Екологічна криза, з якою ми стикаємося, виходить далеко за межі зміни клімату. Вона охоплює масштабне забруднення, втрату біорізноманіття та руйнування природних середовищ існування. Ці проблеми тісно взаємопов’язані й є симптомами несталих моделей виробництва та споживання, що перевищують планетарні межі.
Для ефективної відповіді на ці виклики потрібен комплексний підхід «Єдине здоров’я» та залучення всіх учасників. Боротьба зі зміною клімату невіддільна від збереження екосистем, які є поглиначами вуглецю та основою продовольчої безпеки. Їхня деградація робить нас вразливими до стихійних лих — повеней, пожеж, які вже почастішали.
Наш вплив на довкілля безпосередньо відбивається на здоров’ї людини. Забруднення повітря, землі й океанів створює тягар для добробуту та посилює тиск на системи охорони здоров’я. Потрібно подолати короткострокове мислення та усвідомити, що гармонійне співіснування з природою є єдиним шляхом до збереження життя на планеті.
Нині ми все ще спостерігаємо субсидії, що підтримують шкідливі практики: інтенсивне тваринництво, несталу вирубку лісів, надмірне використання антимікробних препаратів, вилов риби та надспоживання ресурсів. Це мотивує нас діяти. Дотримуючись принципу «гроші платників податків на суспільні блага», ми вимагаємо, щоб кошти ЄС спрямовувалися на фінансування сталих практик та поступове скасування шкідливих субсидій і політик.
Споживачі повинні мати змогу обирати сталі продукти, а продовольчий ланцюг — працювати за циркулярними моделями. Перехід до сталого сільського господарства у співпраці з фермерами є критично важливим. Сьогодні малі та середні господарства зникають через експлуататорські ринкові відносини. Ми виступаємо за політику, що покращує життя фермерів, забезпечує міжпоколінне оновлення та розвиток місцевих економік. Винагородження фермерів, які працюють у гармонії з природою, є основою стратегічної автономії Європи. Те саме стосується й лісової та океанічної політики.
Такі дії створюють стійкі громади з доступними зеленими зонами, що підвищують добробут людей, покращують умови для тварин і протидіють антимікробній резистентності, наголошуючи на єдності здоров’я людини, тварин і довкілля. Це — в інтересах нинішніх і майбутніх поколінь та всього живого на Землі.
86 Відновлення природи
Закон про відновлення природи (NRL) має бути узгоджений з екологічною наукою та рекомендаціями ВООЗ щодо якості повітря, зелених зон, хімічних речовин і шуму. Необхідно встановити амбітні цілі:
відновити щонайменше 30% торфовищ до 2030 року;
перетворити 10% міських територій на зелені й блакитні зони до 2040 року та 15% — до 2050 року, забезпечивши їм правовий захист;
розширити дію NRL на середовища існування риб, що перебувають у критичному стані;
до 2030 року щонайменше 10% площі кожної ферми мають бути присвячені відновленню природи.
У межах підходу «Єдине здоров’я» потрібно суворо дотримуватися стандартів ВООЗ щодо якості повітря: рівні PM2.5 не вище 5 мкг/м³ та NO2 — не вище 10 мкг/м³ по всій Європі. Також слід повністю заборонити хімічні речовини, науково доведені як небезпечні для здоров’я та довкілля.
87 Океани
відмовитися від руйнівного обладнання та практик (донне тралення, прилов, знищення коралів), починаючи з морських заповідних територій.
скасувати шкідливі субсидії, зокрема податкові пільги на пальне.
коригувати риболовецькі квоти відповідно до рекомендацій ICES, забезпечивши прозорість процесу їхнього встановлення.
підтримувати маломасштабне рибальство, інтегруючи його у процес ухвалення рішень.
посилити боротьбу з незаконним, незареєстрованим і нерегульованим рибальством, у т.ч. через співпрацю з третіми країнами.
спрямовувати фінансування ЄС лише на сталу аквакультуру, посилити регулювання стічних вод і відходів.
створити план дій для розвитку європейського виробництва водоростей (сьогодні 97% імпортується з Азії).
підтримувати перехід риболовецьких суден на зелені види палива, насамперед водень.
