децентралізацією (перерозподіл і фрагментація генерації та ресурсів гнучкості), диджиталізацією (покращений моніторинг і контроль) та подальшою демократизацією (більша кількість енергетичних ресурсів на рівні громадян і місцевих спільнот, що надає їм змогу стати більш активними учасниками енергосистем).
Ввести перехідний період для врахування складності ідентифікації та впровадження таких масштабних реформ. Передбачити перехідний період і короткострокові заходи для невідкладних проблем. Дотримуватися загального підходу, ухваленого Комісією та схваленого Радою:
Покращити інвестиційні умови через CfD та PPA.
Усунути тимчасовий характер механізмів потужності.
Посилити захист споживачів від цінових стрибків і забезпечити конкуренцію на роздрібному ринку.
82 Стійка енергосистема
Переоцінити сферу дії та стандарти стійкості й безпеки постачання європейських енергосистем, щоб:
Забезпечити, щоб оновлені Європейські оцінки достатності ресурсів належно враховували нові варіанти гарантування адекватності ресурсів, такі як зберігання та управління попитом, і правильно відображали нерівномірні рівні достатності між зонами торгівлі через структурні обмеження у мережах передачі.
Надати пріоритет заходам із забезпечення адекватності ресурсів, які зменшують залежність від регіонів за межами ЄС.
Запровадити стандарти стійкості замість абсолютних стандартів безпеки щодо цифрової інфраструктури енергосистем, спираючись на План дій ЄС із цифровізації енергетики.
83 Низьковуглецеві джерела енергії
Усунути складні регуляторні бар’єри у процесі отримання дозволів на нові низьковуглецеві енергетичні установки, які можуть тривати роками, та забезпечити швидке завершення процедур, передбачене Директивою ЄС про відновлювану енергію:
Уніфікувати та гармонізувати адміністративні процедури й скоротити бюрократичні перепони.
Покращити адміністративні рамки видачі дозволів і надати підтримку для зміцнення інституційної спроможності з метою підвищення ефективності.
Визначити та поширювати найкращі практики для взаємного навчання й оптимізації процесів ліцензування.
Сприяти просторовому плануванню через створення карт зонування низьковуглецевої енергетики та впровадження партисипативних процесів для забезпечення сталого землекористування.
Збільшити рівень участі громадськості, залучаючи громади до співвласності та отримання вигод від розвитку низьковуглецевої енергетики, а також забезпечити участь домогосподарств із низьким доходом і вразливих груп.
Удосконалити процеси сертифікації та валідації для ядерних установок і поширити їх на всі країни ЄС із ядерною енергетикою, щоб уникнути непотрібного дублювання ідентичних процедур у різних державах.
Сприяти й координувати європейські ініціативи з повної переробки використаного ядерного палива та прискорити впровадження технологій переробки ядерних відходів, що значно зменшить їх обсяг і тривалість зберігання.
84 Енергетичні спільноти
Гармонізувати національні правила, щоб споживачі могли брати активну участь у всіх енергетичних ринках — як індивідуально, так і в складі енергетичних спільнот. Це включає виробництво, споживання, обмін і продаж електроенергії, а також надання послуг гнучкості через управління попитом і рішення для зберігання. Мета — розширити енергетичні спільноти та інтегрувати громадян у систему постачання як активних учасників.
Забезпечити рівний доступ держав-членів до програм підтримки, створюючи справедливі умови для менших учасників ринку.
85 Стале будівництво
Сприяти заміні індивідуальних установок для опалення та охолодження на викопному паливі альтернативами — електричним опаленням на відновлюваних джерелах, тепловими насосами та сонячними водонагрівачами.
Сприяти підвищенню енергоефективності (ізоляція, енергоощадні прилади, зміна поведінки) та використанню сталих будівельних матеріалів під час будівництва чи реконструкції будівель.
Встановити стандарти майже нульового енергоспоживання (nZEB) для всіх нових будівель у ЄС до 2030 року та досягти нульових викидів для всіх будівель (у тому числі існуючого житлового фонду) до 2035 року.
Розробити стандарти для ресурсоефективного дизайну та інтегрованих будівельних процесів. Вимірювати ефективність дизайну будівель як за річним енергоспоживанням під час експлуатації, так і за вуглецевим слідом усього будівельного процесу (розрізняючи «операційний вуглець» і «реалізований вуглець»). Сприяти мапуванню будівель на основі постійних даних про енергетичну ефективність, щоб забезпечити консенсус щодо значення сталого дизайну та доступ до точних вимірювань життєвого циклу вуглецю.
Надати власникам житла й офісів можливість робити необхідні інвестиції, гармонізувавши й збільшивши обсяг державного фінансування та забезпечивши доступ до прямих кредитів під низькі відсотки від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ). Підвищувати обізнаність і залучати громадян до можливостей «зелених» будівель.
Сприяти розвитку масштабованої та кваліфікованої галузі реконструкцій через навчання, мобільність робочої сили й обмін найкращими практиками.
Як ми це зробимо?
Закон про Кліматичний Перехід охоплює Директиви та Регламенти, що входять до Європейського Зеленого Курсу, ініціатив Net Zero Emissions до 2050 року та Механізм Справедливого Переходу. Закон складається з 11 проривних політик, спрямованих на досягнення кліматичної нейтральності в різних сферах кліматичної політики, декарбонізації, енергетичного переходу та сталого розвитку. Він потребує змін у трьох ключових законодавчих інструментах: Регламенті (ЄС) 2021/1119 про Європейський кліматичний закон, Директиві (ЄС) 2018/2001 щодо Другої директиви про відновлювану енергію та Директиві (ЄС) 2022/2464 про корпоративну звітність зі сталого розвитку, а також у низці інших актів, що входять до зазначених ініціатив.
Регламент (ЄС) 2021/1119 про Європейський кліматичний закон необхідно змінити з урахуванням різких диспропорцій у викидах парникових газів у Європі, адже вони є очевидними нерівностями (найбагатші 10% спричиняють більш ніж утричі більше викидів на душу населення, ніж решта). Водночас Вольт підтримує Директиву (ЄС) 2018/2001 щодо Другої директиви про відновлювану енергію та додає, що декарбонізація має відбуватися не лише на рівні виробництва, а й на рівні споживання та в межах глобальних ланцюгів постачання. Інший приклад впливу на чинне законодавство — кілька проривних політик стосуються Директиви (ЄС) 2022/2464 про корпоративну звітність зі сталого розвитку, наголошуючи на необхідності більшого акценту на економічних можливостях зеленого переходу: зростанні, нових робочих місцях, зеленій трансформації та кліматичній політиці.
Ціна й доходи
Загальні витрати цього Закону, що складаються з витрат на впровадження та щорічних витрат протягом п’яти років, становлять €446.782.500.000.
Витрати на впровадження — €261.430.000.000.
Щорічні витрати — €37.070.500.000.
Приклади витрат на впровадження: розробка політичної та правової бази, підготовка та навчання (нового) персоналу, створення ІТ або фізичної інфраструктури, інформаційні кампанії.
Приклади щорічних витрат: зарплати та соціальні виплати, адміністративні витрати, утримання інфраструктури, витрати на реалізацію запропонованих політик.
Загальні витрати повної програми зазначені окремо від загального доходу.