88 Відновлення лісів
Сприяти природному поглинанню вуглецю шляхом посилення зусиль у сфері сталого управління лісами, відновлення та залісення. Сільськогосподарські та лісогосподарські практики мають бути зосереджені на скороченні викидів і збереженні ландшафтів, з метою досягнення доіндустріальних рівнів наземних запасів вуглецю в Європі та боротьби з опустелюванням.
Особлива увага має приділятися охороні та відновленню водно-болотних угідь. Торфовища, які здатні зберігати вдвічі більше вуглецю, ніж ліси, потребують негайного захисту: слід запровадити мораторій на видобуток торфу, доки законодавство не буде посилене для гарантування його охорони й сталого управління. Водночас необхідне активне відновлення вже розроблених торфовищ до їхнього природного стану.
Покращення захисту й стану європейських водних шляхів має відбуватися шляхом оновлення Водної рамкової директиви (WFD) та Директиви з морської стратегії (MSFD), а також прискорення їхньої імплементації. Адже наразі лише 40% поверхневих водних об’єктів, досліджених Європейським агентством з довкілля (EEA) у 2018 році, були визнані у доброму екологічному стані.
Запровадити загальноєвропейський план дій для лісового сектору, що спиратиметься на екосистемний підхід до управління лісами. Поєднання охорони природи з комерційним використанням ресурсів можливе та потрібне: воно допоможе захистити й відновити ліси ЄС, забезпечуючи водночас більш стабільний дохід для власників лісів.
89 Суспільна реформа Спільної Аграрної Політики
Посилити нагляд за ринком продовольства в ЄС. Його завданням має бути захист споживачів і забезпечення стабільних та справедливих цін для фермерів. Слід створити систему справедливих контрактів із роздрібними мережами, механізм для систем локального й прямого продажу, а також розширити заходи проти демпінгу та зловживань конкуренцією.
Малі та середні фермери стикаються з особливими труднощами: експлуататорські відносини з ритейлерами, корпоративний олігополізм, проблеми з цінами СОТ. Високі виробничі витрати ускладнюються давньою хибною політикою САП, яка заважає справедливості й сталості.
Для виправлення ситуації слід підтримати створення місцевих сільськогосподарських кооперативів, що стабілізують ціни на продукти, гарантують стабільні доходи для фермерів і стимулюють місцеві ланцюги постачання. Державам-членам потрібно надати орієнтири для просування агрокооперативів на національному рівні. Окрім того, доцільно запустити загальноєвропейську платформу знань та інформації для споживачів і виробників.
Необхідні також заходи для зменшення виробничих витрат для фермерів і цін для споживачів на здоровіші та сталіші продукти харчування. Це потребує перегляду системи субсидій САП на користь сталого виробництва. Важливим завданням є спрощення бюрократії та підвищення прозорості для отримувачів САП, зокрема малих і середніх фермерів, через доступ до централізованої платформи ЄС для обміну знаннями та консультаціями.
Слід також навчати персонал національних міністерств, щоб вони могли якісно допомагати фермерам у запитах. Необхідна сильніша підтримка малих і середніх фермерів, а також створення стимулів для молодих фермерів залишатися у бізнесі. Особливо це стосується жінок та нових учасників. Для цього варто подвоїти пакет прямих виплат держав-членів, спрямованих на оновлення поколінь — з 3% до 6% щорічно.
Крім того, слід розробити підпрограму обміну в межах Erasmus, зосереджену на сталих сільськогосподарських практиках, відкриту для учнів, новачків і ширшої фермерської спільноти.
90 Природоохоронна реформа Спільної Аграрної Політики
Поступово скасувати субсидії на екологічно шкідливі сільськогосподарські практики та виплати за гектар землі у власності, спрямовуючи ресурси на сталий розвиток. Це передбачає підтримку відновлювального землеробства, сталого та органічного виробництва, відновлення здоров’я ґрунтів, скорочення пестицидів, відповідальне використання води та землі, уповільнення втрати біорізноманіття та забезпечення добробуту тварин.
Перехід до цієї моделі має супроводжуватися фінансовою підтримкою фермерів, щоб гарантувати їхню стабільність і доходи.
Необхідно сприяти розвитку сільських територій, які покращують місцеві ланцюги постачання, поєднуючи їх із транспортними та іншими політиками. Зелений перехід у сільському господарстві відкриває можливості для відродження сільських територій, створюючи нові зелені робочі місця й залучаючи кваліфіковану молодь.
Варто надавати стимули для скорочення обсягів тваринництва, водночас обмежуючи імпорт м’яса та узгоджуючи попит на нього з іншими політиками. Оскільки тваринницький сектор є джерелом 70% усіх сільськогосподарських викидів у ЄС (10,3% усіх викидів ПГ), необхідно перейти до моделі «менше, але якісніше».
Потрібно підтримувати інноваційні агросистеми на основі зеленої енергії — вертикальні ферми, гідропоніку в міських умовах, точне землеробство та автоматизацію господарств. Це зменшить залежність від ресурсів і зробить виробництво більш сталим. Залучення високоосвічених людей допоможе оновити покоління фермерів.
Фонд сільськогосподарського зеленого переходу має забезпечити доступ фермерів до дешевих кредитів і держгарантій, що допоможе адаптуватися до нових вимог.
Потрібно підтримувати відновлення середовищ існування, низьковпливові методи землеробства, а також уникати будь-яких практик, що мають ознаки «грінвошингу».
Наступна реформа САП має ґрунтуватися на амбітному й науково обґрунтованому плані дій, який визначить майбутнє сектору. Це дозволить зменшити тягар частих і неповних оновлень політики, що шкодять стабільності та доходам фермерів.
Слід також підтримувати дослідження та можливе впровадження генетично модифікованих культур у європейське виробництво. Ці технології мають підвищити стійкість до кліматичних змін і забезпечити сталість продовольчої системи.
91 Органічне фермерство
Підтримати ціль Європейської Комісії щодо скорочення використання хімічних пестицидів на 50% до 2030 року, одночасно стимулюючи широке впровадження практик інтегрованого захисту рослин (IPM), що зменшують потребу в пестицидах, а також підтримуючи інші агроекологічні підходи.
Забезпечити посилені фінансові стимули у межах Спільної аграрної політики (САП) для переходу господарств, аби досягти цілі Зеленого курсу — 25% органічних угідь у ЄС до 2030 року. Використовувати «Еко-схеми» САП, адже багато агроекологічних практик збігаються з вимогами органічного виробництва.
Органічні площі складали лише 9,1% у 2020 році (5,8% у 2012 році). Якщо темпи зростання 2012–2020 років збережуться, ЄС досягне лише 15% у 2031-му — тому потрібні рішучіші заходи.
Гармонізувати європейські політики, підтримуючи перехід до «дієти планетарного здоров’я» — раціону з більшим вмістом рослинних продуктів і меншим споживанням продуктів тваринного походження, що позитивно впливатиме і на здоров’я, і на довкілля.
92 Здорові та сталі дієти
Розробити загальноєвропейський План дій для адаптації продовольчої системи й харчових звичок відповідно до наукових рекомендацій у сфері харчування та екології, за прикладом Данії.
Перебалансувати субсидії САП і встановити цільові показники для зростання споживання рослинних продуктів і зменшення тваринного білка.
Адаптувати ринкові механізми, забезпечуючи рівні умови доступу для рослинних білків і створюючи конкурентне середовище для цих продуктів.
Прийняти загальноєвропейські заходи для зниження вартості здорової та сталої їжі (зокрема рослинної).
Зробити обов’язковими Керівні принципи ЄС із «зелених» державних закупівель для харчових послуг у школах, лікарнях та інституціях ЄС. Встановити цільові показники щодо щотижневої наявності страв на рослинній основі, обмеження харчових відходів і використання органічної продукції. Підтримати професійну підготовку кухарів через освітні ресурси.
Збільшити фінансування для досліджень і розробок у сфері здорових рослинних альтернатив, оскільки ця галузь суттєво недофінансована у порівнянні з тваринною.
Обмежити використання маркетингових субсидій САП для промоції продуктів, споживання яких необхідно скорочувати.
Розширити «Шкільні схеми ЄС із постачання фруктів, овочів і молока», включивши до них здорові рослинні альтернативи молоку — для задоволення потреб дітей з алергіями, особливими уподобаннями чи етичними переконаннями.
Посилити інвестиції у дослідження та розробки культивованого м’яса, морепродуктів та інших інноваційних харчових технологій, що можуть радикально підвищити екологічну сталість продовольчої системи.
93 Посилення споживачів
Запровадити обов’язкове та гармонізоване маркування продуктів за походженням і методами виробництва, включно з переробленими продуктами та готовими стравами, що реалізуються в ресторанах і державних установах.
Ввести систему маркування продуктів тваринного походження, що класифікуватиме умови вирощування, транспортування та забою.
Запровадити єдину обов’язкову систему маркування харчової цінності продуктів для покращення здоров’я споживачів.
Впровадити загальноєвропейське екологічне маркування з бальною системою, що враховуватиме викиди вуглецю, використання пестицидів, забруднення повітря та інші параметри сталості.
Переглянути Регламент про маркування текстилю, доповнивши його інформацією про сталість, придатність до переробки й циркулярність.
Просувати органічне й відновлювальне сільське господарство через масштабні інформаційні кампанії для залучення споживачів і нових фермерів. Фінансування можливе, зокрема, через промоційні схеми ЄС.
94 Захист тварин на фермах
Підтримати перегляд застарілого законодавства ЄС про добробут тварин (Директива Ради 98/58/EC), яке наразі охоплює лише обмежене коло видів і застосовується слабо.
Прийняти спеціальні, науково оновлені закони для всіх тварин, утримуваних людиною, включно з водними.
Поступово відмовитися від перевезення тварин на далекі відстані до третіх країн і запровадити суворі обмеження в межах ЄС, замінюючи їх транспортуванням м’яса, туш і генетичного матеріалу. Розвивати місцеві та мобільні бійні. Створити прозору систему моніторингу й звітності для виявлення та покарання порушень.
Поступово відмовитися від виробництва хутра, забезпечивши фінансові стимули для переходу, і заборонити імпорт хутряних виробів із країн поза ЄС.
Поступово заборонити утримання тварин у клітках, підтримуючи фермерів через фонди й політики САП.
Заборонити практику подрібнення чи отруєння газом самців-курчат, переходячи на технології in-ovo sexing (визначення статі ще до вилуплення).
Вирішити проблему масового порушення заборони рутинного купірування хвостів свиней (Директива Ради 2008/120/EC), запровадивши санкції для держав-порушників і заборонивши будь-які болісні каліцтва без знеболювальних.
Заборонити розведення швидкорослих порід, які страждають від хвороб і каліцтв заради прибутковості.
Запровадити обов’язкове відеоспостереження на бойнях для контролю дотримання законодавства з добробуту тварин (ця практика вже обов’язкова в Іспанії).
95 Захист тварин
Заборонити розмноження та використання диких тварин для розваг — у цирках, коридах, океанаріумах/дельфінаріях та зоопарках. Передбачити перехідний період для адаптації закладів і передачі тварин у спеціалізовані притулки.
Вирішити проблему незаконної торгівлі домашніми тваринами, створивши план дій на рівні ЄС. Запровадити координуюче законодавство (у рамках Закону про здоров’я тварин, Регламент 2016/49) для ліцензування та реєстрації розплідників, щоб гармонізувати стандарти. Розробити обов’язкову базу даних ЄС для реєстрації домашніх тварин (собак, котів, тхорів) із чіпуванням.
Заборонити розведення фізично ослаблених порід (наприклад, брахіцефальних/пласколицих), що страждають від хронічних проблем зі здоров’ям. Попри те, що окремі країни вже ухвалюють подібні закони, потрібен гармонізований підхід для захисту тварин і єдиного ринку.
Збільшити фінансування досліджень альтернатив тестуванню на тваринах. Розробити дорожню карту з конкретними цілями щодо принципу «3R» (reduce, refine, replace) та посилити інституційну співпрацю для швидшого прогресу. Щороку в ЄС досі тестується понад 10 мільйонів тварин — це зобов’язання треба виконувати активніше.
Регулювати торгівлю екзотичними тваринами через єдиний «позитивний список» ЄС — перелік видів, дозволених до продажу як домашні, з огляду на захист біорізноманіття, людей та інших тварин.
Підтримати включення добробуту тварин до назви посади відповідного єврокомісара, щоб підвищити інституційну підзвітність і показати значення цієї теми у процесі рішень.
96 Антибіотики
Розробити обов’язкову, науково обґрунтовану систему пріоритетності використання антибіотиків у масштабах ЄС. Це має гарантувати, що у всіх державах-членах першим вибором буде найдоцільніше лікування (за аналогією з ветеринарією) й дотримання підходу «Єдине здоров’я».
Прийняти регламенти щодо резервування антибіотиків виключно для екстрених випадків, розширюючи чинні обмеження (Регламент 2019/6 про ветеринарні ліки).
Розширити дослідження та розробку нових методів лікування і медичних технологій.
Додатково скоротити використання антибіотиків у тваринництві, адже попри зменшення за останнє десятиліття, у продуктах досі виявляються мультирезистентні патогени:
обмежити змішування великої кількості тварин різного походження (наприклад, при вирощуванні телят), бо саме інтенсивне тваринництво створює умови для розвитку патогенів;
підтримати деінтенсифікацію тваринництва;
розвивати більш різноманітний портфель порід для стійкості системи;
запровадити освітні програми для фермерів щодо антимікробних препаратів і інформаційні кампанії для населення про небезпеку резистентності.
97 Ціна на викиди
Забезпечити включення системи торгівлі викидами ЄС (ETS) до сектору LULUCF (землекористування, зміни землекористування та лісове господарство). Облік вести на рівні ЄС, але дозволяти державам розробляти власні стратегії.
Оподаткувати локальні викиди від тваринництва й ґрунтів безпосередньо на місці їх виникнення. Інші викиди агросектору (електроенергія, паливо) покривати ETS.
Поширити ETS на тваринництво, бо забруднення цього сектору має враховуватись.
Розширити дію Директиви про промислові викиди (IED) на всі види індустріального тваринництва, застосовуючи її до господарств із науково визначеними масштабами.
98 Прозорість, моніторинг та звітність
Розширити платформу Climate-ADAPT, щоб перетворити її на загальноєвропейську систему моніторингу та підтримки рішень у реальному часі. Запровадити систему раннього попередження про екстремальні погодні явища, інтегровану з Європейським центром координації реагування та національними урядами.
Створити всеосяжну систему оцінки стану та стійкості екосистем, із вказанням територій для відновлення природи. Зробити її загальнодоступною онлайн через інтерактивну карту з регулярним оновленням. Поєднати цю систему з платформою Climate-ADAPT.
Як ми це зробимо?
Закон про Здорові Екосистеми стосується Директив і Регламентів Європейського зеленого курсу, контролю повітря, забруднення, САП, СПР, циркулярної економіки та підходу «Єдине здоров’я». Він складається з 13 проривних політик у сферах чистого повітря, зменшення забруднення, сталого с/г, управління відходами та взаємозв’язку здоров’я людей, тварин і довкілля. Це потребує змін у:
Директиві 2008/50/ЄС про якість повітря,
Директиві про промислові викиди (2010/75/ЄС),
Рамковій директиві про відходи (2008/98/ЄС),
Директиві про упаковку (94/62/ЄС).
Проривні політики вимагають поправок до статей Директиви 2008/50/ЄС, що регулюють боротьбу зі зміною клімату та збереження екосистем. Директива про промислові викиди має чіткіше передбачати відмову від несталих моделей споживання та посилювати захист природних ресурсів. Рамкова директива про відходи і директива про упаковку повинні зосередитись на зупиненні втрати видів і розвитку сталих громад.
Закон також підтримує оновлення законодавства про добробут тварин (зокрема Директиви Ради 98/58/ЄС) і вимагає узгодження закону про відновлення природи з актуальною екологічною наукою.
Ціна й доходи
Загальні витрати цього Закону, що складаються з витрат на впровадження та щорічних витрат протягом п’яти років, становлять €1.015.000.000.
Витрати на впровадження — €115.000.000.
Щорічні витрати — €180.000.000.
Приклади витрат на впровадження: розробка політичної та правової бази, підготовка та навчання (нового) персоналу, створення ІТ або фізичної інфраструктури, інформаційні кампанії.
Приклади щорічних витрат: зарплати та соціальні пакети, адміністративні витрати, утримання інфраструктури, витрати на реалізацію запропонованих політик.
Загальні витрати повної програми зазначені окремо від загального доходу.
